реферат
реферат

Меню

реферат
реферат реферат реферат
реферат

Розроблення методичних підходів до впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України

реферат
ритерій 8.2 Лісогосподарські заходи повинні передбачати наукові дослідження і збір інформації, необхідної для моніторингу принаймні наступних показників:

а) обсяг вилучення усіх видів лісових ресурсів;

б) темпи приросту, лісовідтворення, стан лісів;

в) склад і зміни фЛНРи і фауни, за якою ведеться спостереження;

г) екологічні і соціальні наслідки лісозаготівель і інших лісогосподарських заходів;

д) вартість, продуктивність і ефективність ведення лісового господарства.

Критерій 8.3 Суб'єкт лісогосподарської діяльності зобов'язаний надавати сертифікуючим і контролюючим організаціям документацію, що дозволяє відслідковувати рух будь-якої лісової продукції від місця її походження - процес відомий як ланцюжок “від виробника до споживача”.

Критерій 8.4 Результати моніторингу повинні використовуватися при виконанні плану господарських заходів, а також при його перегляді.

Критерій 8.5 Поважаючи конфіденційність інформації, господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати громадськості короткий звіт про результати моніторингових робіт з визначених показників, включаючи показники, перераховані пункті 8.2.

Підхід 9. Збереження лісів великого природоохоронного значення. Вимагає проведення оцінок та консультацій по встановленню ознак лісів природоохоронного значення, заходів по збереженню та посиленню цих ознак, а також моніторингу таких лісів.

Критерій 9.1 Дослідження на предмет наявності ознак лісів, які мають високе природоохоронне значення повинні проводитися відповідно до масштабу й інтенсивності ведення лісового господарства.

Критерій 9.2 У рамках консультативної частини сертифікаційного процесу, особлива увага повинна приділятися відповідним ознакам цих лісів і можливості їхньої підтримки надалі.

Критерій 9.3 План лісогосподарських заходів повинен включати заходи щодо підтримки або поліпшення природоохоронних ознак таких лісів. Такі заходи варто планувати з особливою обережністю, ретельно, з огляду на можливі наслідки. Ці заходи повинні бути перераховані в короткому плані лісогосподарських заходів, доступному для громадськості.

Критерій 9.4 Для оцінки ефективності заходів, спрямованих на підтримку чи поліпшення ознак лісів, які мають високе природоохоронне значення повинен проводитися щорічний моніторинг.

Підхід 10. Лісові плантації. Передбачає вирощування плантацій, які покликані доповнювати систему господарювання і знижувати навантаження на лісові екосистеми та забезпечувати ряд соціальних і економічних вигод і сприяти задоволенню потреб у деревині.

Критерій 10.1. Лісогосподарські цілі щодо створення лісових плантацій, які включають також охорону і відтворення природних і напівприродних лісів, слід чітко визначати в планах ведення лісового господарства та дотримуватися їх виконання.

Критерій 10.2. Плани та схеми розміщення лісових плантацій мають забезпечувати захист, відновлення та охорону природних і напівприродних лісів і не повинно сприяти збільшенню навантаження на природні та напівприродні ліси. Відповідно до масштабу лісотехнічних заходів, при проектуванні лісових плантацій повинні бути передбачені "зелені коридори" для міграції видів, прирічкові зони, мозаїчність насаджень різного віку й обороту рубки. Розміри та розміщення ділянок лісових плантацій мають бути узгодженими із структурою лісових насаджень, що знаходяться в межах природного ландшафту.

Критерій 10.3. Для підвищення економічної, екологічної і соціальної стабільності в складі лісових плантацій краще застосовувати декілька видів. Таке різноманіття може включати розміри і просторовий розподіл господарських виділів лісових плантацій у межах ландшафту; чисельність і генетичний склад видів; вікову структуру.

Критерій 10.4. При виборі видів для створення лісових плантацій слід враховувати наскільки вони в цілому відповідають даному місцеві і як це відповідає цілям ведення лісового господарства. При проектуванні лісових плантацій і відновленні деградованих екосистем аборигенні види повинні мати перевагу перед видами - інтродуцентами для кращого збереження біотичного різноманіття. Інтродуценти можна використовувати лише тоді, коли їхні характеристики є вищі за такі в аборигенних видів, вони повинні знаходитися під ретельним контролем для своєчасного виявлення аномального відпаду, спалахів шкідливих комах або хвороб та інших негативних екологічних наслідків.

Критерій 10.5. Частка загальної території, на якій ведеться господарювання, має управлятися, відповідно до масштабу створення лісових плантацій та відповідно до регіональних стандартів, таким чином, щоб відновити на ній природний лісовий покрив.

Критерій 10.6. Повинні прийматися заходи для збереження або поліпшення структури ґрунтів, їхньої родючості і біологічної активності. Техніка, яка використовується, обсяги заготівель, будівництво й експлуатація доріг і волоків, а також вибір видів для створення лісових плантацій не повинні в довгостроковій перспективі призводити до деградації ґрунтів, до погіршення якості води або її кількісних показників, до істотної зміни русел водотоків.

Критерій 10.7. Слід вживати заходів для запобігання і мінімізації спалахів шкідників і хвороб, виникнення пожеж, інтродукції агресивних видів. Комплексний контроль чисельності комах-шкідників повинен передбачатися лісогосподарським планом. Перевага повинна віддаватися превентивним і біологічним методам боротьби, а не використанню синтетичних пестицидів і добрив. При створенні лісових плантацій повинне робитися все можливе, щоб уникнути використання добрив і синтетичних пестицидів, у тому числі і в розсадниках.

Критерій 10.8. На додаток до відповідних систем моніторингу, позначених у принципах 8, 6 і 4, моніторинг лісових плантацій повинен включати регулярну оцінку потенційних екологічних і соціальних наслідків цих заходів (наприклад, характер природного поновлення, вплив на стан водяних ресурсів і родючість ґрунтів, наявність вигод і добробуту місцевого населення) як на території, де проводяться лісотехнічні заходи, так і поза нею. Не допускається широкомасштабне використання тих видів, для яких не створювалося місцевих дослідних лісових плантацій і немає даних, що свідчать про те, що ці інтродуценти добре адаптуються до місцевих умов, не матимуть тенденції до неконтрольованого поширення і не зашкодять іншім екосистемам. При відводі земель під лісові плантації особлива увага повинна приділятися соціальним аспектам, особливо, коли це стосується дотримання прав місцевого населення на володіння, користування і доступ до ресурсів.

Критерій 10.9. Лісові плантації, закладені на площах, що вийшли з-під природних і напівприродних лісів після листопада 1994 року звичайно не підлягають сертифікації. Сертифікація може бути дозволена при умовах, коли до органу сертифікації представлено достатні підстави того, що власник або користувач не відповідає прямо чи непрямо за таке перетворення лісів.

В Україні можуть застосовується майже всі підходи, винятками є підхід 3, який регулює права корінних малочисельних народів, та підхід 10, який стосується плантаційного ведення лісового господарства (оскільки в Україні немає типових лісових плантацій). Хоча окремі критерії цих методологічних підходів можуть застосовуватися у певних випадках.

2.3 Використання методичних підходів на практиці

Ідея лісової сертифікації отримала широке поширення в останнє десятиліття. Інтерес до неї виник у зв'язку із збільшеним купівельним попитом на екологічно чисту продукцію. Основні міжнародні системи лісової сертифікації (система сертифікації Лісової опікунської ради, система ІSО 14001) в якості головного її умови висувають стійке управління лісами. На мій погляд, українське лісове законодавство в значній мірі спрямоване на дотримання критеріїв сталого управління лісами, і система добровільної лісової сертифікації, яка базується на вимогах лісогосподарських нормативних актів, також є інструментом оцінки відповідності ведення лісового господарства критеріям збереження та сталого управління лісами. [34]

Прийняття рішення за заявкою на сертифікацію включає реєстрацію заявки від лісокористувача, розгляд документів, доданих до заявки, вибір схеми сертифікації, визначення необхідних законодавчих, нормативних, правових актів, порядку здійснення інспекційного контролю, визначення організації-співвиконавців, прийняття рішення за заявкою, підготовку та укладання договору між заявником та органом сертифікації, створення комісії для проведення лісової сертифікації.

При проведенні сертифікації, методичні підходи розроблені в цій роботі допоможутьє в розробці та затвердженні її програми та проведенні робіт комісією відповідно до цієї програми. До даних робіт відносяться:

· документальний аналіз всіх матеріалів, що підтверджують правомірність призначення лісокористування і дотримання при цьому вимог законодавчих, нормативних правових актів;

· складання протоколів документального аналізу; вибір ділянок для натурного опосвідчення; ідентифікація об'єктів лісової сертифікації; натурне вибіркове огляд ділянок лісового фонду, намічених до рубання, або ділянок, на яких відпущена деревина або другорядні лісові ресурси;

· складання протоколів по натурному огляду ділянок;

· оцінка відповідності стану ділянок 1-5-річної давності, подібних за своїми лісотаксаційними і лісорослинним характеристиками з ділянкою, що сертифікується, вимагає подальших лісогосподарських заходів, що відносяться до обов'язкових вимог;

· аналіз стану виробництва лісокористувача, що включає оцінку стану забезпеченості нормативною базою, матеріально-технічними засобами, кваліфікованими робітниками і керівними кадрами;

· аналіз результатів робіт з оцінки виробництва (якщо це передбачено схемою сертифікації);

· аналіз протоколів, прийняття рішення про видачу (або відмову у видачі) сертифіката відповідності.

Інспекційний контроль складається з збору та аналізу інформації про сертифікованих деревині, що відпускається на пні, і другорядних лісових ресурсах; розробки та затвердження програми цього контролю; створення комісії для його проведення; документального аналізу і натурного огляду, вироблених аналогічно основних робіт по лісовій сертифікація-перевірки дотримання умов ліцензії на право застосування знака відповідності; оформлення результатів контролю і прийняття рішення щодо збереження, припинення або скасування дії виданого сертифіката та ліцензії на застосування знака відповідності, розробки переліку коригуючих заходів та строків їх реалізації (у разі необхідності), повторної перевірки об'єктів сертифікації; прийняття рішення про поновлення дії сертифікату та ліцензії на застосування знака відповідності або його скасування та анулювання ліцензії.

Лісова сертифікація:

застосовується при сертифікації деревини, що відпускається на корені при проведенні рубок головного і проміжного користування, і другорядних лісових ресурсів на ділянках лісового фонду, переданих у довгострокове користування;

приурочена до ділянок лісового фонду, переданих у довгострокове користування у випадках, якщо з представленої лісокористувачем інформації не може зробити висновок про можливість виконання ним лісогосподарських вимог, або за бажанням лісокористувача;

використовується при сертифікації партій деревини, що відпускається на корені, на ділянках лісового фонду, переданих у короткострокове користування в порядку: рубок головного користування на лісових аукціонах, рубок проміжного користування після проведення лісових аукціонів і без їх проведення, інших рубок (ця схема діє також при сертифікації другорядних лісових ресурсів);

застосовується при сертифікації деревини, що відпускається на корені, на ділянках лісового фонду, переданих у короткострокове користування, у разі необхідності огляду кожної ділянки у зв'язку з великою різноманітністю таксаційних показників, способів рубок і технологій: для рубок головного користування після аукціону, для рубок проміжного та інших рубок після аукціону або без його проведення (дана схема поширюється також на сертифікацію другорядних лісових ресурсів);

використовується у випадках подання заявником декларації про відповідність для деревини, що відпускається на корені, під час проведення рубок проміжного користування та інших рубок (після аукціонів або без них), а також для другорядних лісових ресурсів на ділянках лісового фонду, щодо яких проводиться або не проводиться лісовий аукціон. За цією схемою проводять також сертифікацію деревини, що відпускається на корені в порядку рубок проміжного користування, інших рубок, другорядних лісових ресурсів у разі, якщо заявником є лісгосп.

При натурному огляді місць суцільних рубок головного користування та інших рубок експерти оглядають кордонні лісосіки і 50-метрових смуг, суміжних з ними; визначають кількість заготовленої деревини, раціональність оброблення та витрачання деревини на будівництво доріг, тимчасових і допоміжних споруд; враховують невивезеної і аварійну деревину, заготовлену і стрелеванную у заборонений час, неокоренную, залишену на літній період, недоруб, збереження насінників, насінних куртин, смуг і дерев, що не підлягають рубці, завислих примірників, завищених пнів, збереження номерів, клейм на деревах і пнях, підросту, молодняків і лісових культур; ступінь очищення місць рубок, збереження лісових грунтів, вирубаних або пошкоджених дерев, не дозволених до рубки; за інших рубках експертом також оцінюється правомірність їх призначення [34].

Натурний огляд місць вибіркових рубок крім перерахованих вище робіт передбачає врахування призначених у рубку, але невирубленних дерев, збереження дерев від пошкоджень, кількості знищених або пошкоджених граничних, квартальних і лісосічних стовпів, оцінку своєчасності проведення, інтенсивності та повторюваності рубок.

При натурному огляді деревини, що відпускається на корені в процесі рубок проміжного користування та інших рубок, експерти перевіряють правильність призначення насаджень в рубки догляду, їх відведення, оформлення; відбору дерев на вирощування і в рубку, їх обліку, вибору і дотримання технології рубок догляду, встановлених параметрів технологічної мережі дільниці; враховують вирубані, знищені при рубці і пошкоджені дерева з числа надісланих на вирощування; перевіряють збереження підросту та інших ярусів рослинності, наявність і параметри негативних впливів на грунт та інші компоненти біогеоценозів, якість очищення місць рубок, наявність та стан постійних пробних площ; оцінюють своєчасність проведення та інтенсивність рубок; враховують кількість знищених або пошкоджених граничних, квартальних і лісосічних стовпів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8


реферат реферат реферат
реферат

НОВОСТИ

реферат
реферат реферат реферат
реферат
Вход
реферат
реферат
© 2000-2013
Рефераты, доклады, курсовые работы, рефераты релиния, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты бесплатно, реферат, рефераты скачать, научные работы, рефераты литература, рефераты кулинария, рефераты медицина, рефераты биология, рефераты социология, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты право, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, рефераты логистика, дипломы, рефераты менеджемент и многое другое.
Все права защищены.