Правовий режим використання і відновлення та захист вод України
1 Курсова робота на тему: « Правовий режим використання і відновлення та захист вод України» План Вступ Розділ 1. Вода як об'єкт охорони, використання та відновлення Розділ 2. Правові форми охорони вод в Україні Розділ 3. Відповідальність за порушення водного законодавства Розділ 4. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони, використання та відновлення водного фонду Висновки Додатки Вступ Актуальність теми. Вода - один із найважливіших ресурсів нашої планети. Чільне місце водних ресурсів обумовлено унікальними властивостями води як складової природного середовища. Розвиток водного господарства України потребує з огляду на високий рівень економічного освоєння її території і зміни водно-економічних умов науково обгрунтованого підходу до раціонального використання цього важливого природного ресурсу. Україна недостатньо і нерівномірно забезпечена водними ресурсами, і проблема водозабезпечення населення вже у найближчій перспективі стоятиме дуже гостро. Крім того, розвиток чорної та кольорової металургії, енергетики і нафтової промисловості, хімізація сільського господарства, широке застосування хімічних мийних засобів і препаратів призводять до забруднення водних ресурсів. Невиконання планів будівництва очисних споруд і водоохоронних об'єктів погіршує водно-екологічні умови. Ці фактори стають постійними, а тому виникає нагальна потреба в оптимізації використання та охорони водних ресурсів нашої держави, а також удосконалення структури моніторингу екологічного стану водного фонду України. Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є проблемне розкриття правового режиму використання і відновлення та захисту вод України. Для досягнення поставленої у роботі мети необхідно вирішити наступні завдання: - реконструювати особливості законодавчого регулювання використання водних ресурсів в Україні; оцінити роль і значення підземних та наземних вод у соціальному і економічному розвитку України; обгрунтувати перспективи водозабору і раціонального використання водних ресурсів; розробити механізм економічного стимулювання раціонального водокористування. Об'єктом дослідження є водні ресурси України та правовий режим використання, відновлення та захисту вод. Предметом дослідження виступають суспільні екологічні відносини, що виникають у процесі використання та охорони вод України. Практичне значення результатів роботи полягає в об'єктивному висвітленні особливостей та проблем використання та правової охорони водних ресурсів на території України та в наведенні шляхів підвищення ефективності використання та охорони вод. Розділ 1. Вода як об'єкт охорони, використання та відновлення Великим і надзвичайно корисним природним ресурсом є вода. Саме їй належить найважливіша роль у виникненні та існуванні життя на Землі. Зникала вода, і життя припинялося на величезних просторах нашої планети. Організм тварин і людей в основному складається з води. Так, кількість води в організмі риб досягає 80 відсотків, зем-новодних -- 60--65 відсотків. Тіло дорослої людини вміщує понад 65 відсотків води, у дітей її ще більше. В рослинах міс-титься 40--98 відсотків води. Добова потреба дорослої людини у воді складає 2,5-3 л. Ця потреба задовольняється водою, що надходить з харчами і тією рідиною, яку людина випиває. При великих фізичних навантаженнях і в спекотливу погоду потреба у воді зростає. Організм людини дуже чутливий до втрати вологи. Втрата 10 відсотків вологи від маси тіла призводить до загрозливих змін в організмі людини, а при втраті 15--25 відсотків може настати смерть. Людина використовує воду для багатьох потреб: купання, прання білизни, миття посуду, прибирання житла, поливу зе-лених насаджень тощо. Як відомо, переважна більшість міст і сіл розташовані біля річок, озер, інших водойм, які використовуються як водні шляхи, джерела енергії, місця масового відпочинку людей. Стрімко зростає споживання води для потреб промисло-вості і сільського господарства. Підраховано, наприклад, що для виробництва однієї банки овочевих консервів витрачаєть-ся 40 л води, кілограма паперу -- 100 л, кілограма шерстяної тканини -- 600 л, тонни сухого цементу -- 4500 л, тонни ста-лі -- 20 000 л. Багато води споживає сільське господарство. На вирощу-вання одного кілограма пшениці витрачається в середньому 750 кг води. Гектар, зайнятий кукурудзою, витрачає 3200 т води, гектар капусти -- 8000 т. Запаси води на Землі величезні. Вона покриває близько 75 відсотків земної поверхні. Проблема полягає в тому, що переважну більшість вод складають солоні води Світового океану. Це 97,4 відсотка всіх запасів води земної кулі. Лише 2,6 відсотка складають прісні води, з яких 1,6 відсотка зако-вані в льодовиках. Отже, в рідкому стані знаходиться всього 1 відсоток прісних вод. Потенціал водних ресурсів України дуже обмежений. За-гальні запаси її водних ресурсів у середній за водністю рік становлять 94 млрд м3. Запаси водних ресурсів на душу на-селення в такий же рік дорівнюють близько 1,7 тис. м3, у ма-ловодний рік -- 1 тис. м.3, у Донецькій, Луганській, Харків-ській областях та в Криму -- 0,24--0,50 тис. м3. У цілому в республіці запаси води на душу населення в 15 разів менші, ніж у Російській Федерації. Гостру нестачу прісної води відчувають багато інших країн світу. Тому забезпечення всіх потреб людини чистою прісною водою й охорона вод висуваються в ряд найважливіших зав-дань сучасності. Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До нього належать: а) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і ка-нали; інші водні об'єкти; б) підземні води та джерела; в) внутрішні морські води та територіальне море. Усі водні об'єкти поділяються на об'єкти загальнодержав-ного і місцевого значення. До водних об'єктів загальнодер-жавного значення належать: а) внутрішні морські води та територіальне море; б) підземні води, які є джерелом централізованого водо-постачання; в) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як од-нієї області, а також усі їх притоки; г) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: а) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів за-гальнодержавного значення; б) підземні води, які не можуть бути джерелом централь-ного постачання. Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки в користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місце-ві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (вод-ними об'єктами) можуть надаватися відповідним органом дер-жавної виконавчої влади. Використання вод в Україні здійснюється з метою задо-волення питних, побутових, лікувальних, курортних, сільсько-господарських, транспортних та інших державних і громад-ських потреб. Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здій-снюють забір води з водних об'єктів, скидають в них зворотні води або користуються водними об'єктами. У процесі водоко-ристування всі повинні дотримуватися вимог законодавства щодо збереження якості водних ресурсів, їх водності, а також впроваджувати наукові та технічні заходи, що забезпечують комплексне, раціональне використання вод та їх охорону. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні -- це ті, що мають власні водозабірні споруди і від-повідне обладнання для забору води. Вторинні водокористу-вачі не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скида-ють стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними, та за погодженням з органом, який видав дозвіл первинному водокористувачу. Водне законодавство закріплює права та обов'язки водо-користувачів. Вони мають право: здійснювати загальне, спеціальне водокористування та користування водами для потреб гідроенергетики, водного і повітряного транспорту; користуватися водними об'єктами місцевого значення на умовах оренди; користуватися поверхневими, підземними, внутрішніми морськими водами і територіальним морем для задоволення питних, господарсько-побутових, сільськогосподарських, про-мислових та інших потреб; вимагати від власника водного об'єкта або водопровід-ної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування; -- споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт; передавати у користування воду іншим споживачам за плату та на визначених умовах; здійснювати інші функції щодо водокористування та ко-ристування водними об'єктами в порядку, встановленому за-конодавством. Права водокористувачів охороняються зако-ном. У випадку їх порушення вони підлягають поновленню. Згідно з водним законодавством права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших дер-жавних інтересах. При цьому пріоритетність надається вико-ристанню вод для питних і побутових потреб населення. Обмеження може настати в разі маловоддя, загрози ви-никнення епідемій та епізоотій, а також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання сти-хійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод і ліквідації його наслідків. Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водо-користування, або тих, що користуються водними об'єктами, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеці-альне водокористування або надав водний об'єкт у користу-вання. Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування або надав водний об'єкт у користування. Право загального водокористування може бути обмежене районною і міською Радами народних депутатів. Водокористувачі зобов'язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення і поліпшення якості вод; користуватися водними об'єктами відповідно до цілей і умов їх надання; дотримуватися встановлених нормативів граничнодо-пустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; -- здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами; не допускати порушення прав, наданих іншим водоко-ристувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єк-там та об'єктам навколишнього природного середовища; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зво-ротних і забруднюючих речовин: здійснювати технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення ски-дання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за на-явності дозволу; своєчасно сплачувати за спеціальне водокористування та інші платежі відповідно до законодавства; -- виконувати інші обов'язки щодо використовування і охорони вод і відтворення водних ресурсів згідно з законо-давством. Водне законодавство передбачає такі види водокористу-вання: а) загальне; б) спеціальне; в) користування водами для потреб гідроенергетики, вод-ного і повітряного транспорту. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення своїх потреб (купання, плавання на човнах, аматорське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір во-ди з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. З метою охорони здоров'я громадян, навколишнього при-родного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні та міські Ради народних депутатів за подан-ням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, санітарного нагляду вста-новлюють місця, де забороняється купання, плавання на чов-нах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|