| аправники рідкого аміаку великої вантажопідйомності (5,2-6 т) використовують для транспортування аміаку від базових (заводських і прирейкових) до глибинних складів, польових станцій роздачі і польових емкостей. Заправники меншої вантажопідйомності (2,6-3,2 т) застосовують для доставки рідкого аміаку від складів, польових станцій роздачі і польових емкостей у поле і для заправлення аміаком резервуарів агрегатів. Ємності їх також можуть бути використані як польові проміжні заправники [29].Транспортні машини на заводських, прирейкових і глибинних складах, роздавальних станціях заправляють рідким аміаком як перекачувальними пристроями сховищ, так і автономними перекачувальними пристроями машин. Цистерни транспортних машин заправляють рідким аміаком, зливають його тільки паро-поворотним способом. Втрат аміаку при заправленні, транспортуванні і зливі не допускають.Експлуатація заправників можлива при температурі навколишнього середовища від -40 до +40 "С. Припустимий тиск ємності заправника 2 МПа. Технологічну арматуру і контрольно-вимірювальні прилади транспортних машин закривають загальним кожухом і замикають.Вносять рідкий аміак при температурі повітря не нижче 30С и вологості ґрунту 20-40 % стрічками після передпосівної й основної обробки ґрунту, одночасно з оранкою, при підживленні овочевих культур. Внесення рідкого аміаку можна проводити на всіх типах ґрунтів з рівним рельєфом і на схилах.Рідкий аміак вносять культиваторами, пристосованими для внесення в ґрунт рідких мінеральних добрив, і плугами, обладнаними спеціальними робітниками органами для внесення і закладення аміаку в ґрунт. Втрати аміаку в процесі внесення його культиватором у підготовлену для посіву ґрунт (при глибині закладення 14 см) і плугом (при глибині закладення 20 см) не повинні перевищувати 0,8 % дози, а з ґрунту протягом 2 ч після внесення - 0,2 %. Втрат аміаку при заправленні машини не допускають.Дозуюча будова машини повинна мати шкалу настроювання і забезпечувати задану дозу внесення аміаку незалежно від зміни швидкості руху і величини тиску в резервуарі. Регулюють машину на дозу внесення безупинно при максимальному робочому захопленні 50-250 кг/га. Припустиме відхилення фактичної дози від установленої не повинно перевищувати 10 %.Агрегат для внесення заправляють від транспортних або заправних емкостей або на складі рідкого аміаку за допомогою перекачувальних засобів.Транспортування рідкого аміаку від складу до поля і внесення його в ґрунт виконують по прямоточних, перевантажувальних або перевалочної технологічних схемах. Вибір схеми залежить від забезпеченості заправниками й агрегатами, відстані від складу до поля, дози внесення аміаку, стану доріг і швидкості руху транспортних коштів.При роботі з прямоточної схеми рідкий аміак доставляють від складу або станції роздачі до поля і вносять у ґрунт однієї і тією же машиною. Схема виключає використання транспортних засобів і проміжних заправників. Застосування прямоточної технології економічно доцільно при малих відстанях від складу до поля (при використанні агрегатів АБА-0,5 і АБА-0.5М - не більш 2-3 км, широкозахватних агрегатів АБА-1 і АША-2 - до 4-5 км).Перевантажувальна технологія передбачає доставку рідкого аміаку від складу або станції роздачі автомобільними або тракторними заправниками. Роботи з перевантажувальної технології можна проводити з використанням проміжних заправників і без них. В обох випадках застосовується групова робота агрегатів з комплектуванням груп, що складаються з одного або 2-3 заправників аміаку, або декількох агрегатів (у залежності від співвідношення вантажопідйомності транспортних засобів і агрегатів) [22].При відстані доставки аміаку до 10-15 км як транспортний засіб доцільно застосовувати тракторні заправники ЗБА-3,2-817 і ЗТА-3,0. При збільшенні відстаней доставки до 30-40 км і більш використовують заправники МЖА-6 і ЗБА-2,6-130, автопоїзд ЗБА-2,6-817; до 60-80 км - заправник МЖА-6.При роботі з перевантажувальної технології без проміжних заправників транспортні засоби доставляють рідкий аміак у поле і заправляють їм агрегати для внесення в ґрунт. При великій відстані доставки аміаку більш ефективна робота з перевантажувальної технології з проміжними заправниками. Доставлений транспортними машинами рідкий аміак перекачують у проміжні заправні ємності, а з них у процесі роботи заправляють агрегати для внесення.Робота з перевалочної технології полягає в доставці аміаку з прирейкового або глибинного складу за допомогою великовантажних цистерн, перекачуванні його в польові пересувні цистерни великої місткості (15-30 т), з яких перед внесенням у ґрунт добрива заправляються безпосередньо в агрегати для внесення або з використанням проміжних заправних емкостей.Внесення підстилкового гною і компостів. Підстилковий гній і органічні компости вносять прицепами-гнойорозкидачами РТО-4, ПРТ-10А, ПРТ-16А, РПН-4 і валкователями-розкидачами РУН-15Б.У залежності від місця й обсягу нагромадження органічних добрив, відстані вивезення, наявних машин для навантаження, транспортування і розкидання застосовують дві схеми внесення добрив: ферма - поле, ферма - бурт - поле.Перша схема - передбачає застосування прямоточної або перевантажувальної технології вивезення добрив. Добрива накопичують у прифермському гнойосховищі. Перевезення їх від гнойосховища до поля і розкидання проводять без буртування в поле. При використанні кузовних прицепів-гнойорозкидачів доставка добрив від місця збереження до місця внесення і розкидання виконує та сама машина. Прицепи-гнойорозкидачі з низькоопускаючимся кузовом працюють безпосередньо в полі, а добрива до них доставляють автомобілями-самоскидами ЗІЛ-ММЗ-554М, ГАЗ-САЗ-53Б. Продуктивність низькорамного гнойорозкидача 60 т/год забезпечується при безперебійному підвезенні добриві.За технологічною схемою: ферма - бурт - поле органічне добриво накопичують у гнойосховищі, періодично вивозять на поле й укладывають у бурт, де зберігають до внесення. У деяких випадках гній компостують з торфом. Раціональне розміщення на полі штабелів і вибір їх оптимальної маси дозволяють скоротити холості пробіги прицепів-розкидачів і підвищити їх продуктивність. Оптимальна маса штабеля, призначеного для зимового збереження, 100-120 т. Якщо добрива накопичують у полі в літній період, то масу бурту можна зменшити до 20-40 т. Штабеля в полі укладають рядами. Перший ряд розміщають на відстані, рівній половині довжини робочого ходу розкидача від краю поля. Наступні ряди буртів укладають на відстані повної довжини робочого ходу.Органічні добрива і компости завантажують у прицепи-розкидачі й автосамосвальні засоби фронтальним тракторним навантажувачем-бульдозером, ПБ-35, навантажувачем-екскаватором ПЭ-0,8Б с грейферним захопленням.При внесенні органічних добрив працюють загоновим методом, комплектуючи загін з 3-4 гнойорозкидачів і одного навантажувача.При розкиданні машиною РУН-15Б валкувач захоплює купу добрива і, переміщаючи її, витягає у валок. З валка добриво підхоплюють лопати обертового ротора і розкидають вправо і вліво по ходу руху агрегату.Щоб забезпечити задану дозу, добрива вивозять автосамосвалами однакової вантажопідйомності і розкладають купи їх через рівні, заздалегідь відзначені проміжки. Для більш рівномірного розподілу добрив по поверхні ґрунту роторні розкидачі повинні рухатися човниковим способом з подвійним - перекриттям. Роторні валкувачі-розкидачі РУН-15Б рекомендується використовувати тільки на щільному ґрунті.Внесення безпідстильного гною. Найбільш розповсюджена система видалення безпідстильного рідкого гною на великих тваринницьких фермах - самопливна зливальна. Гній по каналах, розташованих каскадом з незначним ухилом убік гнойосховища, стікає в навозоприймач, де його витримують протягом восьми днів для визначення інфікованості збудниками особливо небезпечних захворювань. На фермах, де худобу тримають без підстилки, повинне бути не менш двох гнойоприймачів. Поки другий заповнюється, у першому - гній витримують і перевіряють на зараженість. З гнойоприймача він попадає в гнойосховище і зберігається там від двох до шести місяців.Місткість гнойосховищ планують у залежності від тривалості збереження і поголів'я тварин. Рекомендується 25-40 % емкостей розташовувати у прифермских гнойосховищах, а 75-60 % - у польових сховищах, що розміщають у центрі масивів, що удобрюються [22].Рідкий гній із прифемских сховищ у польові транспортують по трубопроводах або цистернами-причепами. У залежності від устаткування доставку рідких органічних добрив у поле і їх внесення проводять по наступних технологічних схемах: 1) прифермське гнойосховище - цистерна - польове гнойосховище - цистерна - розкидач - поле; 2) гнойосховище - трубопровідна мережа - дощувальна установка - поле; 3) прифермське гнойосховище - цистерна - розкидач - поле.Для перемішування і навантаження рідкого гною створений високопродуктивний навантажувач ПНЖ-250, що перемішує гній на всій глибині сховища, подрібнює тверді включення і вантажить у цистерни-розкидачі або перекачує по трубопроводу на відстань до 300 м. Навантажувач працює в двох варіантах: мобільному і стаціонарному. У мобільному варіанті навантажувач навішується на трактор класу 14 кН, у стаціонарному - працює від електродвигуна.Для вивезення в поле і внесення рідких органічних добрив використовують тракторний причіпний заправщик-жижорозкидач ЗЖВ-1,8, заправщик- жижорозкидач ІРЖУ-3,6 на базі автомобіля ГАЗ-53А, цистерни-розкидача РЖТ-4, РЖТ-8.Розкидач рідких органічних добрив РЖТ-16 агрегатується з тракторами К-700 і К-701 і вносить за 1 год роботи до 70 т рідких органічних добрив. Робочу рідину з гнойосховища забирають відцентровим насосом, попередньо створивши вакуум у самозавантажному пристрої до того моменту, коли зі зливального рукава рідина почне надходити назад у сховище. По закінченні завантаження забірний рукав встановлюють у транспортне положення за допомогою гідроциліндра. 4. Використання добрив та охорона навколишнього природного середовища4.1 Заходи безпеки при роботі з добривамиПри роботі з добривами треба дотримуватись заходів особистої безпеки: працювати в рукавицях, масках, бо багато добрив подразнюють шкіру і дихальні шляхи. Якщо добрива злежалися, їх перед внесенням у грунт треба подрібнити, бо від ступеня подрібнення добрив залежить не тільки зручність внесення їх у грунт, а й ефективність їх.Роботи з приймання добрив на збереження проводять під керівництвом відповідальної особи.До роботи з мінеральними добривами допускаються особи не молодші 18 років, визнані придатними за станом здоров'я і мають посвідчення на право роботи на відповідних машинах.Роботи на складах мінеральних добрив проводять у спецодязі з бавовняної пилонепроникної тканини, рукавицях і чоботах.Робочі місця повинні бути освітлені. Перед початком роботи перевіряють справність машин і механізмів. Технічне обслуговування, регулювання і ремонт машин і механізмів виконують тільки при виключених передачах і непрацюючих двигунах [17].Особливі вимоги необхідно виконувати при роботі на машинах типу МВС і МГУ. Живильний кабель машин підключають до електромережі напругою 330 В. При цьому особливу увагу звертають на правильність і надійність підключення жили заземлюючого кабелю. Усі механізми випробують без навантаження. При русі машини стежать, щоб кабель не потрапив під гусеницю. Забороняється залишати ходові електродвигуни під напругою. При короткочасних зупинках і зупинках для огляду машини відключають головний автомат.Забороняється знаходитися перед рушієм під час роботи; змазувати і чистити машину на ходу; розкривати шухляди з електроапаратурою; ремонтувати машину, не відключивши неї від живильного стовпчика; експлуатувати несправну машину; транспортувати машину, не відключивши живильний кабель.Перед роботою на навантажувачах визначають відповідність маси вантажу вантажопідіймаючої машини. При роботі стежать за рівномірним розподілом вантажу по ширині і довжині вилок захоплення; за тим, щоб вантаж не виступав за межі вил більш ніж на одну третину його довжини і щоб при русі рама вантажопідйомника був нахилений, а вантаж знаходився на висоті не більш 30-40 см від рівня підлоги. Не можна піднімати й опускати вантаж під час руху. Забороняється перевозити людей на піддонах і вилах навантажувача. Водій зобов'язаний сповільнювати рух навантажувача і давати сигнали при проїзді повз двері і через ворота, а також на поворотах. Перш ніж змінити напрямок руху (уперед, назад), водій повинен зупинити навантажувач.Водій повинен уважно стежити за проїзною частиною при русі; виїжджати на платформу переднім ходом і по попередньо випробуваному на міцність трапові або настилові.Для регулювання і змащення вузлів транспортерів необхідні повна їхня зупинка і вимикання електроживлення. Стрічку транспортерів містять у чистоті, не допускаючи її замаслювання. Забороняється переміщати транспортер у робочому положенні, очищати стрічку руками при його роботі, а також накидати неї на ведучий ролик.Розтирання і здрібнювання твердих мінеральних добрив. До обслуговування машин допускаються особи, що пройшли навчання й інструктаж з техніки безпеки при роботі з розтирачем-подрібнювачем. Запалювання машини проводять у спеціально передбачених місцях по кутах бункера, позначених написом "ДК".Підніматися в бункер розтирача-подрібнювача можна тільки за допомогою передбаченої для цієї мети сходів. При переїздах розтирач-подрібнювач переводять у транспортне положення. Причіпний пристрій трактора в транспортному положенні повинен бути піднятим на висоту не більш 500 мм.Перед початком роботи оглядають місця кріплення основних вузлів, перевірюють, чи є огороджувальні щитки і захисні кожухи, переводять пристрій для видалення мішкотари в робоче положення. Перед включенням приводу машини тракторист дає попереджуючий сигнал [17].Категорично забороняється: перевозити людей у бункерах розтирача-подрібнювача, переїжджати з завантаженим бункером розтирачем-подрібнювачем, працювати без опущеної опорної лапи, регулювати і ремонтувати вузли при включеному двигуні трактора, розтарювати і подрібнювати добрива в складах без штучної вентиляції, працювати без захисних кожухів і огороджувальних щитків, працювати без засобів індивідуального захисту.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
