к культура, що належить до хлібів другої групи просо дуже вимогливе до тепла. Насіння починає проростати коли грунт прогрівається до температури 7 - 9 ?С, але дружне проростання спостерігається лише при температурі вище 15 ?С. При зниженні температури в період проростання до 9?С сходи з'являються на 15 - 18 день, за оптимальних же умов через 7 - 9 днів. В період після сходів не виключена можливість загибелі рослин зокрема просо гине при зниженні температури повітря до - 3,5?С, а також при тривалому зниженню температури до 6 - 10 ?С за пасмурної погоди. Ці дані слід враховувати при встановленні строків. Для нормального розвитку і достигання ранньостиглих сортів проса потрібна сума ефективних температур близько 1500?С, а середньопізніх - понад 1600 ?С, а в прохолодні та вологі роки понад 2000 ?С. В умовах нашого господарства вона становить 2700?С чого повністю вистачає для вирощування даної культури.На початку вегетації спостерігається повільний ріст, що веде до пригнічення бур'янами. Відзначається підвищеною кущистістю і при рідкому стоянні здатне на одну рослину формувати від 50 до 200 пагонів. Після початку кущення через 5 - 10 днів починається фаза виходу в трубку, а через 40 - 50 днів після сходів починається викидання волоті. В цей період приблизно за декаду до викидання волоті рослині необхідна достатня кількість вологи інакше затримується ріст кореневої системи і надземної маси, що веде до утворення малих суцвіть, які часто бувають безплідними. В інші періоди просо здатне формувати вузлові корені при мінімальній вологості ґрунту. Для проростання насіння потрібно всього лише 30% вологи від його маси. Просо відзначається високою посухо- і жаростійкістю.Наступною фазою розвитку є цвітіння, воно починається в колосках верхньої частини волоті і поширюється вниз до основи. У більшості випадків просо цвіте від 11 до 13-ої години при температурі 20 ?С, а в прохолодні дні дещо пізніше, в жаркі ж раніше. Після запилення пилок швидко проростає і запліднення відбувається за 2 - 4 години, а через 10 - 12 днів після цього зародок повністю формується і готовий до проростання. Просо є факультативно самозапильною рослиною короткого світлового дня. Вегетаційний період у скоростиглих сортів становить від 70 до 90 днів, а пізньостиглих 120 - 155 днів. Просо належить до солевитривалих культур, не витримує кислих ґрунтів, а найкраще росте при нейтральній реакції ґрунтового розчину. Тому на кислих ґрунтах необхідно проводити вапнування. Просо є культурою досить вибагливою до наявності поживних речовин в ґрунті і на формування 1 ц зерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1.4 кг фосфору, 3.5 кг калію. В різні фази розвитку рослина ставить різні вимоги до кількісного і якісного вмісту поживних речовин в ґрунті. Так до вмісту азоту воно виявляє підвищені вимоги в фазі 3 - 4 листків, а особливо в період інтенсивного росту вегетативної маси. До фосфору просо вимогливе з самого раннього періоду вегетації, що стосується калію то він потрібен протягом всього періоду вегетації.Що стосується хвороб і шкідників то найбільшої шкоди просу завдає ураження летючою сажкою. Для профілактики захворювання рекомендується раз у два роки проводити сортооновлення. Розрізняють кілька підвидів проса звичайного в Україні вирощують розлоге і стиснуте. Сорти проса відносяться до слідуючих різновидів: флявум, ауреум, субфлявум, субсангвінеум.До районованих сортів проса відносяться Веселоподолянське 176, Харківське 57, Харківське 31, Миронівське 51, Київське 87. Але я рекомендую вирощувати сорт Полтавське золотисте. Сорт селекції Полтавської державної аграрної академії, виведений методом індивідуального багаторазового добору ранньостиглих рослин сорту Благодатне. Різновидність - ауреум.Рослини висотою 60,0...74,4 см. Кут прямостоячий, стебло середньої товщини, досить мінне, добре облиствинне. Листки темно-зелені, видовжено - ланцетні, опушення слабке. Волоть розлога, нещільна, середньої довжини (19,0....20,2 см), подушечки наявні тільки на нижніх бокових розгалуженнях (гілочках).Зернівка округлої форми, бронзового забарвлення з глянцевістю. Маса 1000 зерен 7,3 - 7,7 г. Плівчастість 10-15%. Каша яскраво жовта. Технологічні та кулінарні якості добрі. Признаний Державною комісією сортом для використання в харчовій промисловості. Ранньостиглий, достигає за 40-48 днів. Вихід крупи 81%. Стійкий до вилягання (8 балів), до осипання (8 балів), до засухи (8,7 балів), вимолочуваність - 9 балів, вміст білку 11,2 - 13,5%, придатний до механізованого збирання, може збиратися прямим комбайнуванням, що дає змогу разом з отриманням зерна отримувати зелену масу і сіно. Сіяти потрібно у добре прогрітий грунт у кінці травня - на початку червня місяця. Стійкий до ураження сажкою, меланозом та просяного комарика. Урожайність у сортовипробуванні від 45 до 66 ц/га, на виробничих посівах від 35 до 47 ц/га. Дає добрі врожаї після соняшнику. В учгоспі "Ювілейний" у 2003 ропі у виробничих умовах отриманий урожай 61,2 ц/га.Признаний Державного комісією України по охороні прав на сорти рослин перспективним на 2004 рік і внесений в реєстр сортів. 2.2 Розміщення культури в сівозмініВ сівозміні де розміщуємо просо, необхідно отримати стабільні врожаї та високу якість продукції, і сприяти підвищенню якості родючості ґрунту.При розміщенні проса в полях сівозміни, необхідно враховувати насамперед вплив на розвиток і врожай його різних попередників, та вплив самого проса на врожай культур, що будуть розміщуватися після нього. Щоб отримати такі врожаї проса необхідно вирощувати його на чистих від бур'янів і добре забезпечених вологою полях з родючими ґрунтами. Тому плануванню сівозміни і розміщенню в ній проса слід приділити значної уваги. Найкращими попередниками для нього в зоні Лісостепу є озимі культури, багаторічні трави, цукрові буряки, картопля. Я пропоную зупинитися на озимій пшениці. Вона, як культура суцільного сіву залишає поле чисте від бур'янів в доброму фітосанітарному стані. Після її збирання є можливість ефективно поборотися з бур'янами і накопичити вологу. А от інші запропоновані культури доцільніше використовувати під провідні культури сівозміни, зокрема озима пшениця забезпечить більшу віддачу після багаторічних трав, аніж просо.В першому розділі курсового проекту приведена сівозміна, що нині діє в господарстві, на мою думку взагалі вона є нормальною, але її потрібно дещо модернізувати. Я пропоную збільшити в сівозміні площу під бобові, і як наслідок це має призвести до поліпшення родючості грунту і балансу гумусу в сівозміні. Також економічно вигіднішим я вважаю зайнятий пар, але з точки зору підвищення родючості кращим рішенням як на мене є висівання сидеральних культур ( люпин, гірчиця і ін.) з наступною заробкою їх у грунт.Я хочу запропонувати таку сівозміну: 1. Сидеральний пар2. Озима пшениця3. Цукровий буряк4. Горох5. Озима пшениця6. Кукурудза на зерно7. Кукурудза на силос8. Озима пшениця9. Кормові буряки + Просо10. Соняшник В сівозміні, де розміщується просо, переважають зернові культури, бо основний напрямок господарства - це виробництво зерна.2.3 Система обробітку ґрунтуПравильний обробіток ґрунту під просо є одним із важливих агротехнічних заходів для одержання високих і сталих врожаїв.Значна частина посівів проса поширена в зоні недостатнього зволоження.Незважаючи на його посухостійкість, воно є чутливим до вологи, тому високі врожаї дає при достатній її кількості.Негативно впливає на вирощування проса - утворення ґрунтової кірки.Просо має специфічного і дуже загрозливого шкідника - просяного комарика.Ефективними заходами в боротьбі з шкідниками, а також хворобами є лущення стерні та глибока зяблева оранка.Система обробітку ґрунту включає основний обробіток - лущення, плоскорізний обробіток і передпосівний. Основний обробіток ґрунту має забезпечувати: максимальне знищення бур'янів, створення сприятливих умов для розвитку кореневої системи, сприятливий режим для інтенсивного росту і розвитку рослин. Оскільки попередником є зернова культура - озима пшениця, то обробіток ґрунту починаємо проводити з лущення стерні, що запобігає висушуванню ґрунту та створює сприятливі умови для нагромадження вологи. Лущення проводимо зразу ж після збирання попередника дисковим лущильником ЛДГ - 15 на глибину 6 - 8 см для імітації сходів бур'янів. Так як ці роботи припадають на кінець липня (збирання озимої пшениці) то після сходу бур'янів є можливість провести повторне лущення для більш ефективної боротьби з бур'янами. Через два тижні після цього або ж після сходу бур'янів проводимо плоскорізний обробіток на глибину 20 - 22 см агрегатом в складі КПГ-2,2+БІГ-3А+ЗККШ-6А. На мою думку плоскорізний обробіток в даній ситуації є раціональнішим з економічної точки зору. З метою накопичення вологи в ґрунті проводимо снігозатримання, враховуючи розу вітрів. Для цього проводимо снігозатримання за допомогою снігопаха СВУ-2,5 при висоті снігового покриву 12-15 см впоперек переважаючих вітрів. Ранньовесняний обробіток ґрунту розпочинаємо з боронування зябу важкими зубовими боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту, агрегатом Т-150+СГ-21+ 21БЗСС-1,0. Боронування проводимо під кутом 45? до напрямку оранки.Перед сівбою проводимо культивацію безпосередньо в день сівби на глибину заробки насіння для забезпечення оптимальних умов для проростання насіння. Культивацію проводимо на глибині 5-6 см агрегатом МТЗ-80+КПС-4.Відразу ж після сівби бажано провести прикочування ґрунту кільчасто-шпоровими котками для попередження вивітрювання вологи з ґрунту. 7. Система обробітку ґрунту.|
Види робіт | Строки виконання | Глибина, см | С/г машини, знаряддя | Примітка, (якість, тощо) | | | 1. ОсновнийОбробіток:а) лущення I-ге II-ге б) плоскорізний обробіток | III декадалипняI декадасерпняIII декада серпня | 6-810-12 20 - 22 | Т-150+ ЛДГ-15Т-150+ ЛДГ-15 Т-150 +КПГ-2,2 +БІГ-3 +ЗККШ-6А | Подрібненнярослинних решток. Заробка залишків рослин Імітація сходів бур'янів. Обробіток на задану глибину | | 2. Снігозатримання. | взимку | На поверхні | ДТ-75+СВУ-2,5 | | | 3. Весняний обробіток: а) закриття вологи | При фізичній стиглості ґрунту. | На поверхні | Т-150+СГ-21+ 21БЗСС-1,0 | Під кутом 45? до напрямку оранки | | 4. Передпосівна культивація. | I декада травня | 5 - 6 | МТЗ-80+КПС-4 | Вирівнювання і розпушування ґрунту. | | 5. Коткування посівів. | Зразу ж після сівби | На поверхні | МТЗ-80+ ЗККШ-6А | Надання ґрунту дрібнокомкуватої структури | | |
2.4 Система добрив Просо дуже вибагливе до ґрунтової родючості поля. Для його нормального розвитку необхідна достатня кількість елементів живлення в ґрунті. При розробці системи добрив в першу чергу, визначається наявність елементів живлення, їх коефіцієнт використання і винос плановим урожаєм. За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі: Д = [( 100 * В ) - ( 30 * П * Кп )]:( Ку * с), де: Д - доза добрив у фізичній масі, ц/га; В - винос елементів живлення врожаєм основною і відповідною кількістю побічної продукції, кг/га; П - вміст в ґрунті рухомих форм поживних речовин, мг на 100г ґрунту; Кп - процент використання поживних речовин із ґрунту, %; Ку - процент використання поживних речовин з мінеральних добрив, %; С - вміст поживних речовин у мінеральному добриві, %. Розраховуємо дозу азотних, фосфорних та калійних добрив: Д = [(100*3,3) - (30*8,4*19)]: (60*35) = 2,12 ц/га (аміачної селітри ), що становить 74,2 кг д.р. Д = [(100*1,02) - (30*11*9)]: (30*20) = 4,98 ц/га (суперфосфату гранульованого), що становить 99,6 кг д.р. Д = [(100*2,26) - (30*10,7*16)]: (70*40) = 1,7 ц/га (калійної солі), що становить 68 кг д.р. 8. Система удобрення проса. |
Культура | Врожай, ц/га | Доза NРК, кг/га | Доза гною т/га | | | | N | Р2О5 | К2О | | | Просо | 35 | 74 | 100 | 68 | 0 | | |
Удобрюємо просо лише мінеральними добривами, гній краще вносити під попередник. Безпосередньо вносити гній під просо недоцільно, бо у складі гною, особливо свіжого, є багато насіння бур'янів. Крім того, просо добре використовує післядію гною. Найкращі результати дає внесення добрив в декілька заходів, тобто розподілення дози добрив між основним і рядковим внесенням, а також підживленням. Під час сівби в рядки вносимо стартову дозу суперфосфату в дозі 15 кг/га д.р.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
