| p align="left"> Тривалість безморозного періоду приблизно становить 170 - 180 днів. Одним із головних факторів життя рослин є волога. Як уже згадувалось вище господарство розміщене в зоні нестійкого зволоження, і часто рослини не повністю забезпечуються вологою. З огляду на це слід приділяти значної уваги питанню накопичення і збереження вологи в грунті. 5. Кількість опадів по місяцях за даними Гадяцької метеостанції. |
Роки | Місяці | За рік | | | I | II | III | IY | Y | YI | YII | YIII | IX | X | XI | XI | | | 2001 | 22 | 13 | 63 | 25 | 21 | 10 | 121 | 44 | 6 | 101 | 50 | 28 | 505 | | 2002 | 46 | 41 | 37 | 17 | 59 | 55 | 47 | 39 | 2 | 14 | 88 | 60 | 483 | | 2003 | 31 | 27 | 73 | 31 | 46 | 8 | 54 | 27 | 24 | 65 | 82 | 54 | 522 | | | Сер. багаторічні | 36 | 27 | 57,7 | 24,3 | 42 | 24,3 | 74 | 36,7 | 10,7 | 60 | 73,3 | 47 | 503 | | |
Як видно з таблиці за рік в середньому випадає 500 мм опадів цього може бути достатнім для отримання стало високих врожаїв за умови раціонального використання вологи. Пануючими вітрами є вітри північно-західних напрямків - це слід враховувати при плануванні кулісних насаджень і снігозатриманні. Що стосується снігового покриву, то сніг випадає в II-III декаді листопаду, а в 2003 році сніговий покрив з'явився лише в грудні та на початку січня 2004 року. Сходить сніг у першій декаді квітня, але можливе й більш раннє звільнення ґрунту від снігу.Найбільше число днів із сніговим покривом припадає на лютий і січень місяць, хоча і в ці місяці постійного снігового покриву не має, тому, що настають відлиги. Найбільша глибина снігового покриву спостерігалася в лютому місяці і дорівнювала 40 см, у грудні - сніговий покрив був відсутній, січень характеризувався висотою снігу - 45-50 см.Взагалі підсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок, що кліматичні умови господарства є типовими для даної зони і сприятливими для вирощування всіх районованих сортів основних сільськогосподарських культур. 1.4 Короткий аналіз рослинництваНа орних землях запроваджено три польові, три ґрунтозахисні і кормова сівозміни. 5. Структура посівних площ в ТОВ „ Лан ” в 2003 році.|
№ п/п | Сільськогосподарські культури | Площа, га | | | Всього земель в обробітку: | 2882 | | 1. | Озимі: всьогоВ т.ч. озима пшениця озиме жито | 740700 40 | | 2. | Ярі зернові: всьогоВ т.ч. ячміньовесгречкапросо кукурудза на зерно | 699289309070 200 | | 3. | Зернобобові: всьогоВ т.ч. горох соя | 4537 8 | | 4. | Просапні: всьогоВ т.ч. цукрові бурякикормові буряки соняшник | 40715446 207 | | 5. | Багаторічні трави | 350 | | 6. | Однорічні трави | 45 | | 7. | Кукурудза МВС | 488 | | 8. | Пари | 108 | | |
Розглядаючи структуру посівних площ я б рекомендував збільшити в ній долю бобових рослин - це позитивно вплине на родючість ґрунту і урожайність інших культур в сівозміні. Що стосується проса то як видно з таблиці в господарстві воно висівається на незначних площах.Через низький рівень агротехніки, недостачу добрив і інших ресурсів, що спричинено слабкою матеріально-технічною базою, господарство отримує порівняно невисокі врожаї сільськогосподарських культур.6. Урожайність сільськогосподарських культур. |
| N п/п | Сільськогосподарські культури | Урожайність | | | | 2001 | 2002 | 2003 | | 1 | Озима пшениця | 29,3 | 26,4 | 5,2 | | 2 | Озиме жито | 26,3 | 24,3 | 7,4 | | 3 | Ярий ячмінь | 20,6 | 19,3 | 17,6 | | 4 | Кукурудза: на зерно на зелений корм | 31,6 225,1 | 45,3 361,5 | 61,3 411 | | 5 | Горох | - | 15,3 | 17,1 | | 6 | Соя | - | - | 15,2 | | 7 | Соняшник | 11,2 | 14,3 | 16,1 | | 8 | Цукрові буряки | 162 | 154 | - | | 9 | Кормові буряки | - | 345,4 | 254,3 | | 10 | Багаторічні трави: на сіно на зелений корм | 26,3 221 | 25,1 158,5 | 20,3 201 | | 11 | Овес | 19,3 | 14,2 | 16,3 | | 12 | Гречка | 4,5 | 6,2 | 5,2 | | 13 | Просо | 15,2 | 14,1 | 16,2 | | |
Просо в господарстві вирощують в першій польовій сівозміні, яка має слідуючий вигляд:1. Пар чистий2. Озима пшениця3. Цукровий буряк4. Горох + Гречка5. Озима пшениця6. Кукурудза на зерно7. Кукурудза на силос8. Озима пшениця9. Кормові буряки + Просо10. Соняшник Розглядаючи сівозміну потрібно сказати, що вона є недосконалою і дане розміщення культур приведе до зниження родючості. Виходом із ситуації є внесення високих доз органіки, а краще ввести в сівозміну більше бобових культур.Просо в господарстві вирощується після озимої пшениці, яка для нього є хорошим попередником. Технологія вирощування включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами і збирання. Основний обробіток ґрунту включає лущення стерні, яке проводиться не завжди і плоскорізний обробіток на глибину 20 - 22 см. Весною проводять закриття вологи боронами. Перед сівбою проводять культивацію на глибину зародки насіння. Сіють просо звичайним рядковим способом, як правило не протруєним насінням в I - II декаді травня. Добрива під просо практично не вносять. Операції по догляду теж не проводяться. Збирають просо роздільним способом спочатку скошуючи в валки з наступним обмолотом після підсушування. Перед зберіганням зерно очищають від домішок і просушують до вологості 14 %. Отже, як бачимо в технології вирощування є ряд недостатків, які варто поправити. 2. Інтенсивна технологія вирощування культури, що рекомендована господарствуВ умовах ринкових відносин повинна здійснюватися інтенсифікація землеробства, проте не за рахунок кількісного нарощування ресурсів, а на основі їх більш раціонального використання, яке досягається на основі їх більш раціонального використання, яке досягається удосконаленням технології вирощування. На сучасному етапі воно полягає в застосуванні інтенсивних ресурсозберігаючих технологій.Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування культури на всіх етапах її росту і розвитку.При розробці інтенсивної технології потрібно передбачати розміщення культури в сівозміні після кращих попередників, вирощування сортів інтенсивного типу, оптимізацію живлення рослин шляхом внесення добрив з урахуванням їх вмісту у ґрунті. При інтенсивній технології перевагу надаємо інтегрованій системі захисту від шкідників, хвороб та бур'янів.Ресурсозбереження досягається за рахунок скорочення кількості агротехнічних прийомів в зв'язку з використанням комбінованих агрегатів.Всі технологічні операції потрібно виконувати своєчасно і якісно, дотримуючись усіх рекомендованих норм, строків та способів. Для цього на основних етапах росту і розвитку проводять біологічний контроль за станом рослин.2.1 Господарсько-біологічна характеристика культуриПросо звичайне або посівне - Раnicum miliacent належить до роду Panicum. Ботанічний рід налічує близько 400 видів. В Україні найбільш поширеним в культурі є просо звичайне (Р. Miliaceum). Взагалі рід проса належить до родини злакових (Роасеа) і за біологічною класифікацією відноситься до хлібів другої групи. Просо звичайне - яра трав'яниста рослина з високим коефіцієнтом кущення, прямостоячим стеблом і суцвіттям у вигляді волоті. Коренева система проса мичкувата, відзначається недостатньою здатністю до засвоєння поживних речовин, тому воно краще росте на ґрунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин. По при сильний розвиток в морфологічному плані вона відзначається недостатньою засвоювальною здатністю. Кращими ґрунтами для нього є чорноземи та каштанові, причому за сухої погоди вищі врожаї проса отримують при вирощуванні на ґрунтах середнього та важкого механічного складу. Коренева система добре забезпечує суцвіття водою навіть при серйозній посусі, тому в проса рідко спостерігається зерна. Воно має низький коефіцієнт транспірації - 130 - 280. Але незважаючи на вище сказане потрібно вести роботу в напрямку накопичення й збереження вологи в ґрунті. Адже при зрошенні просо значно підвищує свою продуктивність. Стебло майже циліндричне, трубчасте, розділене вузлами на 5 - 7 міжвузль. Висота залежно від сорту від 40 до 230 см, а найчастіше 80 - 120 см. Добре облиствинне з різною стійкістю до вилягання. Як уже говорилось вище просо має суцвіття волоть довжиною 10 - 40 см з двоквітковими колосками. Плід проса несправжня зернівка покрита плівкою, має круглу овальну або подовжену форму. Зерно має забарвлення від жовтого до світло червоного з різними відтінками. Плівчастість зерен від 12 до 20 %. Маса 1000 зерен 6 - 8 г.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
