Сутність та зміст сучасного менеджменту
План.
Вступ...........................................3
1. Розвиток та історія менеджменту.............4
1.1. Екскурс в історію менеджменту..............4
1.2. Школи та принципи управління...............6
2. Сутність та зміст менеджменту...............10
1. Загальні поняття..........................10
2. Задачі і цілі управління..................11
2.3. Методі і моделі управління................12
1. Сучасні проблеми управління.............13
2. Основні категорії теорії управління.....15
3. Технологія управління...................16
4. Наукові підходи до менеджменту..........16
5. Управлінські рішення....................19
6. Види менеджменту..........................20
7. Менеджмент в мікро- і макроекономіці......22
8. Принципи менеджменту......................23
9. Функції менеджменту.......................24
10. Планування..............................24
11. Організація.............................28
12. Мотивація...............................33
13. Контроль................................37
3. Менеджмент по-японські або як це роблять в «Мацусіта
денкі»...............................40
Висновок.......................................47
Список використаної літератури.................48
Вступ.
У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу
діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в значній
мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування
населення.
У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в
області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства
і т.п. внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській
діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки
управління, світових досягнень в практичній організації економічних
і соціальних процесів.
У Українi поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному
і практичному освоєнні менеджменту.
Реорганізовуються старі структури управління і влади в
російській економіці, при цьому використовуються західні моделі
управління. Однак механічне перенесення концепції управління з
однієї соцiокультурної середи в іншу, сліпе копіювання досвіду
тієї або іншої держави практичне неможливе і веде до важких
економічних і соціальних наслідків. Менеджмент зумовлений такими
базисними чинниками, як тип власності, форма державного устрою,
міра розвитку ринкових відносин. Тому розвиток сучасного
менеджменту в умовах переходу Україні до ринкової економіки в
значній мірі залежить від цих чинників.
1. Розвиток та історія менеджменту.
1.1. Екскурс в історію менеджменту.
Поняття бізнесу зародилося разом з поняттям товарно-грошових відносин,
тобто на громадському етапі розвитку людства. Коли основною формою
"торгівлі" між общинами був натуральний обмін, з'явилися міняйла-кочовики,
що кочували з однієї общини в іншу і різні товари, що вимінювали з
вигодою для собі. Це і можна вважати одним з перших виявів духа
підприємництва.
Поступово з розвитком товарно-грошових відносин розвивався і бізнес. У часи
рабоволодіння процвітала торгівля; пізніше, у часи феодалізму і
процвітання натурального господарства значення торгівлі в селі трохи
поменшало, але з розвитком міст і ремесла вона знову придбала своє
первинне значення. У часи становлення капіталізму і первинного накопичення
капіталу процвітало фінансове підприємництво, а пізніше - промислове. У
середині Х1Х століття бізнес придбав нові форми. Якщо до цього одноосібним
управлінцем був господар, то у часи бурхливого промислового зростання
структура значно змінилася.
Саме на цьому етапі і почав розвиватися менеджмент в тому вигляді, в якому
мі звикли сприймати це слово. Не можна сказати, що він з'явився раптово
саме з розвитком капіталізму, він існував і раніше. У часи рабоволодіння
були керівники на плантаціях, які стежили за правильністю виконання робіт,
але це правильніше було б назвати наглядом, чим управлінням. У часи
феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували
керівники, помічники господаря, це, співуче, можна вважати одним з перших
виявів саме управління, а не тільки нагляду над працюючими, оскільки у
керівника була можливість маневру: він міг замінити вигляд робіт у вигляді
заохочення або покарання селян, міг знизити податок (правда, лише за
рахунок підвищення податку для інших). Це було убоге, але все ж вияв
управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з
розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих
управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і
розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньому випадку,
врятувати її від банкрутства.
Яскравим прикладом є Америка: безліч контор, працюючих в різних областях.
Кожна з них має свою управлінську структуру, де крім президента (господаря)
є ще і керівник, фінансисти і аналітики, що займається розробкою політики
фірми. Ті з них, чиї фахівці виявилися найбільш талановитими,
досвідченими і грамотними вижили в морі дикої конкуренції. Всі самі
знамениті американські бізнесмени: Генрі Форд, Рокфеллер і інші починали з
малого, але швидко зорієнтувавшись в ситуації, що склалася на ринку,
сморіду змогли набрати команду і зробити свою роботу максимально
ефективної; працюючи швидше і краще інших, сморіду змогли статі лідерами
в своїй області.
Основна мета існування будь-якого бізнесу і створення будь-якої фірми -
привести фірму до вершини Успіху, закріпити її там і дати їй можливість
сміливо дивитися в майбутнє, бачачи там нові перспективи її розвитку. Суть
бізнесу складається в постійному вдосконаленні самої фірми, її стратегії і
тактики в боротьбі за місце на ринку, в прагненні до досконалості.
Примноження капіталу, отримання прибутку і розвиток фірми, надія на
майбутнє - вісь ті складові, без яких бізнес немислимий. Так саме він
немислимий без талановитих менеджерів, які можуть повісті за собою людей і
реалізувати все задумане.
1.2. Школи та принципи управління.
Для повноцінного і гармонійного розвитку фірми і її бізнесу необхідний
системний підхід до управління її персоналом і діяльністю. Менеджмент, як
система управління і теорія менеджменту зародилися в тому вигляді, в якому
сморіді функціонують зараз, в XIX віці. Зараз існують різні школи
управління зі своїми принципами і тактикою управління, вісь деякі з них:
|№ |Школа |Внесок в |Відатні |
| | |розвиток науки |представники |
|1 |Класична |1. Наукове |Гант - 1900 |
| |школа |управління. |Давіс - 1935 |
| |1860-по |2. Хронометраж.|Тейлор - 1911 |
| |нинішній | |Гилберт -1911 |
| |годину |3. Функції |Урвік - 1943 |
| | |управління. |Черч - 1914 |
| | |4. |Файоль - 1916 |
| | |Адміністратівне|Рейлі - 1931 |
| | |управління. | |
|2 |Поведінчеськ|1. Прікладна |Мойо - 1945 |
| |а школа |мотивація. |Барнард- 1940 |
| |(біхевіотрис|2. Професійні |Пітер |
| |тська). |менеджери. |Друкер-1954 |
| |Японія 1940 |3. Управління |Макгренер - 1960|
| |- по н. |загалом. | |
| |година. | |Чермен - 1957 |
| | | |Форрестор - 1961|
|3 |Школа |1. Дослідження |Райфа - 1911 |
| |управлінсько|операцій. |Маслоу - 1965 |
| |ї науки. |2. Моделювання.|Тейлор - 1911 |
| |Європа. | | |
| | |3. Теорія Грі. | |
| | |4. Теорія | |
| | |рішень. | |
| | |5. Математика | |
| | |моделей. | |
У кожній з вищеперелічених шкіл існують свої підходи до управління і
менеджменту як системи управління, кожна з них дає своє визначення
менеджменту і стоячим перед ним задачам. У кожної з них свої принципи
управління.
Мені показалися особливо цікавими принципи управління Анрі Файоля.
1. Розподіл праці або спеціалізація.
Є природним порядком мов. Метою розподілу праці є виконання роботи,
більшої по об'єму і кращої за якістю при тихий же умовах.
2. Повноваження і відповідальність.
Повноваження - правіше віддавати накази. Відповідальність - її складова
протилежність.
Де даються повноваження, там неодмінно виникає відповідальність.
3. Дісципліна.
Передбачає слухняність і повагу до досягнутих догоди між фірмою і її
співробітниками.
4. Єдиноначальність.
Працівник повинен виконувати наказ тільки однієї людини.
5. Єдність напряму.
Кожна група працівників, діюча в рамках однієї мети, повинна бути
об'єднана єдиним планом і мати єдиного керівника.
6. Підлеглість особистих інтересів загальним.
Інтереси одного працівника або групи працівників не повинні переважати над
інтересами компанії або організації більшого масштабу.
7. Винагорода персоналу.
Щоб забезпечити вірність і підтримку персоналу, сморіду повинні отримувати
гідну винагороду за свою роботу.
8. Централізація.
Як і розподіл праці, централізація є природним порядком мов, однак міра
централізації буде варіюватися в залежності від конкретних розумів труда.
З'являється необхідність визначення міри, що забезпечує кращі можливі
результати.
9. Скалярній ланцюг.
Скалярний ланцюг - ряд осіб, що стояти на керівних посадах, починаючи від
імені, що займає саме високе положення до керівника низової ланки.
10. Порядок.
Повинне бути місце для всього і все на своєму місці.
11. Справедлівість.
Поєднання доброти і правосуддя.
12. Стабільність робочого місця для персоналу.
13. Ініціатива.
Означає розробку плану і забезпечення його успішної реалізації. Це додає
Компанії силу і енергію.
14. Корпоративний дух.
Будь-яка команда повинна працювати разом. Кожний повинен вносити стільки,
скільки він може.
Для чого ж створював Файоль свої принципи, якій меті сморіду покликані
служити?
Як неважко помітити з коментарів, які я навмисно привів, сморіду
направлені на поліпшення взаємовідносин керуючого персоналу і працівників.
Для чого ж, в свою чергу, необхідна ефективна взаємодія верхньої і нижньої
частин Компанії, адже існує думка, що легше вигнати неугодного
працівника, оскільки незамінних людей не буває і на його місце прийдуть
інші. Праворуч в тому, що практика показує, що наявність взаєморозуміння і
стабільність колективу завжди позитивне позначається на продуктивності
труда, а наявність корпоративного духа і виплата гідної винагороди
персоналу запобігають промисловому шпигунству, що приносити набагато
великі збитки. Все це сприяє гармонійному розвитку фірми і максимальній
ефективності її роботи, а, отже, вона швидше за інших позиці "нішу ринку і
знайде своє місце під сонцем", вона прийде до вершини успіху і зможе
втримати утриматися на ній, що є мета існування будь-якої фірми.
Існує також безліч інших принципів управління, я думаю, що не варто
перелічувати їх все, хотілося б торкнутися тільки ще одного аспекту
управлінської діяльності. У принципах управління Анрі Файоля відображені не
тільки економічні принципи управління, але і психологічні принципи впливу
на персонал і взаємодії з ним. У цьому аспекті мені показалися найбільш
цікавими 6 основних заповідей Харві Мак Кея, що визначають вимоги до самого
управлінця, при наявності яких він може продуктивне управляти фірмою.
1. Бізнесмен повинен завжди бути в формі.
2. Ділове життя не терпить зупинки.
3. Знання не стає силою, якщо його не застосовувати.
4. Вір в собі, і Успіх прийде до тобі.
5. Не вірте тому, хто скаже, що дрібниці для менеджера нічого не
означають. Дрібніці - це все.
Ви будете байдужі людям доти, поки не виявите турботу про них.
2. Сутність та зміст менеджменту.
2.1. Загальні поняття.
Менеджмент (англ. management -- управління, завідування,
організація) це управління виробництвом або комерцією; сукупність
принципів, методів, коштів і форм управління, що розробляються і
що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і
збільшення прибутку.
Сучасний менеджмент включає дві невід'ємні частини:
теорію керівництва;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|