стріловидний шов у правому косому розмірі, провідна точка - мале джерельце,

крижова западина вільна, мис не досягається, внутрішня поверхня лонного

зчленування доступна дослідженню. Кісткових екзостозів у малому тазу не

виявлено. Піхва санована до і після дослідження розчином фурациліну 1:5000.

Акушерський діагноз:

Перша вагітність, 39 тижнів, перші пологи, один живий плід, поздовжнє

положення, головне передлежання, перша позиція, передній вид, перший період

пологів.

Заключення: пологі продовжити вести консервативно, профілактика

внутриутробної гіпоксії плоду. Знечулення за періодами пологів. При

відхиленні від норми ведення пологів переглянути у бік кесарського розтину.

V. Пологи.

Пологи - фізіологичний процес, при якому відбувається зігнання з матки

через родові шляхи життєздатного плоду, плаценти з оболонками і

навколоплідними водами.

Фізіологічні пологи настають звичайно через десять акушерських місяців

(280 діб, або 40 тижнів) вагітності, коли плід стає зрілим і здатним до

позаутробного існування. Такі пологи називають своєчасними. Якщо вони

настають у строки від 28-29 до 37-38 тижнів вагітності, їх називають

передчасними, а пізніше 41-42 тижнів - запізнілими.

Перший період пологів.

Початком пологів вважають:

1. Появу регулярних скорочень м’язів матки - перейм, які на початку

пологів бувають кожні 10-12 хвилин, потім стають дедалі частішими і

сильнішими.

2. Зглажування шийки матки і розкриття маткового зіву.

3. Відходження слизу, дещо забарвленого кров’ю.

4. Утворення плідного міхура.

Період розкриття починається з першими регулярними переймами і

закінчується повним розкриттям зовнішнього зіву шийки матки.

Перейми характеризуються:

1. Частотою.

2. Періодичністю.

3. Силою (тиск до 180 мм. рт. ст.)

4. Болючістю.

Послідовий період починається з моменту народження дитини і

завершується народженням посліду.

1. У першому періоді пологів відбувається поступове згладжування шийки

і розкриття зовнішнього зіву шийкового каналу до ступеню, достатнього для

зігнання плоду з порожнини матки. Згладжування шийки і розкриття

зовнішнього зіву відбувається під впливом родових перейм. Під час перейм у

мускулатурі тіла матки відбуваються такі процеси:

скорочення м’язових волокон - контракція;

зміщення м’язових волокон, що скорочуються, зміна взаємного розміщення

їх - ретракція.

М’язові волокна, які лежать до перейм одне за одним по довжині,

вкорочуються, всуваються в шар сусідніх волокон, лягають поряд одне з

одним. У проміжках між переймами зміщення м’язових волокон зберігається.

При наступних скороченнях матки ретракція м’язових волокон посилюється, що

приводить до дедалі більшого потовщення стінок матки. Крім того, ретракція

спричинює розтягнення нижнього сегменту матки, згладжування шийки і

розкриття зовнішнього зіву шийкового каналу. Відбувається це тому, що

поздовжні м’язові волокна тіла матки, які скорочуються, відтягають колову

(циркулярну) мускулатуру шийки матки в боки і вгору (дистракція шийки); при

цьому відбувається розширення каналу шийки матки, яке збільшується з

кожними переймами.

Розкриттю шийки матки сприяє переміщення навколоплідних вод у бік

каналу шийки матки. При кожних переймах мускулатура матки тисне на вміст

плодового яйця, головним чином на навколоплідні води. Внаслідок

рівномірного тиску з боку дна і стінок матки навколоплідні води

спрямовуються в бік внутрішнього зіву каналу шийки матки, де опору немає.

Під напором навколоплідних вод нижній полюс плодового яйця відшаровується

від стінок матки і заглиблюється разом з навколопліною рідиною у внутрішній

зів каналу шийки матки. Частину оболонок, яка заглиблюється разом з

навколоплідною рідиною в канал шийки матки, називають плодовим міхуром.

Під час перейм плідний міхур напружується і дедалі глибше вклинюється в

канал шийки матки, розширюючи його зсередини.

Таким чином, процес розкриття зіву здійснюється за рахунок:

- розтягування колової мускулатури шийки (дистракція), яке відбувається

в зв’язку з скороченням поздовжніх м’язів тіла матки;

- заглиблення напруженого плодового міхура, який розширює зів, діючи

подібно до гідравлічного клина.

Головне, що приводить до розкриття шийки матки, це скоротлива

діяльність матки; перейми зумовлюють і дистракцію шийки, і підвищення

внутрішньоматкового тиску, в результаті якого відбуваються напруження

плідного міхура і вклинення його в зів.

Внаслідок ретракції і вкорочення поздовжніх м’язів матка ніби сповзає з

плідного яйця, спрямовуючись угору. Проте це сповзання обмежується

зв’язковим апаратом матки. Круглі, крижово-маткові і часково широкі зв’язки

утримують матку, яка скорочується, від надмірного зміщення вгору. Напружені

круглі зв’язки вдається промацати в породіллі через черевну стінку. У

зв’язку з зазначеною дією зв’язкового аппарату сила скорочень матки

використовується для просування плодового яйця донизу.

При ретракції матки розтягується не тільки шийка, а й нижній сегмент

матки. Нижній сегмент, який складається з перешийка і найбільш нижнього

відділу тіла матки, порівняно тонкостінний, м’язових елементів у ньому

менше, ніж у верхньому сегменті матки. Розтягнення нижнього сегменту

починається ще під час вагітності і посилюється під час пологів в зв’язку з

ретракцією м’язів верхнього сегменту (порожнистого мускула).

Коли розвиваються сильні перейми, визначається межа між порожнистим

мускулом, що скорочується (верхній сегмент), і нижнім сегментом матки, що

розтягується. Цю межу називають контракційним кільцем.

Контракційне кільце звичайно утворюється після відходження

навколоплідних вод, воно має вигляд поперечної борозни, яку можна промацати

через черевну стінку.

Згладжування і розкриття каналу шийки матки відбувається так: зовнішній

зів буває трохи відкритий уже наприкінці вагітності; він вільно пропускає

кінець пальця. В періоді розкриття зовнішній зів розкривається після

розкриття внутрішнього зіву і згладжуванням шийки матки.

Зів розкривається поступово. Спочатку від пропускає кінець одного

пальця, потім у відкритому зіві вміщуються два пальці і більше. В міру

розкриття, краї зіву все більше стончуються, на кінець періоду розкриття

вони мають форму вузької, тонкої облямівки. Розкриття вважається повним,

коли зів розширюється приблизно на 10-12 см. При такому ступені розкритті

зів пропускає голівку і тулуб зрілого плоду.

Під час кожних перейм навколоплідні води йдуть до нижнього полюсу

плідного яйця, плідний міхур напружується (наливається) і заглиблюється в

зів. Після закінчення перейм води частково переміщуються догори, напруження

міхура послабюється. Вільне переміщення навколоплідних вод у напрямку до

нижнього полюсу плідного яйця і в зворотний бік відбувається доти, поки

передлежача частина рухома над входом у таз. Коли голівка опускається, вона

з усіх боків стикається з нижнім сегментом матки і притискує цю ділянку

стінки матки до входу в таз. Місце охоплення голівки стінками нижнього

сегмента називають поясом стикання. Пояс стикання поділяє навколоплідні

води на передні і задні. Навколоплідні води, що містяться в плідоному

міхурі нижче пояса стикання, називають передніми водами. Більшу частину

навколоплідних вод, розміщених вище поясу стикання, називають задніми

водами.

Під впливом перейм, які посилюються, плідний міхур, заповнений

передніми водами, наливається все більше, і на кінець періоду розкриття

напруження міхура не слабшає, і в паузах між переймами плідний міхур

готовий до розриву.

У нормальних умовах плідний міхур розривається при повному, або майже

повному, розкритті зіву, під час перейм (своєчасне відходження вод). Після

розриву міхура відходять передні води. Задні води звичайно виливаються

зразу ж після народження дитини. Рідше плідний міхур розривається при

неповному розкритті зіву, іноді навіть до настання пологів.

Якщо плідний міхур розривається при неповному розкритті зіву, то

говорять про раннє відходження вод, відходження вод до початку пологової

діяльності називають передчасним. Раннє і передчасне відходження

навколоплідних вод несприятливо впливають на перебіг пологів.

Якщо оболонки надто щільні, то плідний міхур розкривається пізніше

настання повного розкриття зіву (запізнілий розрив плідного міхуру), іноді

він зберігається до періоду зігнання і випинається з соромітливої щілини

зпереду передлежачої частини.

Знечулення пологів.

У більшості жінок роди супроводжуються больовими відчуттями, ступінь

яких варіює в широких межах. Багато породіль зазнає найсильнішого болю,

особливо під час розкриття шийки і зіганяння плоду.

Медикаментозне знечулення.

Протягом останніх років для знечулення пологів запропоновано такі

засоби: баралгін, но-шпа (2 мл), папаверина гідрохлорид, атропіна сульфат

(1% 1 мл), апрофен. Баралгін діє заспокійливо і спазмолітично;

Rр.: SоІ. Вагаlgіnі 10 ml.

D.t.d. №10 рго іnjectionibus

S. Для внутрішньовенного застосування.

Атропіна сульфат розслаблює гладку мускулатуру матки і викликає

місцеворозслаблюючу дію, застосовується у вигляді 0,1% розчину в ампулі 1

мл;

Rр.: Sоl. Аtropini sulfatis 0,1% 1 ml

D.t.d. №6 рго іnjectionibus

S. Для підшкірного введення.

Но-шпа та папаверину гідрохлорид відносяться до групи спазмолітиків,

роззслаблюють гладкі м’язи. Позитивний результат щодо знечулення дає

комбінація но-шпи з баралгіном. При внутрішньом’язевому введенні;

Rр.: Sol. No-spani 2% 2 ml

D.t.d. №6 рго іnjectionibus

S. Для внутрішньовенного та внутрішньом’язевого використання.

Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% 2 ml

D.t.d. №6 рго іnjectionibus

S. Для внугрішиньом’язевого використання.

Rр.: Sol. Apropheni 1% 1 ml

D.t.d. №6 рго іnjectionibus

S. По 1 мл для внутрішньом’язового введення.

Вагітну жінку ознайомлюють з порядком та обстановкою у пологовому

будинку, розповідають їй про можливі і обов’язкові маніпуляції під час

пологів (зовнішнє і піхвове дослідження, внутрішньовенне введення глюкози,

введення кисню та ін.), вагітній роз’яснюють про необхідність неухильно

виконувати всі вказівки медичного персоналу і регулярно харчуватися під час

пологів.

Якщо породілля не пройшла психопрофілактичну підготовку то її навчають

усіх прийомів у пологовому будинку. При цьому також виявляють і усувають

жахи та побоювання і підтримують упевненість у благополучному закінченні

пологів. Ефект такої бесіди нижчий, ніж тривала психопрофілактична

підготовка.

Завдання акушера по веденню першого періоду пологів.

1. Стежити за загальним станом породіллі:

а) звертаємо увагу на скарги;

б) регулярно проводимо вимірювання артеріального тиску на обох руках;

в) стежимо за характером пульсу (при нормальному перебігу пологів пульс

може трошки прискоротись, але залишиться ритмічним і повним);

г) вимірюємо температуру породіллі 3-4 рази на день.

2. Слідкуємо за пологовою діяльністю:

а) стежимо за силою, інтенствністю, тривалістю, частотою та болісністю

перейм;

б) стежимо за динамікою розкриття шийки матки по висоті стояння дна

матки і контракційного кільця та за результатами піхвового обстеження.

3. Стежимо за станом плоду:

а) вислуховуємо серцебиття плоду через кожні 15-20 хвилин, а після

відходження навколоплідних вод - через 5-10 хвилин. Прискорення серцебиття

до 160 ударів за хвилину і більше і зниження до 110 ударів і менше свідчить

про гіпоксію плоду,

4. Слідкувати за просування передлежачої частини (великим сегментом

голівка не повинна знаходитись в одній площині більше двох годин; при не

виконанні цієї умови на голівці плоду утворюються пролежні).

5. Слідкуємо за своєчасним злиттям навколоплідних вод, тому що при

своєчасному їх відходженні незабаром виникають виганяючі перейми та потуги.

6. Стежити за функцією сечового міхура та кишок:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9