| метою захисту своїх прав особа, яка має авторське право, або будь-яку правомочність на твір, для по-свідчення авторства на обнародуваний чи необнародува-ний протягом терміну охорони авторського права твір, може його зареєструвати в офіційних державних реєст-рах. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво.7. Основні обов'язки громадян України.У першу чергу, треба підкреслити, що як форма та спосіб організації суспільства, держава несе відповідальність перед своїми громадянами, а також зобов'язана захищати їх, охороняти життя тощо (Статті Конституції 3, 27, 29, 59). С другого боку, громадяни України теж мають обов'язкі відносно держави та один одного. До основних таких обов'язків належать:1) захист держави та військова служба (35,65);2) підтримка громадського порядку та загального миру (Ст. 35, 18, 37);3) повага національної гідності інших осіб, укріплення дружби між націями та народами України (Ст. 35,37,10);4) піклування батьків про дітей (Ст. 51);5) піклування дітей про батьків (Ст. 51)6) не спричиняти шкоди природі, історико-культурним пам'яткам, та відшкодовувати завдані збитки. (Ст. 66);7) сплачувати податки і інші збори(Ст. 67);8) дотримання вимог Конституції, законів України (Ст. 68);9)шанувати її державні символи(ст.65).)Обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни проголошується Конституцією України (ст. 65).Захист своєї Вітчизни є не тільки правовою, а пере-дусім моральною вимогою до кожного громадянина, мо-ральним та загальним обов'язком. Неухильне вико-нання цього обов'язку передбачає захист країни, її населення, матеріальних та духовних цінностей, тери-торіальної цілісності і суверенітету країни. Захист Віт-чизни виражається у забезпеченні оборони й безпеки держави.Оборона країни досягається за допомогою політич-них, економічних, військових, соціальних, правових та інших заходів. Для оборони країни із застосуванням за-собів збройної боротьби утворюються Збройні Сили та встановлюється військовий обов'язок громадян. Він є конкретним виявленням загального військового обов'яз-ку захищати Вітчизну, але адресований конкретним, ви-значеним законом категоріям громадян. Основною фор-мою виконання військового обов'язку є проходження військової служби. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". На військову службу призиваються громадяни чоловічої статі у визначеному законом віці, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову. Пере-дбачається можливість вступу чоловіків та жінок на вій-ськову службу за контрактом. За ухилення від призову на військову службу встановлена кримінальна відпові-дальність.Згідно із Законом України від 12 грудня 1997 р. "Про альтернативну (невійськову) службу", формою реалізації військового обов'язку є проходження альтерна-тивної (невійськової) служби, яка є державною службою поза Збройними Силами України чи іншими вій-ськами, що запроваджується замість проходження війсь-кової служби.Право на альтернативну (невійськову) службу як вид виконання загального військового обов'язку мають гро-мадяни України, які належать до діючих, згідно із зако-нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та службу в армії.Обов'язок не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки покладається Конституцією на своїх громадян Статтею 66, виходячи з необхідності духовного відродження Ук-раїни, надійного збереження та розумного використання її духовних цінностей і природних ресурсів. Цей конституційний обов'язок конкретизований у низці законодавчих актів. Так, Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природ-ного середовища" зобов'язує громадян раціонально ви-користовувати природні ресурси, здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливові на стан нав-колишнього природного середовища. Якщо об'єктам природи заподіяна шкода, то розмір її визначається за сучасними таксами відносно об'єктів тваринного світу, лісів; за спеціальними методиками визначення збитків, заподіяних рибному господарству, водним ресурсам, а також внаслідок забруднення атмосферного повітря. В інших випадках розмір збитків визначається за фактич-ними витратами, необхідними для відновлення поруше-ного стану природних ресурсів.Вимоги щодо охорони пам'яток історії та культури, які належать громадянам та розташовані на землях, на-даних громадянам у користування, а також при здійс-ненні будівельних робіт, веденні розкопок і розвідок па-м'яток археології та щодо інших випадків користування даного роду пам'ятками визначаються Законом України від 13 липня 1978 р. "Про охорону і використання па-м'яток історії та культури". Цей закон встановлює, що особи, які завдали шкоди пам'яткам історії та культури або її охоронній зоні, зобов'язані відновити у поперед-ньому стані пам'ятку або вказану зону, а при неможли-вості цього -- відшкодувати заподіяні збитки.Чинне законодавство встановлює правило, за яким у разі відмови добровільно відшкодувати збитки, заподіяні порушеннями порядку використання і охорони природ-них ресурсів, пам'яток історії та культури, відповідні спори вирішуються в судовому порядку. Обов'язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом Одним із конституційних обов'язків громадян Украї-ни є обов'язок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також що-річно подавати до податкових інспекцій за місцем про-живання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції). За допомогою податків держава забезпечує оборо-ноздатність та безпеку громадян, розвиває економіку, освіту, науку, охорону здоров'я в інтересах всього сус-пільства. Принципи побудови системи оподаткування в Ук-раїні, види податків, зборів та інших обов'язкових пла-тежів, напрями їх зарахування і використання, перелік платників податків та об'єктів оподаткування, а також відповідальність за порушення податкового законодавст-ва, визначаються Законом України "Про систему опо-даткування" (в редакції від 2 лютого 1994 р.). Прибутковий податок населення сплачує на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 "Про прибутковий податок з громадян". Платникаіі податку є громадяни України, іноземні громадяни і ос би без громадянства. Види місцевих податків і зборів, що сплачуютьі громадянами, їх розміри та порядок обчислення і на прями використання визначаються Декретом Кабінете Міністрів України від 20 травня 1993 р. "Про місцеві по-датки і збори". Контроль за дотриманням податкового законодав-ства і правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати податків, зборів та інших платежів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавст-вом України, здійснюється державними податковими адміністраціями. На підставі декларацій, документальних перевірок за місцем отриманих доходів податкові органи в разі вста-новлення порушень податкового законодавства вимага-ють їх усунення, а на громадян, винних у неподанні або невчасному поданні декларації про доходи чи включенні до декларацій спотворених даних та в інших випадках порушення податкового законодавства накладають адміністративні стягнення. Обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей Загальний обов'язок додержуватися Конституції та законів -- одна з передумов формування в Україні пра-вової держави. Зокрема сформульований обов'язок держави у особі її представників дотримуватися Конституції та законів України у Статті 19. Це має принципове значення для підтримання балансу між державою та суспільством. А також, закріплений у ст. 68 Конституції загальний обов'язок неухиль-но додержуватися Конституції і законів України, не по-сягати на права й свободи, честь та гідність інших людей тісно пов'язаний з визначенням і поняттям юридичної відповідальності -- особливих, передбачених і врегульо-ваних нормами права відносин між громадянами і дер-жавою, що виникають у разі і внаслідок правопорушен-ня. Головна мета юридичної відповідальності -- охорона правопорядку і правове виховання людей. Юридична відповідальність може бути (залежно від правопорушення) кримінальною, адміністративною, ци-вільною та дисциплінарною, що передбачається норма-ми відповідного законодавства. При цьому всі види юридичної відповідальності передбачають санкції за пра-вопорушення, а правопорушник зазнає державного при-мусу (позбавлення волі, сплати штрафу, відшкодування збитків тощо). Висновки. Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки: 1. Конституційні права, свободи і обов'язки виражають безпосередньо від-носини та зв'язки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та зв'язки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадсь-ких організацій, або громадян між собою. 2. Вони з”являються не на основі загальних правовід-носин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг. 3. Конституційні права, свободи й обов'язки не при-пиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обов'язків, а й від своїх конститу-ційних прав і свобод. 4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов'язків для всіх громадян однакові, в той час як суб'єктивні права і юридичні обов'язки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм зміс-том, і за своїм обсягом. 5.Більшість із особистих прав носять абсолютний характер тобто є не лише невід”ємним,ай такими ,що не можуть бути обмеженим. 6. Реальність конституційних прав, свобод і обо-в'язків забезпечується державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обов'язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарсько-го, адміністративного, кримінального та інших галузей права. 7. Соці-альне призначення основних прав і свобод громадян ви-значається тим, що вони є показниками демократії, гу-манізму й справедливості, і служать всебічному розвит-кові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні справами суспільства і дер-жави, функціонуванню всього державного і політико-правового механізму. Виходячи з цього, права, свободи й обов'язки людини й громадянина, закріплені в Конституції України, їх широ-та, реальність, гарантованість виражають не тільки фак-тичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, за-кладені в самому суспільному ладі. Вони -- показники зрілості суспільства, його досягнень. Весь перелік громадянських, економічних, со-ціальних, політичних і культурних прав, свобод та обов'язків має служити дальшому розвитку демократії й соціальному прогресові України. Література: 1. Конституція України із змінами і доповненнями внесеними Законом Ураїни від 8 грудня 2004р. №2222-ІV - К., 1996р. 2. Кравченко В.В., Конституційне право України: Навчальний посібник, видавництво”Атака”2000р. 3. Загальна декларація прав людини, 1948р. Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини. (Док.ООН/РЕS/217 А). 4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VІІІ ( 2148-08 ) від 19.10.73 ) 5. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 ) 6. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права ( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VІІІ ( 2148-08 ) від 19.10.73 )
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
