|
Меню
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Засоби масової інформації й суспільна інтеграція та ідентичність
|
|
|
| ласне інформаційне суспільство і породжує різноманітні глобальні процеси. Глобалізація -- об'єктивне явище сучасного світу, тобто таке, що не залежить від суб'єктивних бажань, уподобань і антипатій. Глобалізація -- це рух людства до формування цілісної глобальної цивілізації. В основі цього руху лежать економічні чинники. Економікам країн стає тісно у своїх національних рамках. Економіка планети стає справді глобальною. Глобалізація економіки у найширшому значенні цього поняття означає, що державні кордони та відмінності між світовими фінансовими ринками втратили своє колишнє значення. Цьому сприяли передусім такі тенденції:- глобалізація фінансів;- підвищення ролі транснаціональних корпорацій;- розширення експорту прямих інвестицій з Північної Америки, Західної Європи та Східної Азії;- міжнародна спеціалізація виробництва і торгівлі товарами та послугами;- глобалізація третинного сектору (сфери послуг) економіки;- глобалізація управлінських функцій;- перетворення туризму на галузь світового масштабу;- глобалізація проблем навколишнього середовища;- міжнародна економічна інтеграція [8, 65].Специфікою глобалізаційних процесів в умовах становлення інформаційного суспільства є те, що політичні інститути держави поступово втрачають контроль над змістом інформаційного простору. Це явище має і позитивний бік, підвищуючи відкритість національних інформаційних систем, і негативний, оскільки втрата контролю за змістом ЗМІ призводить до суттєвих утруднень у проведенні цілеспрямованої інформаційної політики.Глобальні інформаційні агентства CNN, BBC, Reuter тощо, які найчастіше здійснюють пряму трансляцію з місць подій, створили всесвітні мережі новин, і саме ці багаті медіа-концерни спроможні фінансувати відповідну технологічну комунікаційну базу. Тому слід очікувати, що в найближчому майбутньому ринок глобальних мас-медіа все більше контролюватиметься цими транснаціональними медіа-концернами, що вже зараз викликає критику з боку інших країн. Проте поряд з цим існує інша тенденція, і можна прогнозувати, що найближчими десятиліттями відбуватиметься розвиток локальних новинних агентств, які задовольнятимуть місцеві потреби тієї чи іншої країни (чи регіону) в інформації, враховуючи при цьому специфіку місцевої аудиторії. Імовірність такого шляху розвитку підкріплюється й тим, що сьогодні чимало локальних медіа-компаній мають у своєму розпорядженні таке саме технічне обладнання, як і світові медіа-концерни [30].В умовах створення загальнонаціональних глобальних утворень та об'єднань важливою проблемою стає національна ідентичність. Цей процес варто розглядати разом із поняттям суспільної інтеграції, оскільки вони в умовах глобалізації інформаційного суспільства є взаємопов'язаними.В наші дні слово інтеграція набуває все ширшого та ширшого змісту, адже вживається в різних сферах суспільно-політичного та економічного життя у світі:- інтеграція в Європейському Співтоваристві (ЄС) - вступ до нього нових членів, що певний час перебували в якості асоційованих членів ЄС;- інтеграція в світову економіку, тобто в значенні вступ, злиття, входження, залучення тощо певного суб'єкту чи груп в загальну сукупність їх суб'єктів.Отже, це означає, якщо перенести сказане вище на сферу діяльності ЗМІ, то вийде, що деякі національні або ж регіональні засоби масової інформації намагаються ввійти в всесвітню "розкрутку", тобто "всі нас чують, всі нас знають, всі на нас орієнтуються".Стосовно останнього, то CNN - англійська телекомпанія, що випускає цілодобово "найсвіжіші" новини, транслюється на всю земну кулю - компетентне джерело, а в деяких випадках і першоджерелом певної інформації.Після подій 11 вересня 2001 року раніше відома лише в арабських країнах (25мільйонів глядачів) телекомпанія "АЛЬ-ДЖЕЗІРА"(в перекладі з арабської "острів" або ж за назвою вапнякового плато, яке затискає ріку Євфрату вузькій долині)стала всесвітньо відомою: для неї тепер дають інтерв'ю навіть Кофі Ананд, Тоні Блейер тощо [11, 97].У результаті таких виявів глобалізації інформаційного суспільства відбувається орієнтація деяких ЗМІ на масову - всеохоплюючу у світовому масштабі комунікацію.Тут постає питання про національну ідентичність. Чи сприяють засоби масової інформації таким процесам всередині країн, які прагнуть до загальносвітової глобалізації.Говорячи про проблему національної ідентичності, потрібно уточнити, що ми розуміємо під ідентичністю й під нацією, як її складовою.Існує безліч визначень ідентичності. Ідентичність - процес співвіднесення об'єкта з іншими, виявлення загальних або, навпаки, специфічних ознак, рис, самоототожнення індивіда з іншою людиною, групою, зразком, ідеалом, у нашому випадку з певними націями [5, 63].Щодо поняття нації, то тут потрібно виділити два підходи. Перший підхід - це співвідношення поняття нація з етнічною спільнотою, тобто етносом з єдиною мовою і самосвідомістю. У цьому значенні нація фактично є синонімом терміну народ. Другий підхід - це визначення нації через політичну спільноту громадян певної держави, тобто політичну націю.Розглянувши складові елементи національної ідентичності, тепер необхідно виділити головний - системоутворючий. Таким з'єднувальним елементом є якась важлива цілісність, що сприймається як характеристика нації. Саме дана цілісність з'єднує всю конструкцію в єдине. Змінити ідентичність неможливо без зміни її головної ідеї. І навпаки - ніяка ідентичність не встоїть, якщо відбудеться розмивання "основної ідеї" [12, 87].Виходячи зі сказаного, національну ідентичність можна визначити як задану національним образом світу й національною історією основну ідею, якою живе соціум у дану історичну епоху й тому прийнятну для його більшості. Ідентичність несе в собі відповідь на питання про сутності свого народу, нації, її місці, ролі й завданнях у світовій історії й ідеальних формах її існування. Таким чином, національна ідентичність розвивається в процесі історичних змін, являючи собою певний щабель росту національної самосвідомості. Можна говорити про те, що ідентичність - це відносно замкнута система поглядів, а тому вона, з одного боку, досить стійка, але, з іншого динаміка середовища її перебування (внутрішнє й зовнішнє життя націй) приводить до певних змін у цій системі. Зв'язок елементів ідентичності досить сильний, а тому заміна одного з них на новий роблять необхідною потребу її істотного коректування, якщо не повної заміни [3, 101]. Чим сильніше процеси глобалізації проникають у національні культури, тим активніше народи намагаються зберегти внутрішні компоненти життя народу, такі як культуру, мову, релігію. Тобто в період глобальних трансформацій загострюються проблеми національної ідентичності, пов'язані з прагненням народів до самобутності й до самовизначення в сьогоднішньому світі, тобто відстояти й зберегти свою ідентичність.Неминучі процеси глобалізації, що вламуються у вікові уклади національних культур, приводять найчастіше до міжнаціональної, міжрелігійної напруженості, що часто виливаються в конфлікти, звідси людські жертви. Саме міжнаціональні відносини в сучасному світі стали однієї з головних проблем сьогодення. Багато дослідників вважають, що в умовах глобалізації не потрібно концентруватися на етнічній ідентифікації кожної країни, а потрібно представляти свою державу та ідентифікуватися як економічна та наукова потуга, адже кожна країна має для цього величезний потенціал, особливо наша країна - Україна [2, 14-17].Отож, як бачимо, процеси глобалізації інформаційного суспільства призводять до загального об'єднання усіх народів, націй "під егідою" однієї так би мовити загальновизнаної країни. Дуже часто в таких умовах унікальність окремих народів втрачається, саме тому важливими процесами, які потребують уваги як зі сторони самих людей, так і зі сторони політичного керівництва країн, є процеси суспільної інтеграції та національної ідентичності. І велику роль у формуванні цих процесів відіграють засоби масової інформації, і найбільший вплив сьогодні здійснює найпоширеніший засіб - глобальна мережа інтернет. Про вплив цього каналу комунікації ми поговоримо у наступному розділі. 2. Глобальна мережа інтернет як один із найвпливовіших засобів масової інформації сучасного суспільства2.1 Поняття інтернету та його характеристикиЕлектронні мас-медіа відіграють особливо впливову роль у сучасних взаємодіях, керованих правилами. Мас-медіа допомагають формулювати і обстоювати правила та ідеологічні настанови, що лежать в їх основі, адже їхні унікальні й потужні технічні можливості та привабливий зміст роблять їх найефективнішими засобами поширення інформації. Мас-медіа перетинають не тільки географічні кордони, але й межі класів, рас, культур, політик, освіти і статі, поширюючи розваги та інформацію, які прививають чи оновлюють певні погляди та способи мислення, як регулярний продукт своєї діяльності. Артикулюючи такі ідеологічні синтези, які стимулюють одні погляди й виключають інші та прив'язуючи ідеологічні модуляції до джерел влади, мас-медіа допомагають творити і регулювати соціальну реальність, структуруючи найзагальніший досвід своєї аудиторії.Сьогодні Інтернет - глобальна мережа, що охопила всі сфери суспільного життя України, один з найбільших винаходів людства. Працюючи за комп'ютером, можна спілкуватись із світом чи отримувати найсвіжішу інформацію з усіх, навіть, найвіддаленіших куточків Землі [25].Поява нових методів масової комунікації завжди спричиняла суттєвий ривок людської цивілізації на новий рівень. Серед важливих віх цього процесу науковці відзначають: винайдення мови (усна комунікація) - письма (можливість комунікації в часі та на відстані) - друкарського верстату (поява дешевої масової комунікації) - винайдення електронних ЗМІ (радіо, телебачення - можливість одночасної комунікації з мільйонами людей) [18, 49].Мережа інтернет є наступним кроком цієї еволюції, і, безсумнівно вона започаткувала зміни в нашому суспільстві. Якщо друкована книга зробила доступ до інформації масовим і "навчила" широкі верстви населення читати, то інтернет знищив відстані між інформацією всього світу і дав можливість людям не лише читати опубліковані тексти, фото, графіку, звуки та відео, а й самим публікувати їх без особливих труднощів. Саме через це засновник комп'ютерної фірми Microsoft Біл Гейтс вважає, що інтернет є величезним "самвидавом".Для кращого розуміння та аналізу засобів масової інформації, а зокрема глобальної мережі інтернет, їх часто зображають у вигляді певної моделі, в рамках якої відбувається процес комунікації.Фактично всі основні процеси взаємодії сучасних ЗМІ з аудиторією можна описати за однією моделлю (Додаток А).В основі комунікативної моделі традиційних ЗМІ лежить процес "один до багатьох", при якому фірма передає інформацію групі споживачів, використовуючи певний засіб комунікації. Основною особливістю, що знаходиться в основі взаємодії традиційних ЗМІ зі споживачами, є відсутність інтерактивної взаємодії [19, 74].На відміну від цієї моделі, в основі інтернет лежать два кардинально інші принципи. По-перше, при комунікації в інтернеті взаємодія відбувається через специфічне середовище, яке робить великий внесок у взаємодію, що відбувається. Це добре видно на наступній моделі (Додаток Б).Ця модель підкреслює, що першопочаткове спілкування відбувається не між відправником та реципієнтом інформації, а між користувачем та своєрідним середовищем, комунікативним простором, причому два учасники діалогу є як відправниками, так і отримувачами інформації. У цій моделі зроблений крок від простого обміну даними між "передавачем" та "приймачем" до створення інформаційного середовища, яке сприймається і . можливо, модифікується учасниками діалогу [27].По-друге, інтернет являє собою багатовекторну комунікативну модель "багато до багатьох", в якій кожен абонент сітки має можливість звертатися до інших окремих абонентів чи груп або від свого імені, або від імені групи (Додаток В).У моделі, зображені в додатку В, засобом комунікації є визначена комп'ютерна сітка, а інформація може бути представлена як звичайним чином, так і у вигляді гіпермедіа. В рамках цієї моделі інтерактивна взаємодія можлива як з іншими користувачами інтернету (міжособистісна взаємодія), так і з самим середовищем безпосередньо, причому останній вид вважається переважаючим. Інформація не просто передається від відправника до споживача, але і саме середовище створюється та змінюється під його дією і вже в новому перевтіленому вигляді сприймається не просто місцем моделювання реального середовища, а її альтернативою та основою для побудови нової віртуальної сфери комунікації.Отож, інтернет володіє усіма характеристиками, які пристосовані до здійснення неабиякого впливу на споживачів інформації, тому дане питання ми розглянемо детальніше у наступному підпункті.2.2 Вплив інтернету на процеси інтеграції та ідентифікації в суспільствіБуло б помилкою вважати Інтернет та інші інфокомунікаційні технології панацеєю від кризи громадянського суспільства. Як пише С. Назаренко, "без постійного інформаційного контакту взагалі неможливі повноцінний розвиток людини й нормальне функціонування соціальних груп і всього суспільства в цілому. Однак поза увагою залишався той факт, що інформаційно-комунікативні процеси можуть приховувати в собі і небезпеку для розвитку особистості й суспільства" . Як і будь-який технологічний засіб, Інтернет може використовуватися як на благо, так і на шкоду людству. Його інформаційний потенціал може застосовуватися не тільки для поширення шляхетних ідей, але й для пропаганди суспільно небезпечних поглядів. Так, в США чимало організацій з оборони громадянських прав і свобод споживачів стурбовані поширенням несанкціонованого використання персональних даних. Широкі, майже необмежені можливості комп'ютерних технологій дають можливості, не докладаючи великих зусиль, створювати "інформаційний портрет" індивіда, що дозволяє державним і приватним інститутам використовувати таку інформацію у своїх інтересах. Коли це стає відомим людині, то викликає в неї почуття невпевненості, ніби вона перебуває під скляним ковпаком. Як пишуть С. Каннінгем і А. Портер, "бази даних, складені на людей, можуть призвести до втрати людиною індивідуального, приватного життя й особистої свободи, створюють можливість дискримінації в небачених раніше масштабах" . Дослідники відзначають, що вплив інформаційних потоків на світосприймання людини, її самоідентифікацію робить контроль над нею могутньою і небезпечною зброєю. Крайній ступінь такого контролю - монополізація інформаційних каналів - дає монополістові необмежену владу над суспільством [6, 46].
Страницы: 1, 2, 3
|
|
|
|
|
|
НОВОСТИ
|
|
|
|
|
|
|
|