Термін зберігання 3 роки в упаковці виробника. Емістим С підвищує польову схожість насіння, прискорює розвиток кореневої системи і листкової поверхні. Скорочує строки дозрівання. Підвищує стійкість рослин до захворювань і стресів. Підвищує урожайність зернових колосових на 3 - 6 ц/га. Спосіб застосування : допосівна обробка насіння польових культур одночасно з протруюванням при нормі витрати 5 мл на 1 т насіння. Обприскування посівів зернових на IV етапі органогенезу, норма витрати 5 мл/га псіву [18].

Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

3.1. Ґрунтові умови

Досліди проводили 2002 - 2004 р.р. в господарстві Бершадського району СВК „ Україна „

Основними ґрунтами в районі являються : чорноземи реградовані і чорноземи типові. Вони утворились під впливом лучно - степової рослинності в умовах достатньої кількості опадів. Гумусовий шар складає до 1м і більше. В орному шарі цих ґрунтів міститься від 3,6 до 4,7 % гумусу. Реакція ґрунтового розчину слабокисла ( рН=5,9-6,7 ) , а інколи і близька до нейтральної , гідролітична кислотність низька 2,2 -2,9 і менше м.-екв. на 100г ґрунту . Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 91- 97% рН(ксI) 5,6-6,2. він слабо забезпечений рухомими формами азоту 108 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору і калію (за Чіріковим) в оцтовій витяжці відповідно 119 і 101 мг/кг ґрунту. Виходячи з цих даних забезпечення культур в зерно буряковій сівозміні можна вважати середньою. За умов доброї вологозабезпеченості своєчасному і якісному проведенні всіх агро прийомів, внесення добрив на цих ґрунтах є досить ефективним.

3.2. Погодні умови

Клімат Бершадського агрокліматичного району характеризується, як помірно континентальний з нестійким зволоженням. Середньорічна багаторічна температура повітря становить 8,6° С. Без морозний період триває в середньому 160 днів, а вегетаційний період в залежності від метеорологічних умов 210 днів, в тому числі з температурою вище +10°С 160...170 днів. Сума позитивних температур вище +5?С складає 2900-3000°С, а сума активних температур вище +10?С 2530-2870, цього достатньо, щоб озима пшениця сформувала врожай за вегетаційний період.

Весняні приморозки тривають в середньому до 24 квітня, а перші осінні починаються 16-19 листопада. Абсолютний мінімум температури досягає +36...+38°С. За даними Бершадської метеостанції середньобагаторічна температура склала 8,6°С а в роки досліджень вона коливалась (2003 р.) від 7,94 до 8,9°С (2002 р.) [Табл. 3.1 Рис 3.1]

Таблиця 3.1.

Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, ?С

( за даними метеостанції ).

Рис 3.1 Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, ?С (за даними метеостанції).

Порівнявши середньомісячну температуру повітря в роки проведення досліджень, з середньомісячними даними, можна зробити висновок, що погодні умови типові для проведення досліджень. Для отримання високих врожаїв важливе значення має кількість опадів. За період, що аналізується 2002-2004 рік середньорічна кількість опадів склала 571,3 мм, і коливалась в окремі роки від 530,2 до 598,3 мм [Табл. 3.2, Рис 3.2]

Таблиця 3.2.

Кількість опадів у роки досліджень, мм. ( за даними Бершадської метеостанції ).

Рис 3.2 Кількість опадів у роки досліджень, м( за даними Бершадської метеостанції ).

Оскільки середньо багаторічна кількість опадів становить 633 мм, то 2002-2003 рік був помірно вологим , але в період цвітіння , наливання і достигання зерна є критичним щодо вмісту вологи у ґрунті, хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Тоді як 2004 рік був більш вологим особливо в липні, що викликало проростання зерна в колосі і враження хворобами , що негативно вплинуло на збір і якість урожаю. Крім опадів велике значення для отримання високих врожаїв має вологість повітря.[Табл. 3.3 Рис 3.3]

Таблиця 3.3.

Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень, %.

( За даними Бершадської метеостанції ).

Рис.3.3 Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень

( За даними Бершадської метеостанції ).

За даними таблиці видно, що в середньому за роки проведення досліджень вологість повітря майже не відрізнялась від середньо багаторічних даних. Проте висока вологість повітря спостерігалась у 2003-2004 р.р. у липні в період дозрівання врожаю , що призвело до ураження рослин хворобами.

3.3. Схема досліду

2002 рік

Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці за схемою :

1. Контроль ( не обробляли )

2. Емістим С ( 1 мг/га ) + біомікс ( 10 г/га )

2003 рік

Вивчали вплив різних доз регуляторів росту на польову схожість насіння озимої пшениці і коефіцієнт кущення за схемою :

1. Контроль ( насіння оброблено водою, 10 л/т ).

2. Контроль ( насіння оброблено Вінцитом - 2 л/т ) - фон

3. Емістим С ( 1мл/т )

4. Емістим С ( 5 мл/т )

5. Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №1 ( 100 мл/т )

6. Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №2 ( 100 мл/т )

7. Емістим С ( 10 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )

8. РРРД ( 50 мл/т )

2004 рік

Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці за схемою :

1. Контроль (оброблено водою)

2. Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )

Вивчали вплив передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці за схемою :

1. Контроль ( Вітавакс 200 ф - 2 кг/т ) - фон

2. Емістим С ( 1мл/т )

3. Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )Методика проведення досліджень

4.

3.4. Агротехніка вирощування

Основний обробіток ґрунту після таких попередників, як горох, гречка, кукурудза на силос проводили так: лущення стерні дисковими лущильниками ( ЛДГ - 15) на глибину 6-8 см; дискування дисковими боронами (БДТ- 7) на 10-12 см з наступною культивацією на глибину заробки насіння ( 4-6 см).Посів проводили 5-20 вересня сівалками СЗ- 3,6 з шириною міжрядь 15см.

Підживлення азотними добривами проводили по мерзло - талому ґрунті, аміачною селітрою 100 кг/га у фізичній вазі. Друге підживлення за методом Бузницького при нормі внесення 100 кг/га у фізичній вазі.

Збирання озимої пшениці розпочинали у фазі воскової стиглості зерна розподільним способом. Скошували пшеницю жатками ЖВН- 6А у валки товщиною 12-18 см, шириною 1,8м при висоті зрізу 15-20см. Через 2-4дні підсохлі валки підбирали комбайнами СК- 5М „Нива” з приставками ПУН-5і обладнані підбирачами ППТ-2.

3.5. Методика проведення досліджень

Дослідження по вивченню впливу різних доз регуляторів росту і сумішей їх з композицією мікроелементів, вивчали на різних сортах озимої пшениці в виробничих умовах Бершадського району в господарстві СВК “ Україна “.

Дослідження проводили у 2002 - 2004 роках У 2002 році дослідження проводили з сортом Миронівська 30. Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці на структуру врожаю і урожайність. Загальна площа досліду 140 га, в тому числі контроль - 82 га, дослід 58 га.

Позакореневу обробку проводили на IV етапі органогенезу ( 300 л/га робочого розчину ). Структуру врожаю визначали з 1 м?, а врожайність з 10 м?, які відбирали через 100 кроків по діагоналі поля. ( Б.А.Доспєхов ).

У 2003 році дослідження проводили з сортом Іванівська остиста. Вивчали вплив емістиму С на польову схожість насіння озимої пшениці. В досліді використовували наступні роботи :

1) Підраховували кількість рослин і кількість стебел на 1 м? на кожному варіанті досліду, за допомогою рамки, площею 1 м?.

2) Вираховували коефіцієнт кущення озимої пшениці.

Статистична оцінка врожайності озимої пшениці проводилось методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ. А економічна ефективність розраховувалась згідно з технологічними картами.

У 2004 році дослідження проводили з сортами : Донецька 46, Донецька 48, Миронівська 30, Веселка, Коломак 3. Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на польову схожість, збереженість рослин до збирання і ураженість.

Польову схожість визначали в середньому з 10 м? відібраних по діагоналі поля, а перед збиранням підраховували кількість продуктивних стебел по сортах і варіантах. Урожайність визначили з кожної ділянки досліду окремо. Повторність досліду в виробничих умовах двократна.

Розділ 4. Результати досліджень

4.1. Вплив регуляторів росту на структуру врожаю, урожайність і якість зерна.

Велика роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур належать регуляторам росту рослин. Їх застосування дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту. Відомо, що в деяких країнах за допомогою комплексу регуляторів вдалося досягти збільшення виробництва продукції землеробства на 15 - 20% і більше.

Тому метою наших досліджень являлось вивчити вплив емістиму С і його комбінацій з композицією металів на структуру врожаю, і урожайність.

В 2002 році дослідження проводили на посівах СВК “Україна “. Отриманні нами дані наведені у таблиці 4.1

Слід відмітити, що позакореневу обробку озимої пшениці потрібно проводити на IV етапі органогенезу. В цей період прибавка урожаю буває найвищою.

Таблиця 4.1

Вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці Миронівська 30, на структуру урожаю і урожайність, 2002 р.

НІР 0,95 1,59

Із даних таблиці бачимо, що під впливом емістиму С з біоміксом до збирання врожаю зберіглось рослин більше на 11,6%. В результаті маса соломи збільшилась на 12,2%, маса колосів - на 14,6%, маса зерна - на 15,1, а урожайність зросла на 15,2%. Прибавка зерна склала 8 ц/га, тобто отримана прибавка суттєва. У 2003 році досліди проводили по вивченню впливу передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці на збереженість рослин до збирання [ Табл.. 4.2 рис. 4.2]

Таблиця 4.2.

Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на збереженість рослин до збирання в 2003 р.

1-Донецька 48 2-Донецька 46 3- Миронівська 30 4-Веселка

Рис. 4.2 Вплив передпосівної обробки на збереженість рослин до збирання в 2003 р.

Отримані нами дані свідчать, що за рахунок емістиму С , до збирання збереглось рослин більше по сортах на 2,0 - 13,8 %.

А за рахунок емістиму С + композиція мікроелементів - на 6,7 - 24,0 %.Все це безумовно вплинуло на урожайність ( Табл.4.3.)

Наприклад , за рахунок емістиму С урожайність по сортах підвищилась лише на 1-4 ц/га. Найбільша прибавка ( 6 ц/га) отрималась по сорту Миронівська 30.

Таблиця 4.3.

Вплив передпосівної обробки насіння на урожайність озимої пшениці в 2003 р.

Страницы: 1, 2, 3, 4