Розділ 3. Система заходів культури від основних видів шкідниківБез систематичних заходів, що обмежують чисельність шкідників, інтенсивність поширення хвороб та засміченість полів бур'янами, тобто без стабільної системи заходів захисту насаджень неможливо отримати продукцію високої товарної якості. Екологічний стан навколишнього середовища вимагає від спеціалістів зважувати застосування будь-якого заходу, особливо використання пестицидів та віддавати перевагу стійким сортам, агротехнічному та біологічному методам.Сівозміна. Не допускати порушення встановленого чергування культур і технологічних вимог щодо їх вирощування, що зменшує засмічення всіх полів, обмежує розмноження попелиць та інших шкідників і хвороб. Розвиток більшості шкідників трофічно пов'язаний з іншими культурами чи бур'янами. Так, лободові, гречкові, айстрові та інші бур'яни, що ростуть на полях сівозміни вздовж доріг, лісосмуг, зумовлюють розвиток попелиць, блішок, щитоносок, тощо. А тому заходи захисту від бур'янів на всіх полях сівозміни обмежують розмноження цих шкідників.Повернення троянд на попереднє поле через 4-5 років значно поліпшує фіто санітарний стан полів.Кращим попередником є озима пшениця після чорного та зайнятих парів, гороху і багаторічних трав після першого укосу.Однією з важливих ланок у комплексі системи захисту насаджень є основний обробіток ґрунту. Його проводять залежно від типу забур'яненості поля і погодних умов за різними схемами.На кислих ґрунтах (з гідролітичною кислотністю понад 1,8 мг/100 г. ґрунту) перед лущенням вносять вапняні добрива, що обмежує ураження рослин деякими хворобами. Перед глибокою оранкою вносять органічні добрива в нормах і співвідношеннях елементів живлення, рекомендованих для даної зони.Обробка живців перед висадкою системними інсектицидами достатньо забезпечує захист висаджених живців при слабкому та середньому ступені загрози. При сильному ступені загрози від ґрунтових та наземних шкідників цей засіб треба поєднувати із внесенням у рядки гранульованих інсектицидів у зменшених нормах. Це, в поєднанні з обробкою живців, забезпечить захист насаджень протягом 40-45 діб.Для знищення сходів бур'янів, зменшення уражуваності рослин кореневими гнилями через 7-10 днів після висадки проводять розпушення плантацій.У період вегетації - середині травня (після прищипування живців) насадження троянд інтенсивно заселяють попелиці, кліщі, мінуючи мухи та інші шкідники. В насадженнях, де було застосовано обробку живців чи внесено в рядки системні пестициди шкідники можуть з'явитися лише в кінці червня-липні. Для обмеження їх шкодо чинності та поширення вірусної інфекції проводять обробку крайових смуг завширшки 40-60 м, а в разі необхідності - всієї плантації. Перед обробкою враховують не тільки щільність шкідників, а їх ентомофагів. У разі якщо на одного спеціалізованого ентомофага припадає 20 особин попелиць, а її щільність перевищує ЕПШ не більше як у 1,5 рази, інсектициди застосовувати не слід. Економічний поріг шкодо чинності у травні складає 5% рослин, заселених шкідником, у червні - 10%, у липні - 15%.Проти трояндової попелиці обприскують одним із наступних інсектицидів: Конфідор, в. р. к. (Імідаклоприд,20 г/л), Базудин 600 EW, к. е. (Діазинон, 60%), Актара, 25% в. г.З метою обмеження розмноження шкідників, хвороб та бур'янів, після викопування рослин поле ретельно очищається від рослинних решток і проводиться глибока оранка плугом з передплужниками, що забезпечує загортання шкідливих організмів на дно борозни та їх загибель. Дотримування строків і технологічних вимог при застосування будь-якого засобу боротьби зі шкідливими організмами, а також система засобів захисту суттєво підвищує якість продукції, а отже і прибутки.Основні дані про рекомендовані пестициди Табл.2|
Пестицид | Група по хімічній будові | Спосіб проникнення | Спосіб застосування і період захисної дії | Гігієнічна характеристика | Норма витрати | Строк очікування | Кратність внесення | | | | | | Токсичність | Інше | | | | | Арріво к. е. (250 г/л) | Синтетичні піретроїди (Циперметрин, 25%) | Контактно-кишковий | Обприскування, 15 | 3 | Високотоксичний для людини і теплокровних | 2 кг/га | 40 | 1 | | Актеллік к. е. (500 EC) | ФОС (Піриміфос-метил) | Контактно-фумігаційний | Обприскування, 2-6 | 3 | Мала токсичність для теплокровних, швидко розкладаються | 2 - 2,5 л/га | 3-5 | 1 | | Базудин 600 EW, к. е. | ФОС, Діазинон, 60% | Контактний, системный | Обприскування, 7-14 | 3 | Не циркулює в навколишньому середовищі | 2 л/га | 20 | 1 | | Банкол, з. п. | Нейротоксини, Бенсултап, 50% | контактный | Обприскування, 5 | 3 | Здатен проникати в тканини рослин | 2 кг/га | 20 | 2 | | Вір. ін ЗСП | Біопрепарат | контактный | Обприскування, 5 | 4 | | 4 л/га | - | 2 | | Конфідор, в. р. к. | Хлорникотиніли (Імідаклоприд,20 г/л) | Системный, контактний | обприскування | 3 | Ефективність не залежить від температури. Широкий спектр дії | 0,5-1 л/га | 20 | 1 | | Фітоверм к. е. | Біопрепарат (Аверсектин, 0,2%) | системный | Обробка грунту за 3 дні до висадки живців, 20 | 4 | Біологічно активний, нетоксичний | 1.5-2 л/га | 2 | 3 | | |
Розділ 4. Розрахункова частина4.1 Загальні відомості про господарствоКомпанія УЦЛМ "Флорахаус" займається вирощуванням чайно-гібридних троянд на продаж. Площа насаджень - 100 га. Господарство знаходиться у місті Київ, Україна. Основі відомості про господарство подані у таблиці 3.Основні відомості про господарство Табл.3|
Район вирощування | Київ | | Ґрунти | Чорнозем опідзолений | | Вміст гумусу | 2,1 % | | Культура | Троянди на зріз | | Площа теплиць | 1 га | | Шкідники | Трояндова попелиця | | |
4.2 Агрокліматична і ґрунтова характеристика районуМісто Київ розташовано в північній частині України порівняно неподалік від її центру. Географічні координати міста є такими: 500 27I північної широти і 300 31I східної довготи. У цілому клімат Києва є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом.Температура повітря залежить передусім від надходження сонячної радіації, яка, у свою чергу, визначається кутом падіння сонячних променів.Середньорічна температура повітря в Києві становить 7,7°С, найвища вона в липні (19,3°С), найнижча - у січні (мінус 5,6°С)У цілому температура повітря в Києві на кілька десятих градуса вища, ніж у містах, що розташовані поряд. Більшою є відмінність взимку, меншою - влітку. Найхолоднішим за період спостережень був 1942 р., середньорічна температура якого становила 5,1°С. Найтеплішим виявився 2007 р. - 9,9°С.Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 15,0°С) зафіксована в 1942 р., найвища (2,1°С) - в 2007 р.Найнижча середньомісячна температура в липні (16,9°С) спостерігалась у 1902, 1935 і 1979 рр., найвища (25,5°С) - в 1936 р.Найхолодніше в Києві, як правило, 18-25 січня (так звані “хрещенські морози”). Найвища температура повітря характерна для періоду 15-20 липня.Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 32,9°С) зафіксовано 11 січня 1950 р., абсолютний максимум (39,4°С) - 30 липня 1936 р.В останні 100-120 років температура повітря у Києві, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря в Києві підвищилася приблизно на 1,5°С. Найбільше підвищення температури повітря спостерігається у грудні - березні.У середньому за рік у Києві випадає 650 мм атмосферних опадів, найменше - у березні та жовтні, найбільше - в липні.Тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 80 днів. Найбільший період (193 дні) спостерігався взимку 1906-1907 рр. Максимальна висота снігу (66 см) зафіксована на початку березня 1970 р.Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало - і середньогумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах - лучні, дернові та болотні ґрунти.Чорноземи сформувались на вододільних поверхнях центральної і південної частин Придніпровської височини, на лівобережній терасовій низовинній рівнині. В умовах оптимального співвідношення тепла і вологи в Лісостепу сформувались різні типи ландшафтів:1) широколисто-лісові з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами;2) лісостепові з опідзоленими чорноземами;3) лукостепові з типовими чорноземами, лучно-чорноземними ґрунтами, суцільно перетвореними в сільськогосподарські угіддя. Для річкових долин, улоговин характерні мішано-лісові та болотні ландшафти, площі яких порівняно невеликі. У Лісостепу ландшафти сформувались на лесових породах, що легко розмиваються дощовими та сніговими водами.4.3 Опис культуриЧайно-гібридні - провідна група, найвідоміша сьогодні, отримана в результаті схрещування ремонтантних троянд (попередня група) з чайними. Від останніх квіти успадкували витончений і приємний запах, а від ремонтантних - здатність другого тривалого цвітіння.Висота куща - 60-80 см. Листорозміщення почергове, листки складні, 5-лопатеві. Квіти махрові, 60-140 пелюсток. На квітконосі розміщений тільки один бутон.Культивовані сорти:темно-червоні: Роял Бакара, Барселона, Конкорд, Крімсон Глорі, Шехерезада;жовті: Глорія Дей, Діорама, Квебек, Ельдорадо,рожеві: Інтерфлора, Кардинал, “Кордес перфекта”, Критерон”, “Леди Икс”;білі: “Ле руж э ле нуар”, “Майнцер Фастнахт”, “Мистер Линкольн”.На зріз ідуть троянди у фазі пуп'янка довжиною стебла не менше 40 см.Всі плани та заходи по агротехніці та вирощуванні культури подані в розрахункових таблицях 4 та 5. ВисновкиТрояндова попелиця наносить непоправної шкоди насадженням троянд. При висмоктуванні соку із листової поверхні шкідники змінюють в місцях уколу фізіологічний склад вмісту листка (впускають туди ферменти). Такі пошкодження листової пластини зменшують асиміляційну поверхню рослини, внаслідок чого рослина недотримує асимілянтів і гірше розвивається. Крім того страждає декоративність - основний критерій якості трояндових кущів.Основні заходи, які слід застосовувати в боротьбі з трояндовою попелицею - є агротехнічний, хімічний та біологічний.Агротехнічний метод полягає у дотриманні сівозміни, внесенні збалансованої кількості добрив, висадження живців у оптимальні строки.Та оскільки попелиці - це мігруючий вид, то знищення навіть 100% осередків шкідника не гарантує повної чистоти насаджень від них. Тому застосовують і хімічні препарати. Основний спосіб внесення пестициду - "по сигналу". Перевага надається використанню пестицидів системної дії та низького класу токсичності (3).Біологічний метод боротьби полягає у використанні природних афідофагів. Найефективнішими є кокцинелли, золотоочки та ряд інших ентомофагів.Дотримання інтегрованого захисту рослин у насадженнях троянд дозволить звести пестицидне навантаження до мінімуму та отримати високоякісну продукцію.трояндова попелиця шкідник захист Перелік використаних джерел1. Атлас комах України (Гусев В.І., Єрмоленко В.М. та ін.) К., 1962, С.252 2. Ахмед М.А., Значення спеціалізованих і багатоїдних афідофагів, К., 1987, С.80 3. Абышов Т.Б. Биологические особенности зеленой яблонной тли и меры борьбы с ней. / Материалы сессии Закавказского Совета по координации научно-исследовательских работ по защите растений, том 7. Кировобад, 1975. С.63. 4. Ахатова - М. - КМК Scientific Press Ltd. - 1999. Клименко З.К. Розы - М. - ЗАО "Фитон+" - 2001. 5. Ахмедова М.Х. Динамика численности зеленой яблоневой тли и регулирующие ее факторы. / Известия Академии наук Таджикской ССР, N 2. Душанбе, 1983. 6. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология.3-е изд. перераб. - М., Высшая школа, 1998, 485с. 7. Ижевский С.А. Розы - М. - Гос. изд. сельхоз. литературы - 1958. 8. Былов В.Н., Михайлов Н.Л., Сурина Е.И. Розы. Итоги интродукции - М. - Наука, с.184. Защита тепличных и оранжерейных растений от вредителей // Справочник под ред. д. б. н.С. С. Ижевского и А. К. 9. Горленко С.В., Панько Н.А., Подобная Н.А. Вредители и болезни розы - Минск - "Наука и техника" - 1984. 10. Горленко М.В. Сельскохозяйственная фитопатология 3-е изд. перераб. и доп. - М, Колос, 1997, 441 с. 11. Довідник із захисту рослин (за ред. М.П. Лісового), К., 1999, С.744 12. Довідник по захисту польових культур (за ред.В.П. Васельєва), К: "Урожай", 1993, С.222 13. Добровольський Б.В. Фенологія комах, М., 1969, С.231 14. Дядечко М.П. Біологічний захист рослин, Біла Церква, 2001, С.270 15. Насекомые и клещи. Вредители сельскохозяйственных культур // Справочник - Ленинград - 1972, тт. I-IV. 16. Корчагин В.Н. Защита сада от вредителей и болезней. - 3-е изд., перераб. и доп. - М, Колос, 1998, 287 с. 17. Справочник агронома по защите растений (под. Ред. А.Ф. Ченкина).3-е изд. перераб и доп. - М, Россельхозиздат, 1999, 352 с. 18. Синадский Ю.В., Корнеева И.Т., Доброчинская Н.Б. - Вредители и болезни цветочно-декоративных растений - М. 19. Наука - 1987 - с.402. 20. Химические средства защиты сельскохозяйственных культур. - 3-е изд. перераб. и доп. - М, Россельхозиздат, 1998, 147 с. 21. Химические и биологические средства защиты растений (под ред. П.В. Сазонова) - М, Колос, 1998, 209 с. 22. Щеголев В.Н. Сельскохозяйственная энтомология. Москва-Ленинград: Сельхозгиз, 1960. С.307. Размещено на Allbest.ru
Страницы: 1, 2, 3
|
