p align="left">В поліській та лісостеповій зонах в суборах і судібровах у вікнах і галявинах рядами і площадками висаджують дуб бореальний, черемшину пізню, таволгу калинолисту, птелею, бузину червону, клен гостролистий, липу дрібнолисту, горобину звичайну, грушу лісову, клен татарський, акацію жовту, барбарис звичайний, дуб черешчатий суборевого екотипу, ліщину, у великих вікнах березу, на багатих ґрунтах граб звичайний, ялину, клен-явір та інші породи. На кожній ділянці рядами або ланками саджають одну з вищезгаданих порід або їх суміш. В свіжих і вологих борах, суборах і судібровах, головним чином, на староорних землях і пустирах, де ґрунти втратили лісові властивості і архітектоніку, часто зустрічаються осередки кореневої губки. В процесі ландшафтної реконструкції після вирубування пошкоджених дерев І обробітку ґрунту саджають листяні породи з домішкою чагарників. Такий досвід перетворення осередків кореневої губки в ландшафтні групи листяних порід має Боярська лісова дослідна станція, а також багато держлісгоспів України. В суборах і судібровах роботи по перетворенню чистих сосняків в змішані насадження краще починати тоді, коли закінчиться стадія максимального самозріджування, тобто після 25-35 років. Після її закінчення в типах В2В3С2С3 під наметом чистих сосняків, насамперед в зонах Полісся та Лісостепу, з'являється самосів дуба з жолудів, які розносять птахи і звірки. З цього самосіву поступово утворюється ІІ-й ярус. Крім того, з'являється також велика кількість горобини звичайної/ бузини червоної, крушини ламкої та інших чагарників. Одначе в насадженнях через надмірний випас худоби самосів дуба та інших порід з'являється в незначній кількості. Для прискорення процесу утворення ІІ -го ярусу в суборах і судібровах вручну під меч Колосова або механізованим шляхом без попередньої підготовки ґрунту між рядами сосни саджають сіянці листяних і чагарникових порід. Позитивні результати, одержані від посіву під сапу насіння вищезгаданих порід, без підготовки ґрунту. Розміщення посівних і садивних місць між рядами від 2 до 4 м, в ряду -- від 0,7 до 1 м. В достигаючих і стиглих сосняках при ландшафтній реконструкції у вікнах і галявинах саджають тіневитривалі види з красивими квітами і плодами, різним забарвленням листя, хвої та стовбурів. В стиглих деревостанах, насамперед в лісо парковій частині зеленої зони у великих вікнах та галявинах саджають такі породи, які з часом можуть замінити материнський ярус. Зріджені дубняки, зокрема чисті дубові деревостани, реконструюють е зоні Полісся посадкою груп ялини, в інших районах -- клена гостролистого, липи дрібнолистої тощо. В порівняно бідних судібровних умовах і суборах похідні дубняки, а також невдалі і затравлені худобою культури дуба виправляють посадкою сосни звичайної, а на півдні -- сосни кримської. При необхідності затравлений худобою дуб саджають на пень, а центральну частину надто задернілих міжрядь розорюють на глибину не більше 10-12 см і дискують. У вологих судібровах в зоні Полісся і Лісостепу невдалі і зріджені дубняки виправляють посадкою ялини і навіть вільхи. В процесі ландшафтної реконструкції вздовж доріг, просік та на окружній межі саджають декоративні деревні породи і чагарники. Так, Київський, Вищедубечанський та інші держ-лісгоспи Київської області вздовж автотрас посадили групами дуб бореальний, горобину звичайну, клен сріблястий, березу бородавчасту (звислу) і різні види чагарників, що значно прикрасило ландшафт і підвищило естетичну цінність дерево-станів. Чагарники вздовж автострад саджають не суцільною лінією, а групами різної конфігурації на різній відстані одна від одної. На ділянках з суцільними і густими заростями чагарників, які часто зустрічаються в зелених зонах міст, ліс проглядається погано. Тут переважають закриті ландшафти. Такі лісонасадження мають низьку декоративну й естетичну цінність. В процесі ландшафтної реконструкції в таких деревостанах частину чагарників вирубують, щоб закриті ландшафти перетворити у напіввідкриті. В процесі ландшафтної реконструкції високоповнотні середньовічні і старшого віку деревостани в лісопарковій частині зріджують до повноти 0,5-0,7, а густі і суцільні зарості чагарників вирубують смугами або площадками. В чистих сосняках і дубняках доцільне введення чагарників або супутніх порід гру нами, щоб ділянки з підліском чергувалися з безчагарниковими площадками величиною 0,2-0,3 га. При такому розміщенні підлісок відіграє і декоративну і ґрунтозахисну роль. Зарості суцільних чагарників реконструюють прорубкою або прорубкою й розкорчовкою коридорів, ширина яких залежить від висоти порослі і становить від 1,5-2 до 3-4 м. В першому випадку в коридорі висаджують один, в другому -- два ряди сіянців головної породи. Відстань між центрами коридорів: в суборах 3-4, судібровах 4-5 і дібровах 6-8 м. В підготовлені коридори як домішку до головної породи вводять ланками різні екзоти, а до листяних домішують хвойні породи, зокрема на схилах. Важливе значення має збереження і збагачення в зелених зонах видового складу трав'янистих, насамперед зникаючих рослин. В кожному лісництві і держлісгоспі потрібно скласти список цих рослин, виявити місця їх зростання і вжити заходи для їх збереження, заборонити тут випас худоби та сінокосіння. Бажано у встановленому законом порядку окремі найцінніші ділянки оголосити заказниками. Для збереження зникаючих рослин потрібно організувати їх штучне розведення у вікнах і на галявинах, під шатром рідколісся, в міжряддях лісових культур, на низькоякісних сінокосах, під високовольтними та іншими лініями, які йдуть крізь ліси. Запаси рідких і зникаючих рослин відновлюють шляхом висіву насіння та вегетативними органами, насамперед в тих місцях, де вони зростали раніше. В свіжих суборах і судібровах доцільно сіяти люпин багаторічний, який не лише прикрашає ландшафт, а й збагачує ґрунт азотом і підвищує продуктивність деревостанів. Його сіють у вікнах і на галявинах, в міжряддях лісових культур; вздовж автотрас сіють газонні трави І влаштовують квітники. Для організації відпочинку трудящих велике значення має будівництво рекреаційних пунктів, мостів-переходів через струмки, кювети і канави. На рекреаційних пунктах будують туалети, автостоянки, колодязі, мангали, укриття від дощу, встановлюють «лісові меблі» обладнують місця для багаття і сміття, засипають ями, якщо вони є, оформляють в'їзди в ліси, осушують навколо рекреаційних пунктів болота і перетворюють їх в ставки, розчищають малі річки та струмки та ін. В лісопарках переходи через кювети, канави і струмки повинні бути влаштовані у виді декоративних містків. Болота, які не можна перетворити в ставки і копанки, заліснюють. Для зменшення навантаження відпочиваючих на ліс, збереження трав'янистої рослинності від витоптування, а ґрунту від ущільнення в лісопарковій частині повинна бути густа мережа доріг і стежок. Там, де їх мало або й зовсім немає, відпочиваючі ущільнюють ґрунт, витоптують тропи, що приводить до різкого погіршення стану насаджень, зменшення їх приросту і навіть всихання, що й спостерігається в цілому ряді районів України. Дороги і стежки повинні проходити найбільш живописними місцями, вести до найкрасивіших об'єктів і пам'яток природи. Для зменшення вартості будівництва доріг і стежок після механізованого їх влаштування і профілювання на піщаних ґрунтах полотно поліпшують добавкою глини, а на глинистих -- піску. Використовують також відходи гранітних кар'єрів, щебінь та інші матеріали. Таблиця 1 Екзоти, які рекомендуються для введеня в лісові культури зелених зон міст та робітничих селищ |
Породи | Ґрунти | | | суглинисті | супіщані | піщані | | | Полісся | Лісостеп | Степ | Полісся | Лісостеп | Степ | Поліся | Лісостеп | Степ | | | свiжi | сухі | свіжі | сухі | свіжі | сухц | сажі | сухі | свіжі | сухі | свіжі | сухі | свіжі | сухі | свіжі | сум | сажі | сухі | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | Айва японська | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | | | | | | | | Актинідія коломікта | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Біота східна | | | + | + | + | + | | | | | | | | | | | | | | Барбарис Тунберга | + | | + | | + | | + | | + | | | | | | | | | | | Бархат амурський | + | | + | | | | + | | + | | | | | | | | | | | Бундукканадський | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Вейгела рання | + | | + | | | | + | | | | | | | | | | | | | гледичія трикоолючк | + | + | + | + | + | + | | | | | | | | | | | | | | Горіх манчжурський | + | + | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | Горіх сірий | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Горіх чорний | + | | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | Гребенщик | | | | | + | + | | | | | + | + | | | | | | | | груша маслинколиста | | | | | + | + | | | | | | | | | | | | | | Дейція | + | + | + | + | + | + | + | + | + | | + | | | | | | | | | Дрок іспанський | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | | | | | | | | Дуб бореальн. | + | | + | | | | + | | + | | | | | | | | | | | Дуб болотяний | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | дуглася | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Каркас західний | | | | | + | | | | | | + | | | | | | | | | Катальпа | + | | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | Каштан кінськ. | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Кладрастіс жовтий | + | | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | Кизильник горизонталь». | | | + | | + | | | | | - | | | | | | | | | | Клен срібляст. | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Клен Гіннала | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Клен червоний | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Леспедеція | + | + | + | | + | + | + | | | | | | | | | | | | | Лимонник китайський | + | | + | | | | + | | + | | | | | | | | | | | Липа крупнолиста | + | + | + | | + | | + | | + | | | | | | | | | | | Модрина сибірська і європейок. | + | | + | | | | + | | + | | | | | | | | | | | Магонія падуболиста | + | + | + | + | + | + | + | | + | | | | | | | | | | | Платан східний і західний | | | | | + | + | | | | | + | + | | | | | | | | Сосна австрійська | | + | | + | | | | | + | + | | | | | | | | | | Сосна веймутова | + | + | + | + | | | + | + | + | + | | | | | | | | | | Сосна кримська | | | | | + | + | | | | | | | | | | | + | + | | Сосна румелійська | | | | + | | | + | + | + | + | | | | | | | | | | Софора японська | | | | | + | + | | | | | + | + | | | | | | | | Тополя Болле | | | + | + | + | + | | | | | + | | | | | | | | | Тополя китайська | + | | + | | | | + | | + | | | | | | | | | | | Туя східна | + | + | + | + | + | | + | + | + | | | | | | | | | | | Туя західна | + | + | + | + | + | | + | + | ч- | | | | | | | | | | | Форзиція | + | | + | | + | | + | | + | | + | | | | | | | | | Черемшина | + | | + | | + | | + | | + | | + | | | | | | | | | Яблуня Недззвецького, Сіверса та інші декоративні види | + | | + | | + | | + | | + | | + | | | | | | | | | Ялівець вінгірський | + | + | + | + | + | + | + | | | | | | | | | | | | | Ялиця однокольорова | + | | + | | | | | | | | | | | | | | | | | Ялина колюча | + | | + | | | | + | | | | | | | | | | | | | Ялина срібляста | + | | + | | | | + | | | | | | | | | | | | | |
Страницы: 1, 2
|