У повністю спускних ставах з добрим кибневим режимом можливе спільне вирощування з коропом сигових риб, зокрема зоопланктофага - пеляді. Це дасть змогу додатково одержувати 90-180 кг риби з 1 га площі ставу. Введення консументів першого порядку в екосистему інтенсивно експлуатованих коропових ставів Іркліївського риборозплідника дало можливість одержати значну кількість додаткової товарної продукції за рахунок скорочення довжини харчових ланок і перетворення невикористовуваних коропом кормових ресурсів у кормову базу рослиноїдних риб.

Рівень природної кормової бази в рибницьких ставах при полікультурі визначається також впливом рослиноїдних риб на середовище водойми за рахунок так званого ефекту самоудобрення водойми: рослиноїдні риби споживають нижчу і вищу водну рослинність, їх екскременти є добривом для ставів.

Полікультуру можна розглядати як ефективний інструмент ресурсозберігаючої технології: споживаючи сестон, використовуючи його для нарощування маси, товстолобики повертають у вигляді тваринного білка біогени, втрачені виробництвом. Крім того, представники комплексу амурських риб відіграють певну роль у компенсації втрат, які є в теплоенергетиці, шляхом часткової утилізації тепла у водоймах-охолоджувачах.

Полікультуру як метод підвищення рибопродуктивності ставів застосовували в господарстві здавна. Проте вирощування спільно з коропом додаткових риб - карася, лина, хижаків - давало незначний приріст продукції. Рослиноїдні риби зробили полікультуру провідним фактором інтенсифікації ставового рибництва без докорінної ломки біотехніки вирощування коропа к монокультурі. Рослиноїдні риби нині вже дають у середньому 25% продукції товарного рибництва.

Таким чином, значне збільшення рибопродуктивності ставів можливе насамперед за рахунок білого товстолобика. Цей вид є провідним у полікультурі Іркліївського риборозплідника, а основним засобом спрямованого формування кормової бази при цьому є удобрення ставів. Певне значення у даному плані мають строкатий товстолобик. Товстолобики відіграють суттєву роль у формуванні якості води,: відфільтровуючи значну кількість фітопланктону, детриту та іншої органіки. Вони докорінно змінюють хід продукційних процесів, прискорюють кругообіг речовин і енергії в екосистемі, стабілізують гідрохімічний режим, поліпшують санітарний стан водойм, у кінцевому рахунку забезпечуючи підвищення рибопродуктивності по коропу. Встановлено, що підвищення щільності посадки білого товстолобика у меншій мірі позначається на його темпі росту порівняно з коропом.

Білому амуру в ставовому господарстві відводиться роль ефективного біологічного меліоратора. Його меліоративні здатності збільшуються з віком і широко використовуються у боротьбі із заростанням водойм. Разом з тим відмічається пряма залежність природної продуктивності по коропу від величини продуктивності по амуру. В умовах інтенсивного рибництва білий амур може бути рекомендований лише як додаткова риба до основної вирощуваної культури для біологічної меліорації ставів, оскільки при нестачі природних кормів він переходить на живлення комбікормами.

В умовах ставів, де рибництво ведеться за екстенсивною чи напівінтенсивною формами, білий амур може відіграти певну роль у створенні нових форм полікультури, заснованих на годівлі амура наземною рослинністю і утриманні інших компонентів її на природних кормах.

Чорний амур у ставовому господарстві Іркліївського риборозплідника також є біологічним меліоратором, споживаючи молюсків - проміжних господарів ряду паразитів, - він поліпшує цим епізоотичну обстановку. Комбікорми з низьким вмістом білка чорний амур оплачує незадовільно, тому не можна розраховувати на значне підвищення рибопродуктивності за рахунок чорного амура.

Канальний сом, як високоцінний об'єкт ставової полікультури, перспективний для господарства.

Подальше удосконалення і впровадження в практику полікультури в Іркліївському риборозпліднику дадуть можливість розширити асортимент вирощуваної риби, підвищити рибопродуктивність і ефективність ставового рибництва.

В останні роки спостерігається всезростаючий інтерес до нетрадиційних для вітчизняної аквакультури об'єктів рибництва, насамперед до представників осетроподібних риб, серед яких особливу увагу викликає веслоніс. Пояснюють це насамперед його надзвичайною господарською привабливістю: відсутністю потреби штучної годівлі, значною потенцією росту, підвищеною харчовою цінністю м'яса, можливістю одержання делікатесної чорної ікри тощо.

Водночас культивування веслоноса в Україні, через низку обставин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, поки що не одержало значного поширення і перебуває на початкових етапах розвитку.

З урахуванням біологічних особливостей та вимог веслоноса до екологічних факторів середовища його відтворення за аналогією з далекосхідними рослиноїдними рибами можна організувати лише в штучних умовах на відповідно обладнаних риборозплідних заводах. Тому саме на базі таких спеціалізованих підприємств як Іркліївський риборозплідник, які здатні виконувати роль постачальників життєстійкої молоді інтродуцента, було розпочато роботи з його рибогосподарського освоєння.

У плані розширення масштабів введення веслоноса в аквакультуру не на меншу увагу заслуговує досвід культивування цього нетрадиційного об'єкта рибництва в звичайних коропових господарствах, розташованих у різних регіонах України.

4. Охорона праці

Аналіз стану охорони праці проводиться по Іркліївському риборозпліднику рослиноїдних риб, який знаходиться у Чорнобаївському районі Черкаської області поблизу Кременчуцького водосховища. На риборозпліднику у структурному підрозділі інкубаційного цеху працюють 10 чоловік. А саме:

Ш Завідувач цеху;

Ш Головний рибовод, який за сумісництвом виконує обов'язки головного спеціаліста з охорони праці;

Ш Бригадир;

Ш Рибоводи четвертого і другого розряду;

Ш Наймані працівники;

Ш Нічні робітники.

Кодекс законів про працю регламентує режими праці та відпочинку працівників, їх обов'язки та відповідальність за дотримання чинного законодавства. Згідно КЗпП в Іркліївському риборозпліднику застосовуються надурочні години. До надурочних робіт жінок, інвалідів і неповнолітніх не залучають.

Під час укладання трудового договору роботодавець інформує працівника під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих умов, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і Колективного договору.

Працівнику не пропонується робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Роботодавець щомісячно відраховує у Фонд соціального страхування страхові внески згідно встановлених тарифів.

У Іркліївському риборозпліднику наявні журнали обліку інструктажів з техніки безпеки. Розроблені інструкції з техніки безпеки на окремі види робіт. Нещасні випадки у рибгоспі розглядаються комісією з розслідування. Усі роботи здійснюються з дотриманням техніки безпеки і вимог виробничої санітарії.

Служба охорони праці організована згідно «Типового положення про службу охорони праці» та закону України «Про охорону праці». Обов'язки головного інженера з охорони праці згідно наказу керівника виконує головний спеціаліст - Піддубний С. І. Інженер з охорони праці розслідує причини нещасних випадків, розробляє заходи щодо усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, безпечних прийомів праці. Техніка безпеки передбачає розробку безпечних, технологічних процесів, автоматизацію окремих операцій, обладнань, агрегатів, їх модернізацію з метою створення належних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.

В управлінні охороною праці крім головного інженера і директора приймає участь і бригадир згідно ДНАОП 4,0.0.0 - 4.01-93 «Система управління охороною праці у рибному господарстві і рибній промисловості».

Згідно Типового положення «про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 р. №15 працівники допускаються до роботи лише після проходження відповідного інструктажу з техніки безпеки, виробничої санітарії. За характером і часом проведення, інструктажі з охорони праці поділяються: на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться, з усіма працівниками які приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти та стажу роботи та працівниками інших підприємств які беруть участь у виробничому процесі. При проведенні вступного інструктажу інженер з охорони праці обов'язково вказує на характер виробництва, основні шкідливі фактори на даному робочому місці, а також порядок користування захисними засобами. Проходження вступного інструктажу фіксується у журналі реєстрації проведення вступного інструктажу з техніки безпеки, дані про проходження інструктажу вносяться також у особову справу працівника. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи, безпосередньо на робочому місці про, що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки. Повторний інструктаж проводять на роботі з підвищеною небезпекою 1 раз у З місяця. За потребою проводять позапланові, цільові та повторю інструктажі.

Атестація робочих місць проводиться атестаційною комісією в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1.08.1992 р. №442, Повноваження та склад атестаційної комісії визначаються наказом роботодавця. Для проведення атестації залучаються головні спеціалісти, керівники дільниць та інші. За результатами атестації оформляються робочі місця, визначається складність і розряд робіт. Атестація робочих місць включає: усунення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці, встановлення ступеню шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; визначення права працівників на пільгове, пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. Вона проводиться один раз на 5 років та має завданням виявлення шкідливих та небезпечних умов праці. Атестація проводиться комісією, склад якої затверджується наказом по підприємству

Постійну увагу на підприємстві приділяють запобіганню та попередженню травматизму та аналізу випадків травмування працівників з метою виявлення факторів, що впливають на виникнення цього негативного явища та недопущення його розповсюдження. Основними методами аналізу стану з травмування працівників являється: статистичний, топографічний, монографічний. За останні п'ять років на Іркліївському риборозпліднику рослиноїдних риб нещасних випадків не зареєстровано.

На Іркліївському риборозпліднику значну увагу приділяють протипожежній профілактиці. Всі приміщення відповідають вимогам пожежної безпеки.

На Іркліївському риборозпліднику охорона праці знаходиться на належному рівні. З працівниками проводять всі види інструктажів, навчання з охорони праці. Керівництво забезпечує працівників інструкціями, вимогами безпеки та плакатами з охорони праці. Для поліпшення умов праці пропоную збільшити фінансування заходів на охорону праці в обсязі не нижчому 0,5% від суми реалізованої продукції, що передбачено законом України «Про охорону праці».

Висновки

За даними досліджень методів інтенсифікації ведення рибного господарства можна побачити, що економічна ефективність роботи господарства зросла, так як рівень рентабельності складає 84%. Це свідчить про високу ефективність ведення господарства в Іркліївському риборозпліднику.

Починаючи з 2003 року, риборозплідник перейшов до виконання держзамовлення - щорічного вирощування і вселення в Кременчуцьке водосховище близько 5 млн. екз. дволіток коропових риб. Одночасно з вирощуванням рибопосадкового матеріалу для водосховища, вирощується і товарна риба на продаж для покриття господарських потреб.

Сучасний етап експлуатації ресурсів водойм Іркліївського риборозплідника характеризується інтенсивними методами отримання рибницької продукції. У той же час, біотехніка штучного розведення та вирощування риби, що базується на імітації природних умов, передбачає утримання риби в умовах середовища, що підлягають постійному контролю та корекції. На сьогодні неможливо розраховувати на успішний розвиток ставового рибництва, підвищення продуктивності водойм і поліпшення якості товарної риби без розробки і впровадження прогресивних біотехнологій її вирощування. Для цього рекомендую здійснити:

Ш правильний науково обґрунтований підбір видів та порід риби,

Ш ввести моно- і полікультури з оптимальним співвідношенням і відповідною щільністю посадки риби у стави,

Ш постійно проводити селекційно-племінну роботу,

Ш забезпечити нормоване внесення добрив і кормів,

Ш широко використовувати нетрадиційні корми, домішки, сорбенти,

Ш суворо дотримуватися строків вирощування й вилову риби, своєчасно проводити лікувальні обробки.

Список використаної літератури

1. Анисимова И.М., Лавровский В.В., «Ихтиология» - М., 1983.

2. Алимов С. L, «Рибне господарство України: стан і перспективи» - К., 2003.

3. Ануфрієв Т.Т. «Інтенсивна технологія у рибництві» - К., 1985

4. Балан А.И., Балтаджи Р.А., Иванов И.Г. К вопросу о совершенствовании биотехники воспроизводства растительноядных рыб // Итоги и перспективы рыбохозяйственного использования растительноядных рыб: Тезисы докладов VIH Всесоюзного совещания, сентябрь 1977. - К.: «Науковадумка», 1977. - С. 24-26

5. Балтаджі Р.А., «Технологія відтворення рослиноїдних риб у внутрішніх водоймах України» - К., 1996.

6. Балтаджи Р.А. Современное состояние научно-исследовательских работ по воспроизводству растительноядных рыб на Украине // Растительноядные рыбы в промышленном рыбоводстве: Тезисы докладов Всесоюзного совещания, октябрь, 1980. - Ташкент, 1980. - С. 4-6.

7. Беляев В.И. «Справочник по рыбоводству и рыболовству» - М., 1986.

8. Виноградов В.К., Ерохина Л.В., Савин Г.И. О методах искусственного разведения растительноядных рыб // Рыбохозяйственное освоение растительноядных рыб. - М.: «Наука», 1966. - С. 17-29.

9. Виноградов В.К., Ерохина Л.В. Совершенствование биотехники разведения и выращивания растительноядных рыб // Акклиматизация растительноядных рыб в водоемах СССР. - Кишинев: «Штинца», 1972. - С. 26-28.

10. Вовк П.С. Биология дальневосточных растительноядных рыб и их хозяйственное использование в водоемах Украины. - К.: «Наукова думка», 1976. - С. 152-160.

11. Вовк П.С. Біотехніка розведення білого амура на Україні. - К., 1966. - С. 1-2.

12. Галасун П.Т., Андрющенко А.І. та інші «Інтенсифікація рибництва» - К, 1990.

13. Гриневский А.М. «Прудовое рыбоводство в хозяйствах» - М., 1983.

14. Грищенко Л.И., Акбаев М.Ш., Васильков Г.В. Болезни рыб и основы рыбоводства - М.: Колос, 2000. - 455 с.

15. Демченко І.Т., Носаль А.Д., Приходько В.А. Розведення рослиноїдних риб. - К.: «Урожай», 1976. - С. 5-29.

16. 3олотова З.К. Белый амур - биологический мелиоратор чрезмерно зарастающих водоемов. - М.: «Колос», 1974. - С. 1-2.

17. Исаев А.И., Карпова Е.И. «Рыбное хозяйство водохранилищ» - М., 1988.

18. Министерство рыбного хозяйства СССР. Усовершенствованная технология разведения растительноядных рыб // Сб. научн. тр. ВНИИПРХ-М., 1991, вып. 34. - С. 4-14.

19. Моисеев П.А. «Ихтиология и рыбоводство» - М., 1975.

20. Наконечна М.Г., Петренко О.Ф., Постой В.П.; За ред. М.Г. Наконечної. Хвороби риб з основами рибництва - К.:Наук. Світ, 2003. - 222 с.

21. Никольский Г.В. Рыбы бассейна Амура. - М.: Изд-во АН СССР, 1956. - С. 133-140. 23.

22. Привезенцев Ю.М.: Пищевая. А. Гидрохимия пресноводных водоёмов. - промышленность, 1973, - с. 11-112.

23. Сабодаш В.М., Украинец В.И., Базилевич В.М. Эколого-филологические основы воспроизводства белого амура // Вестник зоологии - К.: «Наукова думка», 1989 - №3. - С. 82-84

24. Савин Г.И. Совершенствование биотехники получения и выращивания молоди растительноядных рыб // Акклиматизация растительноядных рыб в водоемах СССР. - Кишинев: «Штиинце», 1972. - С. 109-113.

25. Скляров В.Я., Гамыгин Е.А., Рыжков Л.П. Справочник по кормлению рыб. - М., 1984. - 120 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5