Вплив обробки росторегулювальними речовинами на обкорінюваність живців у період уповільнення росту пагонів значно слабший. Достовірному зростанню обкорінення, порівняно з контролем, тільки в окремі роки сприяла обробка в-ІМК з концентрацією 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10 мг/л. Вихід обкорінених апікальних живців сильнорослих сортів в оптимальних варіантах становив лише 18,5...21,1%, середньорослих - 16,9...18,2%, а слаборослого - 14,1…14,8%, що, відповідно, в 4,4, 4,1 і 4,8 раза менше, ніж у період інтенсивного росту пагонів. Сила впливу обох досліджуваних факторів на обкорінюваність значно зменшилася, причому “зона пагона” (8...30%) переважала “концентрацію росторегулювальної речовини” (3...19%). Обкорінюваність живців під дією обох росторегу-лювальних речовин була майже однаковою, з незначною перевагою 10% калійної солі б-НОК. У третій строк живцювання вплив метамерності зменшився, а обкорінюваність апікальних і базальних, медіальних та базальних живців для більшості сортів достовірно не відрізнялася. Лише апікальні живці мали достовірно вище обкорінення, порівняно з медіальними.

Ріст і розвиток зелених живців залежно від впливу росторегулювальних речовин і метамерності в різні строки живцювання. Утворення живцями досліджуваних сортів ківі кореневої системи залежало від обробки росторегулювальними речовинами і метамерності. В період інтенсивного росту пагонів обробка концентрацією 5...25 мг/л обох росторегулювальних речовин спричинила достовірне збільшення кількості коренів першого та другого порядку галуження, порівняно з контролем. Обробка концентрацією 15…20 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10...15 мг/л спричиняли утворення більшої кількості коренів апікальними і медіальними живцями, а концентрацією 25 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 20 мг/л - живцями базальними. За обробки 10% калійною сіллю б-НОК на живцях утворювалося дещо більше коренів, ніж під впливом в-ІМК.

Домінуючий вплив на утворення коренів спричинив фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (75…84%). Менш здерев'янілі апікальні живці утворювали більшу кількість коренів, ніж медіальні та базальні, а останні за цим показником переважали медіальні.

У порівнянні з контролем, у другий строк живцювання концентрації 5…25 мг/л росторегулювальних речовин спричинили істотне збільшення кількості коренів у живців, заготовлених з усіх частин пагона. Сила впливу фактора “концентрація росторегулювальної речовини” (33…60%) на досліджуваний показник зменшилася на фоні збільшення впливу фактора “зона пагона” (25…44%), хоча й залишилася переважаючою.

У період уповільнення росту пагонів обробка концентрацією 10...25 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...25 мг/л стимулювала істотне збільшення кількості коренів, порівняно з контролем. Для більшості досліджуваних сортів оптимальною виявилася концентрація в-ІМК 20 мг/л і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Обробка живців росторегулювальними речовинами спричинила майже однаковий вплив на кількісний показник коренеутворення. За впливом на досліджуваний показник фактори майже зрівнялись. Як і в попередні строки живцювання, апікальні живці за кількістю утворених коренів істотно переважали медіальні та базальні, а базальні - медіальні.

Істотне збільшення довжини коренів у періоди інтенсивного та менш інтенсивного росту пагонів спричинила обробка в-ІМК з концентрацією 10…15 мг/л та 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л. Обробка живців 10% калійною сіллю б-НОК спричиняла кращий ріст коренів, ніж обробка в-ІМК. За силою впливу на цей показник домінував фактор “концентрація росторегулювальної речовини”. Апікальні живці істотно переважали медіальні та базальні, а базальні - медіальні. Сорти, які мали кращу обкорінюваність та більшу кількість коренів утворювали більшу за довжиною кореневу систему.

У третій строк живцювання істотне збільшення досліджуваного показника спричинила обробка в-ІМК з концентрацією 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10…15 мг/л. Домінування фактора “концентрація росторегулювальної речовини” збереглося переважно для сильнорослих сортів. Фактор “зона пагона” був домінуючим у сортів Абот, Туморі, Хейуорд. Перевага апікальних живців над медіальними та базальними виявилася достовірною, тоді як перевага базальних над медіальними не у всіх сортів істотна.

На висоту надземної частини, що утворилася в зелених стеблових живців шести досліджуваних сортів ківі в перший і другий строк живцювання, істотний вплив спричинили концентрація розчину -ІМК і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10...20 мг/л протягом років досліджень і 5 мг/л у сортів Абот, Оріентал Деліхт, Хейуорд, Туморі в окремі роки. Обробка концентрацією -ІМК 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10 мг/л виявилась оптимальною, при чому обробка останньою була дещо ефективнішою. Для менш сильнорослих сортів та сортів Хейуорд і Туморі протягом більшої частини досліджень з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК домінував фактор “концентрація росторегулювальної речовини”. Фактор “зона пагона” переважав за силою впливу для сортів Абот, Хейуорд і Туморі. Апікальні живці здебільшого переважали медіальні та базальні. Сильнорослі сорти утворювали вищу надземну частину.

У період уповільнення росту пагонів приріст надземної частини спостерігався в незначної кількості живців, заготовлених переважно з апікальної частини пагона. Достовірно збільшували досліджуваний показник концентрація -ІМК 15 мг/л і в окремі роки норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Перевага фактора “зона пагона” (36…73%) за силою впливу на досліджуваний показник над фактором “концентрація росторегулювальної речовини” (4…17%) виявилася значною. Достовірна також перевага апікальних живців усіх сортів над медіальними та базальними.

ОСОБЛИВОСТІ ДОРОЩУВАННЯ ОБКОРІНЕНИХ ЖИВЦІВ КІВІ

Умови росту та розвитку рослин за контейнерного способу дорощування позитивно вплинули на біометричні параметри кореневласних саджанців (табл. 3). Висота надземної частини саджанців досліджуваних сортів переважала встановлені вимоги.

Таблиця 3 - Вихід і параметри саджанців сортів ківі після дорощування в контейнерах (середні дані за 2002-2004 рр.)

За виходом стандартних саджанців лише сорт Оріентал Деліхт переважав над сортом Хейуорд протягом усього періоду досліджень. За загальним виходом саджанців сорти істотно не відрізнялися.

Довжина приросту у саджанців досліджуваних сортів ківі переважала встановлені вимоги і варіювала від 106,9 см для слаборослого сорту Хейуорд до 141,6 см для сильнорослого - Монті, істотно перевищуючи сорти Туморі, Абот і Хейуорд.

За діаметром стовбура саджанці сорту Монті достовірно переважали саджанці сортів Абот і Хейуорд.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ КІВІ ІЗ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ

Вирощування кореневласних саджанців ківі із зелених стеблових живців з дорощуванням у контейнерах є прибутковим. Застосування в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л і 10% калійної солі б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л забезпечило більший економічний ефект у порівнянні з обробкою водою, бо при останній обкорінювалася значно менша кількість живців на одиницю площі. Дорощуванням обкорінених живців у контейнерах за другий вегетаційний період одержано саджанці встановлених розмірів із живців, що не оброблялися росторегулювальними речовинами (контроль) та з такою обробкою.

Найкращі показники економічної ефективності одержано після дорощування зелених стеблових живців досліджуваних сортів з обкоріненням у період інтенсивного росту пагона.

Завдяки збільшенню виходу стандартних саджанців, у порівнянні з контролем, їх собівартість у сильнорослих сортів Бруно і Монті зменшилася в 1,1…1,6 раза, Оріентал Деліхт - у 1,1…1,7 раза; прибуток збільшився, відповідно, на 92…620, 118...625 і 112…765 грн, а в оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців цих сортів в-ІМК з концентрацією 15 мг/л зріс, відповідно, на 653, 697 і 755 грн і в оптимальному варіанті з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК - на 674, 729 і 798 грн у порівнянні з обробкою водою, застосування в-ІМК і 10% калійної солі б-НОК збільшило рівень рентабельності для сорту Бруно на 116 і 121%, Монті на 126 і 139%, Оріентал Деліхт на 136 і 153% (табл. 4).

У середньорослих сортів Абот і Туморі зменшення собівартості склало 1,2…1,8 раза; збільшення прибутку, відповідно, - 114…516 і 95…570 грн, та 108…445 і 119…526 грн, у оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців цих сортів в-ІМК, у порівнянні з контролем, для сорту Абот - на 566 грн і на 560 грн для сорту Туморі, а з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК - на 652 і 612 грн. Рівень рентабельності в цих варіантах збільшився, в порівнянні з контролем, для сорту Абот на 118 і 128%, а сорту Туморі - на 106 і 123%.

У слаборослого сорту Хейуорд собівартість саджанців зменшилась у 1,2…1,8 раза, прибуток збільшився, відповідно, на 98…439 грн і 66…460 грн; у оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців в-ІМК прибуток переважав варіант з обробкою водою на 516 грн і в оптимальному варіанті з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК - на 580 грн. Рівень рентабельності в цих варіантах збільшився на 107 і 111%.

Найбільший прибуток, найвищий рівень рентабельності та найнижчу собівартість одержано для саджанців сильнорослих сортів Бруно, Монті й Оріентал Деліхт, обкорінених в період інтенсивного росту пагонів, і значно менший економічний ефект - для живцювання в період менш інтенсивного їх росту. Вирощування саджанців із заготовлених у період уповільнення росту пагонів живців збиткове за причини низького виходу обкорінених живців з одиниці площі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі з розробки елементів технології розмноження актинідії чудової (ківі) зеленими стебловими живцями в умовах дрібнодисперсного зволоження та контейнерного дорощування.

1. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що в Україні та країнах ближнього зарубіжжя дослідження проводять з видами дрібноплідних актинідій, а елементи агротехніки вирощування садивного матеріалу актинідії чудової із зелених стеблових живців вивчено недостатньо.

2. Здатність зелених стеблових живців ківі до утворення коренів визначається особливостями помологічного сорту з найвищим виходом обкорінених рослин у сильнорослих сортів Бруно, Монті й Оріентал Деліхт (43,2…48,2%), нижчим - у середньорослих Абот і Туморі (34,1…36,2) і слаборослого Хейуорда (31%).

3. Оптимальний строк заготівлі зелених живців ківі з метою обкорінення - фаза інтенсивного росту пагонів (1-10.V). В період менш інтенсивного росту (1-10.VІ) вихід обкорінених рослин сильнорослих сортів нижчий на 16,3…19%, середньорослих - на 12,5…12,8 і слаборослого на 13,1%, а в період уповільнення росту (1-10.VІІІ) - відповідно, на 27,5…31,7%, 19,6…23,1 і 19,7%.

Страницы: 1, 2, 3, 4