Методика використання опорних сигналів під час вивчення "Земельного проектування"

1

Дипломна робота

На тему:

«Методика використання опорних сигналів під час вивчення Земельного проектування»

Зміст

Розділ 1. Історія виникнення і використання опорних сигналів.

1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ОПОРНИХ СИГНАЛІВ

2. МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ОПОРНИХ СИГНАЛІВ

2.1. Ідея кодування знань і методична система В.Ф. Шаталова.

2.2. Система роботи з опорними сигналами Е.І. Пометуна і Г.А. Фреймана

2.3. Іконічні моделі або піктограми на уроках історії

Розділ 2. Особливості впровадження опорних сигналів в Землевпорядкуванні

1.Впровадження опорних сигналів для сільськогосподарського виробництва України

2. Особливості впровадження опорних сигналів у практику навчання викладачів різних кваліфікаційних категорій

3. Впровадження опорних сигналів в Землеробстві

Розділ 1. Історія виникнення і використання опорних сигналів

1.Історія виникнення і впровадження опорних сигналів

Автором методу слід вважати В.Ф.Шаталова, який в 1971 році запропонував використовувати організаційно-методичну систему навчання, яка використовує в своїй основі так звані опорні сигнали, об'єднані в листи опорних сигналів (ЛОС). Іноді їх називають опорними конспектами, опорними схемами.

Сигнал (від лат. signum - знак) - знак, фізичний процес або явище, яке несе інформацію про будь-яку подію. Якщо сигнал несе інформацію, то

очевидно, що опорний сигнал несе опорну (головну, базову) інформацію, спираючись на яку можна відтворити і деякі пов'язані з нею речі, які реально не присутні в опорному носії. Ця властивість опорного сигналу, як стимул до розкриття суті всього обсягу інформації, використовується для організації навчальної діяльності студентів.

Однією з особливостей методу В.Ф.Шаталова є вивчення навчального матеріалу укрупненими дидактичними одиницями. Ця ідея належить П.М.Ерднієву, який вважає, що дидактичною одиницею може бути сукупність питань або груп задач, які опрацьовуються на протязі одного заняття. Ця одиниця знань повинна бути стійкою до зберігання в нам'яті і слугувати свого роду генетичною базою для наступного нарощування нових часток знань.

П.М.Ерднієв не вилучає з навчального матеріалу частину інформації, а лише по іншому його структурує, створюючи укрупнені, узагальнені дидактичні одиниці одночасного вивчення. Скорочення часу на вивчення цього матеріалу не ставилось за головну мету, хоча таке скорочення (на 15...20%) має місце.

Зовсім по іншому пропонує ідею укрупнених дидактичних одиниць В.Ф.Шаталов. Він її використовує головним чином для того, щоб значно скоротити терміни навчання. Досягається така економія часу за рахунок того, що В.Ф.Шаталов викладає і вимагає від студентів знання не всього змісту навчальної програми, а лише конспект цього змісту, знання основних понять і зв'язків між ними, а вся остання інформація відкидається.

Основою методу В.Ф.Шаталова є листи опорних сигналів, об'єднані в опорні конспекти, які розробляються і роздаються попередньо. Ці листи опорних сигналів іноді бувають досить складними і зовсім незрозумілі для непосвячених.

Ось приклад такого листа. Чи можете ви зрозуміти, про що іде мова? А на цьому листі опорних сигналів закодована така інформація: "В 1789 році проти семитисячного загону О.В.Суворова і вісімнадцятитисячного загону союзників стояло стотисячне турецьке військо. Суворов, як завжди, глибоко вивчив психологію ворога. Він врахував також і те, що в той час діяла військова доктрина: атакувати кіннотою можна лише при великій перевазі. Глибоким обхідним маневром він повів свою малочисельну кінноту в атаку. Все останнє, як казали полонені турецькі офіцери, було страхітливим і турки капітулювали. Так закінчилась військова операція на р. Римнік".

Спробуємо самі скласти лист опорних сигналів. Припустимо. що інформація, яку потрібно викласти студентам, розділена на 4 питання, пов'язані одне з одним якимось загальним елементом або проблемою. Така ситуація можлива в будь-якій навчальній дисципліні. Структурно її можна зобразити, наприклад, двома схемами, зображеними на рис. 9.2. Перша схема - знайома всім структурно-логічна схема у вигляді звичайної блок-схеми. Друга - теж структурно-логічна схема, але нестандартна.

Наступний етап, мета якого - інформаційне наповнення наведених структурно-логічних схем, включення в них інформації про те, чим відрізняються один від одного блоки 1, 2, 3, 4. Традиційно це робиться просто - вписується потрібний текст в потрібному місці з використанням скорочення. Не традиційно - заповнення прямокутників і секторів конкретними змістовними опорними сигналами, які є кодами навчальної інформації. Такими кодами можуть бути графіки, схеми, формули, назви, формулювання, малюнки, діаграми, різні асоціації і аналогії, пов'язані зі змістом навчальної інформації або з її структурою.

Чи можна продовжити процес подальшого удосконалення цих опорних схем? Можна і потрібно. З впевненістю можна сказати, що немає одного-єдиного найкращого способу кодування навчальної Інформації у вигляді ЛОС. Все визначається навчальною метою, задачами, ситуацією.

Таким чином опорний сигнал - це знак (або сукупність знаків), який є кодом навчальної інформації, її звернутою формою, семантичний зміст якого повинен однозначно розкриватися не тільки при його сприйнятті, але і при відповідній діяльності з ним.

2. МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ОПОРНИХ СИГНАЛІВ

2.1. Ідея кодування знань і методична система В.Ф.Шаталова.

Ідея кодування знань з`явилась в 60-і роки. У 1965 році в Німеччині вийшов методичний посібник з історії, в якому кожна тема подавалась у вигляді умовних символів та письмових пояснень до них. У підручниках в кінці розділів розташовується умовна “аудиторна дошка” із схемами, кресленнями і записами, які при поясненні повинен відтворити викладач. Так поступово почала розвиватися ідея навчання студентів на підставі компактних опорних сигналів, які є не що інше як умовні зображення-символи історичних подій, фактів, явищ.

Отже, умовне зображення-символ є схематичним відображенням змісту чогось. У ході наукових експериментів було переконливо доведено, що сутність історичних подій і явищ, зображених схематично, краще засвоюється студентами на уроках, вони стають опорою для студентами в його інтелектуальній діяльності. Умовні знаки ніби фіксують образи, що виникають у нашій уяві.

Як відомо, добре продумана графічна схема дає можливість подати складне питання у вигляді кількох детальних пунктів, зобразити їх в умовній формі, з тим, щоб сконцентрувати увагу студентів на сутності проблеми, допомогти охопити всі виділені моменти в цілісності. Значно допомагає студентам глядацька опора в засвоєнні базових знань. Головні факти у вигляді опорних сигналів скомпоновані у блоки, у них виділено найосновніше. Такий опорний конспект являє собою умовно-графічні знакові зображення учбового матеріалу, що дозволяє звертати увагу на логіку його викладу, на головні деталі, сутність історичного факту, події, явища і краще запам`ятовувати та розуміти їх.

Як відбувається підготовка опорних конспектів? Насамперед починаючому викладачу слід добре вивчити зміст шкільного підручника. У процесі цієї роботи викладач паралельно проводить його структурно-функціональний аналіз, а також визначає, які параграфи можна об`єднати для вивчення на одному уроці. Потім викладач переходить до створення листків з опорними сигналами. Розкриваючи тему, на одному листку він може розмістити від 1 до 4 підтем (блоків). Кількість підтем або блоків залежить від складності учбового матеріалу. На цьому ж листку слід вказати домашнє завдання, дешифровку сигналів.

Розробивши опорні сигнали викладач знімає з них копії - перетворює на роздатковий матеріал. Листки з опорними сигналами по темі уроку повинні бути однакові за змістом. Якщо цієї умови не буде дотримано, то з ними неможливо буде організувати спільну роботу студентів у аудиторії.

Найбільш дидактично опрацьованою вважається методична система викладача-новатора В.Ф.Шаталова. Вона заснована на семи принципах:

1. Прискорений рух вперед.

2. Навчання на високому рівні складності у поєднанні з посильністю.

3. Провідна роль теоретичних знань.

4. Безконфліктність ситуацій.

5. Принцип відкритих перспектив.

6. Багатократне варіативне повторення матеріалу.

7. Принцип гласності.

Методична система В.Ф.Шаталова включає в себе: розгорнуте пояснення викладача; стислий виклад учбового матеріалу по плакату з опорними сигналами; вивчення опорних сигналів кожним студентом по роздатковому матеріалу; робота з підручником і листком з опорними сигналами вдома; письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці; відповіді за опорними сигналами; постійне повторення і поглиблення знань.

Опорні сигнали - це основні елементи методики В.Ф.Шаталова. Він підготував спеціальну пам`ятку по написанню листків з опорними сигналами:

1. Уважно читайте тему або розділ підручника; виділяючи при цьому основні взаємозв`язки і взаємозалежності частин тексту.

2. Коротко викладіть головні думки в тому порядку, за яким вони йдуть в тексті.

3. Зробіть чорновий накид скорочених записів на листку паперу.

4. Трансформуйте ці записи в графічні, буквенні, символічні сигнали.

5. Об'єднайте сигнали в блоки.

6. Трансформуйте блоки в контури і графічно відобразіть зв`язки між ними.

7. Виділіть важливі елементи кольором.

Робота з опорними сигналами вимагає особливої організації уроків. Насамперед проводяться чотири варіанти опитування студентів: 1) письмове відтворення по пам`яті опорних сигналів з попередньої теми; 2) усне опитування біля дошки по одному із листків з опорними сигналами; 3) поступово вводиться опитування біля столу викладача і магнітофонне опитування. Це дозволяє у повній мірі перевірити знання студентів з попередньої теми, інтенсифікувати учбовий процес. Зазначена система роботи передбачає і взаємоконтроль, коли студенти розподіляються попарно і спільно працюють відтворюючи опорні сигнали та оцінюючи їх, тобто здійснюючи самооцінку.

Новий матеріал викладач також пояснює в кілька етапів. Спочатку це розповідь по опорному плакату або по малюнку крейдою на дошці, після цього запис в зошит опорних сигналів. Потім студенти їх вивчають. Наступний етап - їхнє відтворення по пам`яті. Поступово сигнали зростають в об`ємі, їхній зміст стає більш розгорнутим. Схематично це можна уявити при вивченні теми: “Виникнення ісламу в арабів”. Перш ніж приступити до створення опорних сигналів по цій темі визначають три загальних питання: 1) Природа і заняття жителів. 2) Передумови виникнення ісламу. 3) Мухаммед - засновник ісламу і основні особливості нового віровчення.

Приведемо короткий зміст розповіді по опорним сигналам.

1. Араби з найдавніших часів жили на Аравійському півострові. Більшу частину його займають пустелі і степи, і лише в окремих його частинах зустрічаються оазиси. У пустелях і степах кочували бедуїни, які займались скотарством. Вони розводили верблюдів, овець, коней. Періодично вони збирались на ярмарки в головне місто - Мекку. В оазисах вони розводили фініки, виноград, вирощували пшеницю і бавовну.

2. Аравійські племена мали спільні пасовища, але серед них поступово формується нерівність: знать захоплює в приватну власній головне багатство бедуїнів - худобу. Кожне плем'я мало власних богів. Спільним місцем поклоніння їм був храм Кааба у Меккі. Племена ворогували між собою. Необхідно було знайти фактор який би об`єднав арабів і припинив їхню ворожнечу. Таким чинником став іслам.

3. Засновником ісламу став Мухаммед. Він став пророком нового бога - Аллаха. Священною книгою всіх мусульман став Коран. Іслам визнавав справедливим існування багатих, але накладав на них особливий податок на користь бідних.

Іслам проголосив справедливою і необхідною війну з невірними - джихад. Об`єднані постулатами нової релігії араби розпочали загарбницькі походи проти сусідніх народів.

2.2. Система роботи з опорними сигналами Е.І.Пометуна і Г.А.Фреймана

Увагу викладачі і методистів привертає до себе і система роботи з опорними сигналами (блок-схемами) Е.І.Пометуна і Г.А.Фреймана. Створюючи власну систему з опорними сигналами (блок-схемами) вони ставили перед собою завдання при допомозі певних символів і знаків виявити сутність і взаємозв`язки історичних процесів і явищ, їхню відповідність певному образу. Наприклад, торгівля - це кораблик, який пливе по морю; землеробство - мотика; монархія - корона. Сукупність таких символів утворює блок-схему.

Символи Е.І.Пометун і Г.А.Фрейман поділили на дві групи - інформативні і наскрізні. До першої групи відносяться ті умовні знаки, які позначають явища, конкретно-історичні поняття, несуть в собі інформацію про якусь частину, фрагмент історичного процесу. До другої групи відносяться символи, які позначають загальні історичні поняття, закономірності, процеси.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5