|
Меню
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них
|
|
|
| b>2.1 Колорадський жук - Leptinotarsa decemlineata Say Родина листоїди - Chrysomelidal Рід твердокрилі - Coleoptera Поширений скрізь. До середини 60х рр. колорадський жук з'явився в Данії, Греції, Болгарії, Терції, Сирії на Болгарських островах в Середземному морі. На території СНД з'явився вперше в 1949 р. В теперішній час жук займає територію на Американському континенті від Тихого до Атлантичного океану, південь Канади, Мексика, північні райони. На Європейському континенті майже в усіх західних країнах Європи і СНД.Жук в 12-мил., жовтий або червоно-жовтий, рідке жовто-бурий з більш світлими надкрилами і темними плямами на голові і передньоспинці. Тіло коротко-овальне, сильне, випукле, блискуче. На надкрилах 10 чорних смужок. Яйце 0,8-1,4 мил. Червоно-жовте, видовжено-овальне, блискуче, личинка до 10 мил., молодшого віку - сіра, старшого - червоно-жовта.Тіло липке, м'ясисте, червоподібної форми зверху випукле, знизу плоске, особливо опукле у середній частині, покрите рідкими щетинками. Лялечка 10-12 мил. Жовтогарячого-жовтого або червонувата.Зимує імаго в ґрунті на глибині 10-30см. Під час зимівлі частина їх гине - до 42%, які зимують на глибині 10см. Частина популяції після розмноження можуть зимувати на другий рік. Весною імаго живляться, відкладають яйця і відмирають в кінці червня-липні. В клімату України в 3 декаді травня вихід при температурі не нижче 15°С, і ґрунту 13-14°С. Вихід розтягується на 1-1,5 місяці. Деякий час вони знаходяться на поверхні ґрунту, потім через 2-3 дні починають поїдати молоді листки картоплі. На 3-5 день після виходу з ґрунту імаго спарується і самки відкладають яйця на нижню сторону листка кучками, по 28-30, інколи до 70 яєць в кожній кладці. Плодовитість 900-1600. Ембріональний розвиток від 6-18 днів. Оптимальна температура для ембріонального розвитку 20-22°С, при температурі 12°С ембріональний розвиток не відбувається. Личинки живляться листям 18-24 дні. Закінчив розвиток личинки уходять в ґрунт на глибину 8-10см і зариваютьсяРозвиток лялечки 12-21 день. Молоді імаго з'являються в липні, частина їх не відкладає яєць і уходе на зимівлю. Кладка яєць відмічається в кінці липня - початку серпня. Плодовитість 130-400 яєць. Закінчивши живлення зариваються і імаго 2 генерації виходе з лялечки в 2 половині серпня, недовго живиться і уходе на зимівлю. У жуків спостерігається зимова діапауза, яка йде 2-4 місяці( кінець літа - до холодів), зимова сплячка - з настанням холодів і до зими, літня діапауза - до місяця в найбільш жаркий період вона відбувається, літній "сон" - всередині літа і продовжується 10 днів, затяжна діапауза - більше 1 року, повторна діапауза - кінець серпня - початок вересня. Ареал поширення колорадського жука коливається від відносної вологості, повітря 30-80%, а оптимальна 65-75%. Сильні дощі і вітри визивають загибель жуків і особливо личинок. Висока вологість ( вище 80-85%) і низька нижче 40-45%, відносна вологість повітря негативно впливає на ембріональний розвиток. Оптимальна температура для розвитку личинки 23-28°С, при цьому продовжність стадії личинки 9,2 дні; при температурі 24°С - 13,5 дні. При температурі 46-48°С настає теплове оціпеніння жуків, при температурі 48-55°С - загибель личинок. Оптимальна температура для розвитку лялечки являється 22-24°С, при цьому метаморфізм закінчується через 5-8 днів.Обмеження температури до 18°С понижує розвиток лялечки до 10-16 днів. Часті дощі в період лялькування призводить до смерті серед лялечок і молодих жуків. В жаркому сухому ґрунті лялечка не може перейти на імаго, а жуки які народилися не можуть вибратись на поверхню ґрунту. Жуки, що перезимували та вийшли в травні - червні, можуть здійснювати переліт при температурі вище 25°С. Активність жуків не змінюється в залежності від вологості при високій її значності, від 55% і вище, тоді як низька вологість на жуків діє пригнічуючи, при вологості 5% жуки стають нерухомі, при всіх температурах в межах оптимальної. Висока температура разом з низькою вологістю - скорочує життєдіяльність жуків, знижує активність жуків. Висока температура може знизити кладку яєць і загальну плодовитість. При температурі нижче 10-13°С жуки і личинки стають малорухомі, перестають живитись. При сильному вітрі спускаються до основи рослин, ховаються за грудочки ґрунту.Колорадський жук зимує на великій глибині і не підвергаються дії низьких температур.Для жуків в зимовий період сприяють загибелі позитивні температури, які стимулюють пробудження жуків. Жуки, які зимують на глибині 10см гинуть від коливання температур. Зимою гине більше жуків, коли ґрунт вологий. На вихід жука впливає температура і вологість. Жуки і личинки володіють високою світлочутливістю. Ніжній поріг чутливості до світла близько 0,1. Люкса. Жук володіє чітко вираженою фотоперіодичною реакцією, яка реагує настання діапаузи. Колорадський жук являється видом з широким діапазоном ефективних випромінювань. Для нього ефективними виправляються частина спектру 423 і 675мм, тобто від фіолетового до червоного. Довжина хвилі вище 700мм. Сприймається жуком як повна темнота.Личинки гризуть м'якоть листя з нижньої сторони, поступово переходять на верхню сторону і обгризають листя повністю, залишаючи лише жилки. На плодовитість самок впливає сорт картоплі, чим кращий сорт, тим більша плодовитість, і кількість вітаміну Е (30-40%). Личинка I-II,III,IV віків з'їдає 3мг-110мг. За стадію личинки з'їдає 780мг. Корму. Жук літньої генерації з'їдає - в 2 більше ніж самець. 1 жук за весь час живлення з'їдає біля 4г. корму, тобто в 5 разів більше личинки. Шкодочинність посилюється тим, що стадія живлення присутня весь вегетативний період. Найкращім кормом колорадського жука являється картопля хоча він пошкоджує всі культури з родини Пасльонові. Рослини, уражені в ранній період і в різний період, пошкодження для них вливається менш шкідливіша. Найбільш чутливі - в період цвітіння і в період зав'язування бульб.Дефоміанія в цей час на 20,40,80% викликає зниження врожаю 14,15,25%. Пошкодження кущів картоплі в цей період 10 личинками призводить до зниження врожаю на 1,1-9,0%, 25 на 17,5%, 40 на 16,7-45,3%. В період закладки бульб 10 личинок які пошкоджують, знижують врожай на 10-15% при 15 личинках -50%, при 40-50 врожаю не було.Заходи боротьби: після збирання картоплі оранка або культивація ґрунту з вибиранням бульб, які залишились для запобігання з'явлення самосіву який являється резервацією колорадського жука і внесення добрив і підживлення і своєчасне рихлення, окучення і прополка для підвищення стійкості картоплі; скошування бадилля перед збиранням. При розселенні личинок і жуків 10% рослин картоплі посівів обприскування 1-2 рази рекомендованими інсектицидами. Проти личинок ефективні біопрепарати.Використання штучної передзбиральної дефоліації - для скорочення фізіологічного дозрівання бульб. Знищення бадилля в передзбиральний період. Зміна строків садіння картоплі. Випуск природних ворогів: клоп перил юс, клоп подізус, мухи тахіни, роду Doryphorophage, жужелиця сибіл, жужелиця, златоглазки, кокумеліди, хижі клопи, корівка, семикрапковка, павуки, бокохід та ін.2.2 Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картопліСистематичне положення.Вид капустянка звичайна - Grillotalpa grillotalpa Linnaeus.Родина капустянки - GrillotalpiolaeРід прямокрилі - OrtopferaПоширеність.Поширення в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошуваних землях. Дуже поширене у Західній Європі, центральних та південних районах європейської частини СНД, у Криму, на Кавказі, в Казахстані, Туркменії, Передній Азії, Північній Африці. (Дрозд,2000).Діагностичні ознаки видуДовжина тіла дорослої комахи 35-50мм, зверху вона темно-брудно-буре, знизу бурова то-жовта з шовковистим блиском. Надкрилля широкі, лопатоподібні з чіткими темно-бурими жилками, досягають половини довжини черевця. Крила великі, складаються віялоподібно, виступають вздовж черевця у вигляді зогнутих вниз джгутиків. Гомілки задніх ніг зверху з внутрішнього боку з 4-5 шипами. На кінці черевця є довгі опушені цепки.Яйце за розміром та формою нагадують зерно проса, діаметром 3-3,5мм, жовті з коричневим нашаруванням та зеленкуватим відтінком.Личинки імаго подібні, завдовжки в першому віці - до 15мм, другому - до 20, третьому - до 25 і в четвертому - до 35мм. Кількість члеників на вусиках відповідно: 34;70;85 та 100. У личинок четвертого віку з'являються зачатки крил завдовжки до 2мм. Після 5-6г7о линянь досягають 7-8мм.Лялечка відсутня тому, що капустянка з неповним перетворенням - яйце - личинка-імаго.(Рис.1). (Литвинов, Євтушенко, 2005).Біологічні та екологічні особливості виду.Капустянка живе у ґрунті і лише зрідка з'являється на поверхні - в сутінках та вночі, що навіть літає. Досить добре плаває і може долати значні водні перешкоди. Під час повені на рештках рослин, інших предметах цілі колонії капустянки пасивно мандрують за водою на значній відстані.Нори прокладає у вигляді довгих горизонтальних ходів під самою поверхнею ґрунту. Зимові ходи значно глибші у дорослих особин 60-120см, у личинок 30-55см. Зимують дорослі особини та личинки починаючі з 3-го віку. Весняна ре активація розпочинається залежно від погодних умов. У верхніх шарах починає з'являтися, коли грунт на глибині 20-30см прогрівається до 8,5-10°С. Масовий вихід та початок живлення - за температури 12-15°С. Після спарування самиці відкладають яйця. Залежно від фізіологічного стану самиці - від 205 до 650 штук і більше. У лісостепу та на Поліссі, починаючі з другої треті декади травня - до початку вересня. В перилках значно раніше, Ембріональний розвиток залежно від температури триває 10-20 і більше днів. Масовий вихід личинок в Лісостепу середина червня - закінчення липня. Личинки після виходу з яєць залишаються у гнізді 2-3 тижні. Починаючи з другого віку вони живляться корінцями рослин, перегноєм. А пізніше споживають рослину та тверду їжу. Живлячись і прокладаючи корм капустянка перегризає коріння рослин, виїдає бульби, коренеплоди та кореневища. Особливо небезпечна в ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами. У серпні -- вересні популяція складається переважно з личинок третього -- четвертого віків і дорослих комах. Повний цикл розвитку в лісостепу триває 1,5-2 роки.Для того щоб успішно регулювати чисельність будь-якого шкідника, насамперед слід добре знати найбільш несприятливі у його розвитку так звані критичні періоди. Комахи у стані діапаузи дуже стійкі проти багатьох несприятливих умов -- низьких та високих температур, вологості, дії токсичних речовин, радіоактивного опромінення. Більшість з них у стані діапаузи витримує температури мінус 20-30°С. Тим часом для капустянки критична межа -- нижче 2-3°С.Капустянка любить більш вологі місця і низьку температуру, при вологій температурі 25-27°С, і низькій вологості вона починає мігрувати шукає більш вологі ґрунти, для умов існування.Характерною особливістю шкідника є те, що він не відзначається високим рівнем зимостійкості. Зимує у досить вузьких діапазонах температур та вологості, залягає досить глибоко: на глибині 60-80см, іноді дорослі особини -- на глибині 1,2-1,4м. Температура у місцях зимівлі не повинна бути взимку нижчою за +2-3°С, якщо буде нижча температура, то доросла особина загине. В камері де зимує капустянка, вологість ґрунту має становити 75-95% , якщо більше вона може загинути, або не зможе розмножатися. Встановлено, що загибель личинок 3-го віку внаслідок несприятливих умов зимівлі становить 50-85%, тоді як 4-го і старших видів гине 12-17%. Запас жиру в комахах що йдуть на зимівлю на оброблених землях -- 25-45%, у тих, що зимують у березі річок -- 34-56%.Характер пошкоджень видуКапустянка -- типовий поліфог. Пошкоджують злаки -- пшеницю, жито, рис, ячмінь, поїдають віяльні зерна підгризаючі та перегризаючи підземні частини рослин (коріння та коренеплоди), а також сходи та молоді рослини. Шкодять практично всім технічним, кормовим, овочевим культурам, саджанцям та молодим рослинам плодових, ягідних та декоративних культур як у ґрунті, так і в парниках. Живляться також багатьма видами ґрунтових безхребетних.Ритміка трофічної активності, а відтак -- шкодочинність капустянки на сільськогосподарських угіддях ділиться на три умовних періоди: ранньовесняний, весняно-літній та осінній.Ранньовесняний період, раціон шкідника складається переважно з рослинної їжі, що становить 60-75%, загального обсягу живильної маси, тваринної їжі, 30-40%, та механічних домішок 6-8%, що сприяють процесу травлення.Весняно-літній період обсяг всієї їжі 75-85%, тваринної лише 12-16% і механічних домішок 1,5-3,5%. Саме в цей період найбільша шкодочинність капустянки. Особливо це спостерігалося в 1998-1999 рр. коли картоплі в приватному секторі було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулі-20%, буряків - 30%. За високої чисельності шкідників без заходів захисту, урожай овочів та картоплі на окремих площах був майже цілком знищений. Тривалість весняно-літнього періоду 160-170 днів.Осінній період, тривалість 60-70 днів. Рослинна їжа, що становить 80-90%, тваринної лише 4-6% і механічних домішок 2-4%. У цей період шкідники готуються до тривалої зимівлі і живляться здебільшого плодами, бульбами та стеблами рослин.Заходи захистуМеханічні пастки, металева пастка складається з місткості заввишки до 30см, діаметром 20см. У верхній частині банки роблять чотири отвори -- вікна, в які вставляють спрямовуючі смужки з різного матеріалу завдовжки 20-30см і шириною 4-5см. Банку закопують так, щоб її верх був на рівні поверхні землі, це застосовують на невеликих площах.Природні ситомофоги, паразити, хижаки, нематоди, хвороботворні мікроорганізми та птахи -- основні вороги капустянки (Дрозд,2000).У перилках для знищення капустянки застосовують прилади, на 1кг ячменю беруть30г соняшникової олії і 50г інсектициду. Принаду в кількості 30-50г на рощу рівномірно загортають у ґрунт на глибину 2-3см. На присадибних ділянках капустянку виловлюють за допомогою ловильних ям. Ловильні ями завглибшки 60-80см, закладають восени гноєм( бажано кінським) куди на зимівлю збираються комахи. В холодну пору гній викладають з ям і розподіляють по ґрунту тонким шаром. За низьких температур капустянка гине.
Страницы: 1, 2, 3
|
|
|
|
|
|
НОВОСТИ
|
|
|
|
|
|
|
|