двічі на добу, манітолу дозою 150-200 мл 15% розчину, альбуміну людської

сироватки дозою 50-100 мл 5% розчину внутрішньовенне крапельно.

Використовують також салуретики (фуросемід дозою 40-60 мг

внутрішньом'язово), антигістамінні засоби (супрастин, димедрол дозою 2 мл 1

% розчину внутрішньом'язово).

Зменшення розмірів необоротного ураження мозку досягається шляхом

застосування наведеного вище комплексу терапевтичних заходів. Безперечно,

вирішальне значення має раннє відновлення задовільної перфузії в зоні

ішемічної "напівтіні", що забезпечується зниженням гематокриту до 30-33%,

попередженням каскаду метаболічних порушень, корекцією гіпер- та

гіпоглікемії, запобіганням набряку головного мозку. Розмір інфаркту мозку,

а внаслідок цього і об'єм неврологічного дефіциту може бути зменшено за

умови початку лікування в перші години після розвитку інсульту. Тому для

зменшення розмірів незворотного ураження мозку вирішального значення

набуває максимально швидка госпіталізація хворих у неврологічне відділення,

ранні строки початку терапевтичного втручання після розвитку інсульту.

Хворі на ішемічний інсульт можуть лікуватися і дома за умови доступу до

сучасного лікування. Терапевтичні заходи повинні бути гнучкими,

послідовними з врахуванням клінічного перебігу захворювання, параметрів

гемодинаміки.

Для підвищення порога стійкості мозкової тканини до гіпоксії в клінічних

умовах застосовують антиоксиданти, а саме альфа-токоферол ацетат (вітамін

Е) дозою 1 мл внутрішньом'язово, який гальмує процес перекислого окислення

липідів у вогнищі ішемії. Виправданим є застосування протекторів

гіпоксії: церебролізин дозою 5 мл внутрішньовенне крапельно в 100

мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом перших п'яти діб щоденно, а

потім дозою 5 мл через добу № 5 або ноотропіл (пірацетам) дозою 5-10 мл в

100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенне крапельно.

Краніоцеребральна гіпотермія також знижує обмін речовин в мозку.

Отже, з метою корекції циркуляторних і метаболічних розладів при гострій

церебральній ішемії застосовуються лікарські препарати різних

фармакологічних груп (табл.2).

В комплексному лікуванні ішемічного інсульту застосовується також

гіпербарична оксигенація, особливо в перші дні після його розвитку.

Останнім часом проводять хірургічне лікування ішемічних порушень

мозкового кровообігу за наявності патології магістральних судин голови

(закупорка, стеноз, патологічна звивистість). Нейрохірургічне лікування

може здійснюватися на стадії самого інсульту або безпосередньо після нього.

Важливе значення в процесі лікування хворих на мозковий інсульт мають

надання сестринської медичної допомоги, проведення ранньої реабілітації (на

2 - 4 добу), призначення антидепресантів при депресії, а також заходи,

направлені на попередження легеневих та інших соматичних ускладнень,

тромбоемболії легеневої артерії.

Темпи відновлення неврологічних порушень у хворих на ішемічний інсульт

бувають різними: при малому ішемічному інсульті відновлення втрачених

функцій наступає з перших днів, можливий повний регрес їх на 7-й або 14-й

день лікування або в період до 21 доби. Хворі з завершеним ішемічним

інсультом перебувають у перші 7-8 днів у стані середньої тяжкості або в

тяжкому стані. Помірне клінічне поліпшення наступає з 10-14 дня лікування.

Деяке наростання обсягу активних рухів і сили в паретичних кінцівках настає

у період від 14 до ЗО діб. У хворих з тяжким перебігом інфаркту мозку

значних поліпшень може не наступати. У таких випадках спостерігається

стійка стабілізація неврологічних симптомів. Летальність при ішемічному

інсульті складає 20% випадків.

Таблиця 2

Лікарські препарати, що застосовуються при лікуванні хворих на

цереброваскулярні захворювання

|Фармакологічні групи |Лікарські препарати |

|Вазоактивні засоби |Кавінтон, еуфілін, |

| |дибазол, папаверин, |

| |ціннаризин, |

| |ксантинол-нікотинат |

|Антиагреганти |Декстрани, |

| |пентоксифілін, |

| |діпіридамол, серміон,|

| |агапурин, тиклід, |

| |простациклін |

|Ноотропні засоби |Ноотропіл, пірацетам,|

| |церебролізин, |

| |енцефабол, інстенон |

|Активатори |Актовегін, солкосеріл|

|біоенергетичного | |

|метаболізму | |

|Антиоксиданти |Альфа-токоферол, |

| |бета-адренобло-катори|

| |: анаприлін, обзидан |

|Блокатори кальцієвих |Німодипін, ніфедипін,|

|каналів |нікардипін, німотоп, |

| |верапаміл |

|Антигіпоксанти |Церебролізин, |

| |пірацетам, |

| |барбітурати, |

| |димедрол, супрастин |

|Інгібітори вільних |Налоксон |

|нейротрансміте-рів і | |

|глутаматного каскаду | |

|Антагоністи |Діпіридамол, |

|рецепторів, |декстрорфан |

|збуджуючих | |

|амінокислоти | |

|Антикоагулянти |Гепарин, фраксіпарин |

|Тромболітичні засоби |Стрептокіназа, |

| |урокіназа, тканинний |

| |активатор |

| |плазміногену |

| |(актилаза) |

Наводимо схему лікування хворих на ішемічний інсульт на різних етапах

його еволюції.

І. ЛІКУВАННЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ (1-7 ДОБА).

1. Нормалізація артеріального тиску, гематокриту, гемоглобіну,

електролітів, особливо калію, газового складу крові.

2. Усунення гіпертермії, краніоцеребральна гіпотермія.

3. Нормалізація гіпер- або гіпоглікемії (призначення інсуліну в рідкісних

випадках).

4. Серцеві глікозиди, ретаболіл дозою 1 мл 1 раз на 5-7 діб

внутрішньом'язово.

5. Антагоністи кальцію (ніфедипін, німодипін та ін.).

6. Протинабрякові препарати: манітол 15-20% - 200 мл внутрішньовенне

крапельно, еуфілін 2,4% - 5-10 мл внутрішньовенне крапельно або струйно,

фуросемід дозою 2 мл внутрішньом'язово.

7. У перші сім діб вводити невеликі кількості рідини; систематичне

вимірювання діурезу (вести курацію хворого з від'ємним водним балансом).

8. Декстрани, антиагреганти, за наявністю показів - антикоагулянти (не

поєднувати одночасно препарати усіх трьох груп).

9. Вазоактивні препарати: кавінтон дозою 2-4 мл, курантіл дозою 2 мл,

галідор дозою 2 мл, актовегін дозою 5-Ю мл внутрішньовенне крапельно

(папаверин не призначати).

10. Енцефалотропні заходи: церебролізин дозою 5 мл внутрішньовенне

крапельно щодобово N 5, потім дозою 5 мл через день N 5 або інстенон дозою

2 мл внутрішньовенне крапельно в 200 мл 5% розчину глюкози.

11. Антигістамінні препарати: супрастин, димедрол дозою 2 мл 1 % розчину

внутрішньом'язово, при. необхідності - антидепресанти.

12. Реабілітація (лікування положенням, дихальна гімнастика),

активізація хворого на 2-4 добу.

II. ЛІКУВАННЯ НА II ЕТАПІ (8-17 ДОБА).

1. Посилити протинабрякову терапію з 8 по 10 добу (при наростанні набряку

головного мозку): альбумін дозою 50-100 мл 5% розчину, манітол у поєднанні

з фуросемідом.

2. Продовжувати призначення антиагрегантів, антикоагулянтів (останні

відміняються на 10-14 добу лікування).

3. Препарати, стимулюючі мозковий метаболізм: церебролізин дозою 5 мл

внутрішньовенне крапельно через день або дозою 1-2 мл внутрішньом'язово,

ноотропіл дозою 5 мл внутрішньом'язово.

4. Антагоністи кальцію, кавінтон або ціннаризин всередину.

5. Ретаболіл дозою 1 мл внутрішньом'язово 1 раз на сім діб.

6. Активізація хворого, масаж, ЛФК, логопедична допомога.

III. ЛІКУВАННЯ НА III ЕТАПІ (18-21 ДОБА).

1. Відміняються антикоагулянти, Протинабрякові засоби.

2. Продовжувати приймання антиагрегантів: трентал, тиклід, агапурин або

серміон.

3. Вазоактивні препарати: кавінтон або ціннаризин усередину, актовегін

дозою 2-5 мл внутрішньом'язово 2 рази на тиждень.

4. Продовжувати препарати, стимулюючі церебральний метаболізм.

5. Реабілітація рухового та сенсорного дефіциту.

IV. ЛІКУВАННЯ НА IV ЕТАПІ (22-30 ДОБА).

1. Продовжувати прийом антиагрегантів (трентал або серміон), вазоактивних

засобів (кавінтон або ціннаризин) усередину.

2. Препарати, що стимулюють церебральний метаболізм (ноотропіл або

пірацетам) усередину.

3. Контроль артеріального тиску, корекція інших факторів ризику розвитку

гострих порушень мозкового кровообігу.

4. Реабілітація рухового та сенсорного дефіциту.

5. Їнфузійна терапія відступає на другий план.

V. ЛІКУВАННЯ НА V ЕТАПІ (ДРУГИЙ МІСЯЦЬ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ІНСУЛЬТУ).

1. Продовжувати приймання вазоактивних препаратів: ціннаризин, компламін

або ксантінол-нікотинат усередину.

2. Енцефалотропні засоби: пірацетам або енцефабол усередину.

3. Комплексна реабілітація рухового, сенсорного дефіциту.

4. Контроль артеріального тиску, корекція інших факторів ризику

виникнення гострих порушень мозкового кровообігу.

VI. ЛІКУВАННЯ НА VI ЕТАПІ (ТРЕТІЙ МІСЯЦЬ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ІНСУЛЬТУ).

1. Відновне лікування у спеціалізованому відділенні для хворих з

наслідками інсульту; надається фізіотерапевтична, логопедична допомога.

VII. ЛІКУВАННЯ НА VII ЕТАПІ (ІV-VІ МІСЯЦІ ПІСЛЯ РОЗВИТКУ ІНСУЛЬТУ).

1. Лікування у відділенні відновної терапії поліклініки.

Реабілітація. Сучасні підходи до лікування ішемічного інсульту

передбачають ранню активізацію хворих. Зокрема, при локалізації вогнища

ураження в півкулях головного мозку хворих активізують на 2 - 4 добу, а при

стовбуровій локалізації - на 8 - 10 добу після розвитку інсульту. Звичайно,

необхідно враховувати стан серцево-судинної системи.

ТЕСТОВІ ПИТАННЯ "СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ"

1. Перерахуйте магістральні екстракраніальні артерії голови:

а) передня мозкова

б) середня мозкова

в) задня мозкова

г) внутрішня сонна

д) хребетна

2. Назвіть основні гілки внутрішньої сонної артерії:

а) передня мозкова

б) задня мозкова

в) середня мозкова

г) поверхнева скронева

д) задня нижня мозочкова

3. Назвіть основні гілки базилярної артерії:

а) верхня мозочкова

б) задня мозкова

в) середня мозкова

г) передня мозкова

д) очна

4. Назвіть судини, що кровопостачають спинний мозок:

а) базилярна

б) середня мозкова

в) передня мозкова

г) передні спинномозкові

д) задні спинномозкові

е) передні корінцево-спинномозкові

є) задні корінцево-спинномозкові ж) задня мозкова

5. Назвіть анастомози, що здійснюють колатеральний кровообіг в

головному мозку:

а) між передніми і задніми спинномозковими артеріями

б) між спинальними артеріями

в) на основі головного мозку

г) на випуклій поверхні головного мозку

д) між корінцево-спинальними артеріями

е) позачерепний (між гілками внутрішньої і зовнішньої сонних артерій)

є) усередині мозку

6. Назвіть механізми, що здійснюють авторегуляцію мозкового кровообігу:

а) зміна системного артеріального тиску

б) зміна коронарного кровообігу

в) міогенний

г) метаболічний

д) зміна частоти серцевих скорочень

е) неврогенний

7. Перерахуйте внутрішні фактори ризику розвитку судинних захворювань

головного мозку:

а) емоційні стреси

б) артеріальна гіпертонія

в) гіперхолістеринемія

г) гіподинамія

д) інтоксикація никотином (паління)

е) порушення толерантності до вуглеводів

є) особливості харчування

ж) спадкова схильність

8. Перерахуйте соціальні фактори ризику розвитку судинних захворювань

головного мозку (що характеризують спосіб життя):

а) гіперхолістеринемія

б) спадкова схильність

в) інтоксикація никотином (паління)

г) гіподинамія

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10