|
Меню
|
|
|
|
|
|
|
Правовий режим використання і охорони надр України
|
|
|
самовільному користуванні надрами;- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або Законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення Законодавства про надра.Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених Законодавством України.Розділ 4. Участь органів внутрішніх справ в охороні надрОхорону надр органи внутрішніх справ здійснюють, голо-вним чином, у процесі охорони права державної власності і в процесі забезпечення громадського порядку. Надра є об'єктом природи і водночас -- виключною власністю народу України, яку органи внутрішніх справ зобов'язані охороняти. Особлива увага при цьому приділяється зберіганню видобутих корисних копалин від розкрадання і безгосподарного викорис-тання. Саме ці правопорушення і злочини здебільшого вияв-ляються і припиняються працівниками міліції.Органи внутрішніх справ сприяють охороні надр і тим, що захищають права їхніх користувачів, які можуть бути обмеже-ні лише у випадках, передбачених законодавством України. Це відноситься до охорони прав усіх користувачів надр, яки-ми можуть бути підприємства, установи, організації, громадя-ни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.Однією з форм охорони надр органами внутрішніх справ є сприяння місцевим органам влади у виконанні такої важ-ливої функції, як здійснення контролю, що передбачено Ко-дексом України про надра. Виконуючи цю функцію, місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі органи спираються на допомогу правоохоронних органів.Важливу роль в охороні надр і видобутих корисних копа-лин відіграють підрозділи протипожежної безпеки системи Мі-ністерства внутрішніх справ України, які покликані контролю-вати дотримання відповідних правил пожежної безпеки на гір-ничодобувних об'єктах, об'єктах по переробленню мінераль-ної сировини, а також підземних спорудах, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, їх головним завданням є запобігання виникненню пожежі та якомога швидкого її пога-шення.За діючим законодавством місця розташування гірничодо-бувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобу-ванням корисних копалин, у тому числі для підземного збе-рігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, заховання відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з ор-ганами державного гірничого нагляду, охорони навколишньо-го природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними Радами народних депутатів та іншими зацікавленими органа-ми. До таких слід віднести органи протипожежної безпеки.У своїй діяльності щодо охорони надр органам внутрішніх справ належить керуватись Кодексом України про надра, За-конами України «Про міліцію», «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідними статтями Кодексу Ук-раїни про адміністративні правопорушення, Цивільного і Кри-мінального кодексів України, місцевими програмами розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр, які розробляються обласними Радами народ-них депутатів відповідно до ст. 9 Кодексу України про надра.У Законі України «Про міліцію» визначені її основні зав-дання, зокрема: забезпечення безпеки громадян, захист їх прав і законних інтересів; захист власності від злочинних по-сягань; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; сприяння у межах своєї компетенції державним ор-ганам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків; запобігання правопо-рушенням та їх припинення.Зрозуміло, що виконання цих завдань неодмінно передба-чає охорону надр.Здійснювати охорону надр зобов'язує працівників органів внутрішніх справ і Кодекс України про надра. У ст. 2 Кодексу зазначено: «Завданням Кодексу про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, ком-плексного використання надр для задоволення потреб у міне-ральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпе-ки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, уста-нов, організацій та громадян».Працівники органів внутрішніх справ не можуть бути бай-дужими і до виконання вимог, передбачених іншими статтями Кодексу України про надра: ст. 22 передбачає надання надр для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речо-вин та скидання стічних вод; ст. 23 регулює права земле-власників і землекористувачів на видобування корисних ко-палин місцевого значення, торфу та прісних підземних вод; ст. 50 забороняє введення в експлуатацію нових і реконстру-йованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці міне-ральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, безпеку людей, майна і нав-колишнього природного середовища; ст. 55 передбачає поря-док користування надрами для цілей, не пов'язаних з видо-буванням корисних копалин, а саме: вжиття заходів, які за-побігли б їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверх-ню та водні об'єкти.У разі порушення зазначених вимог скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів вироб-ництва повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупи-нено) або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими на те державними ор-ганами.Брати участь в охороні надр зобов'язує працівників орга-нів внутрішніх справ і ст. 12 Кодексу про надра, в якій гово-риться про участь громадян та їх об'єднань у здійсненні за-ходів щодо раціонального використання та охорони надр. Та-ким чином, охорона надр є не тільки службовим, а й грома-дянським обов'язком працівників органів внутрішніх справ.Зрозуміло, що участь органів внутрішніх справ в охороні надр буде більш плідною, якщо вони свої зусилля будуть тіс-ніше поєднувати з зусиллями органів державного геологічного контролю і органів державного гірничого нагляду.ВисновкиТисячоліттями люди не відчували відповідальності за збе-реження природи, відносились до неї як до невичерпного джерела. Прозріння настало лише тоді, коли екологічна криза стала загрожувати багатьом регіонам нашої планети та само-му існуванню людства.Все це змушує переосмислити складні взаємозв'язки і процеси у навколишньому середовищі та усвідомити, наскіль-ки виваженими, науково обгрунтованими та законодавчо врегульованими повинні бути екологічні відносини, зокрема й у сфері використання та охорони надр. У забезпеченні раціонального використання й охорони надр важливе місце посідають правові засоби.Сьогодні надзвичайно важливим завданням ук-раїнської держави і суспільства є створення обгрунтованого і детально розробленого природоохоронного законодавства та забезпечення впровадження його в життя. Необхідно створи-ти такий правовий механізм, за якого нанесення шкоди земним надрам, нераціональне використання їх ресурсів були б невигідни-ми підприємствам та іншим природокористувачам.Щоб вивести Україну з екологічної кризи, правовій науці та юридичній практиці треба зробити набагато більше у сфері екологічних відносин, ніж це було зроблено дотепер. Важливо враховувати й те, що науково-технічна революція постійно підвищує інтенсивність впливу людей на надра. Якщо суспільство не зуміє зупинити пагубні екологічні процеси, які набули широкого розмаху, во-но приречене на неминуче самознищення.Важливим правовим заходом у сфері екологічної безпеки водних ресурсів повинна стати розробка державної та місцевих програм запобігання і подолання екологічно небезпечних наслідків, ви-кликаних природними явищами чи створених діями людини.На велику увагу заслуговує механізм реалізації екологіч-ного законодавства. З метою його вдосконалення доцільно використати різні організаційно-правові важелі: матеріальне заохочення до бездоганного виконання вимог користування надрами, підвищення юридичної відповідальності за їх невиконання або порушення, посилення державного і гро-мадського екологічного контролю, створення системи еколо-гічної освіти і виховання. Майбутнє України дуже тісно пов'язане з екологічною безпекою, яка є, у свою чергу, найважливішою складовою національної безпеки.Список використаних джерел та літератури.Нормативно-правові акти1. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25 червня 1991 року з наступними змінами і доповненнями;2. Земельний кодекс України. - Офіц. вид. - К., 2004. - 220 с.3. Кодекс України Про надра. - Офіц. вид. - К., 2004. - 78 с.4. Конституція України. - Офіц. вид. - К., 2002. -- 72с.Підручники та монографії1. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах (Загальна частина). - К., 1996. - 208 с.2. Андрейцев В. І., Балюк Г. І., Бобкова А. Г., Ковальчук Т. Г., Краснова М. В. Екологічне право. Особлива частина. -- К., 2001. -- 544с.3. Баб'як О.С., Біленчук П.Д. Екологічне право України. - К., 2001. - 216с.4. Барбашова Н. В.. Екологічне право України. -- Донецьк, 2003. -- 392с.5. Великанова М.М. Аграрне та екологічне право України. - Ніжин., 2001. - 48 с.6. Дмитренко І.А. Екологічне право України. - К., 2001. - 352 с.7. Екологічне право: теорія, історія, практика. / Ред. М.І. Малишко. - К., 2004. - 60 с.8. Малишко М.І. Екологічне право України. / Ред. В.З. Ярчук. - К., 2001. - 389 с.9. Попов В. К., Гетьман А. П., Размєтаєв С. В., Шахов В. С., Кулініч П. Ф. Екологічне право України. -- Х., 2001. -- 480с.10. Тищенко Г.В. Екологічне право України. К., 2003. - 256 с.11. Шем'яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр: Автореф.дис.канд.юрид.наук. - Харків, 2002. - 19 с.Наукові статті1. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну небезпеку: превентивні гарантії реалізації на захист // Право України - 2001. - №212. - С. 15-20.2. Андрейцев В.І., Лапечук П.І. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення // Голос України, 1994. 15 квітня.3. Гримайло В. Поняття екологічного злочину: новий кримінальний кодекс України // Юридичний вісник України. - 2001.-19 грудня.4. Гриненко В. Екологія під охороною закону: кримінальна відповідальність за “Злочини проти довкілля” // Юридичний вісник України. - 2001.3-9 листопада.5. Литвин О. Кримінально - правовий екологічної безпеки // Право України. - 2005.-№2.- С.23-27.Додаток 1ПОРЯДОКпередачі розвіданих родовищ корисних копалиндля промислового освоєнняЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. № 1441. Цей Порядок визначає умови передачі для промислового ос-воєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техно-генних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі -- ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин.В окремих випадках, за згодою заінтересованих користувачів надр, може бути здійснено передачу для промислового освоєння ро-довищ корисних копалин, запаси яких не повністю підготовлені до промислового освоєння і попередньо оцінені.2. Користувачі надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому по-рядку ліцензію на користування надрами, якщо інше не передбаче-но Кодексом України про надра.3. Держкомгеології або інші підприємства, які проводили геоло-горозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк роз-робки корисних копалин, зазначений у ліцензії:- один примірник геологічного звіту про розвідку родовищ корис-них копалин, запаси яких оцінені ДКЗ;- довідку про виконання рекомендацій, зазначених у рішенні ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин;- акт технічного стану свердловин (для родовищ нафти та газу), який складається за участю представників видобувних підприємств та органів державного гірничого нагляду, а також матеріали щодо усіх ліквідованих у процесі розвідки свердловин;- зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та роз-робки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних .і видобуванням корисних копалин;- збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних ко-палин;- ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, ви-робничо-технічні будівлі, споруди та інше майно;- збережені у первинному вигляді наземні й підземні центри та знаки геодезичної (маркшейдерської) опорної сітки та зйомочного обгрунтування, а також знаки біля устя розвідувальних виробок (свердловин, шурфів, штолень та ін.), каталог координат, складений за встановленою системою, та висотних відміток пунктів зйомочного обгрунтування і устя розвідувальних виробок. У разі неможливості-збереження знаків біля устя розвідувальних виробок (на орних зем-лях, у руслах річок тощо) ці устя топографічно прив'язуються до реперів, установлених на вільних ділянках землі.4. Для передачі родовища корисних копалин у промислове ос-воєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологороз-відувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промис-лове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.5. До складу міжвідомчої комісії включаються представники під-приємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприєм-ства, яке приймає родовище, та представники органів державно-го геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).Головою міжвідомчої комісії призначається представник підпри-ємства, яке приймає родовище.6. Міжвідомча комісія здійснює свою роботу, як правило, безпо-середньо на об'єкті, що передається, і має право одержувати від під-приємства, яке проводило розвідку родовища, всю необхідну доку-ментацію з результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на об'єкті.7. Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техноген-них, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього По-рядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів ко-рисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.8. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правиль-ністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копа-лин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компе-тенції Держнаглядохоронпраці, Держкомгеології та їхні органи на місцях.Додаток 2ПОЛОЖЕННЯпро першовідкривачів родовищкорисних копалинЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 801. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні виз-наються особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має про-мислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, иц0 істотно підвищують його промислову цінність. Першовідкривачам родовищ корисних копалин видається на-грудний знак "Першовідкривач родовища" та виплачується грошова винагорода.2. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні мо-жуть бути: - особи, які відкрили родовища унікальної, першої та другої групи, а також третьої групи родовищ чорних, кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, золота, паливної сировини, алмазів, йодо-бромних вод, калійних солей, фосфоритів, пісків для скляної та сировини для цементної промисловості, само-родної сірки, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, міне-ральних і термальних вод, прісних підземних вод (далі -- родови-ща); - особи, які науково обгрунтували необхідність проведення пошу-ково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.3. Якщо у відкритті родовищ, а також виявленні в раніше відомих родовищах додаткових запасів корисних копалин чи нової міне-ральної сировини, що істотно підвищують їх промислову цінність, брало участь кілька осіб, нагрудний знак "Першовідкривач родови-ща" видається кожному учаснику.4. Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корис-них копалин в Україні працівників геологічних підприємств та організацій, а також інших громадян (крім працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи) готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин геологічних підприємств та організацій і надсилають їх на розгляд Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних ко-палин Держкомгеології для подальшого подання до Міжвідомчих комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин (далі -- Між-відомча комісія).5. Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні працівників підприємств та організацій інших га-лузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи, готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин цих підпри-ємств та організацій разом з комісіями у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин відповідних державних геологічних підприємств Держкомгеології та надсилають їх на розгляд комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин галузевих міністерств і відомств для подальшого подання до Міжвідомчої комісії.6. Міжвідомча комісія розглядає матеріали, які надійшли від Ко-місії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держ-комгеології, відповідних комісій галузевих міністерств і відомств, го-тує висновки (пропозиції) і подає їх на затвердження Держкомгео-логії.7. Рішення про видачу нагрудного знака "Першовідкривач родо-вища" приймається колегією Держкомгеології лише на основі по-дання Міжвідомчої комісії.8. Нагрудний знак "Першовідкривач родовища" вручається ра-зом із спеціальним дипломом. У разі втрати нагрудного знака або диплома дублікати не видаються.9. Прізвища осіб, яким вручено нагрудний знак "Першовідкри-вач родовища" із спеціальним дипломом, вносяться у книгу "Пер-шовідкривач родовища".10. Порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а та-кож повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин визначаються інструкцією про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що ма-ють промислове значення, затверджуваною Держкомгеології за по-годженням із Мінекономіки і Мінфіном.Додаток 3Про платежі за користування надрамиПостанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 899Кабінет Міністрів України постановляє:1. Установити, що до платежів за користування надрами належать: - платежі за користування надрами для видобування корисних ко-палин;- платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видо-буванням корисних копалин, у тому числі для будівництва і експлу-атації підземних споруд.Платежі за користування надрами для видобування корисних ко-палин обчислюються на основі базових нормативів плати залежно від видів корисних копалин і диференційованих нормативів плати залежно від гірничо-геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Державному комітетові по геології і використанню надр та Держав-ному комітетові по нагляду за охороною праці розробити і подати в IV кварталі 1996 р. до Кабінету Міністрів України базові нормативи плати, які застосовуватимуться під час обчислення платежів за ко-ристування надрами для видобування корисних копалин, залежно від видів корисних копалин та проект Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.3. Міністерствам і відомствам, до сфери управління яких нале-жать гірничо-видобувні підприємства, за погодженням з Міністер-ством економіки, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством фінансів, Державним комітетом по геології і використанню надр та Державним комітетом по нагляду за охороною праці до кінця І кварталу 1997 р. внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про встановлення дифе-ренційованих нормативів плати, які застосовуватимуться під час об-числення платежів за користування надрами для видобування ко-рисних копалин, залежно від гірничо-геологічних особливостей ро-довищ та умов їх експлуатації.4. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державному комітетові по геології і використан-ню надр, Міністерству економіки, Міністерству фінансів за участю заінтересованих міністерств і відомств внести у II кварталі 1997 р. до Кабінету Міністрів України пропозиції про встановлення пла-тежів за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуван-ням корисних копалин, у тому числі для будівництва і експлуатації підземних споруд.5. Установити, що до затвердження базових нормативів плати, які застосовуватимуться під час обчислення платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, залежно від видів ко-рисних копалин та Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, діє Тимчасовий поря-док справляння плати за спеціальне використання надр при видобу-ванні корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 85 (ЗП України, 1994 р., 6, ст. 143), з доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 1996 р. № 24.
Страницы: 1, 2, 3
|
|
|
|
НОВОСТИ
|
|
|
|
|
|