Потреби слідчої практики як умова її вдосконалення

2

Потреби слідчої практики як умова її вдосконалення

Спеціальність 7.060101 Правознавство

Дипломна робота на здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”

Науковий керівник: доктор юридичних наук

План

• Вступ 3
• Розділ 1. Поняття і суть потреб слідчої діяльності 15
• Розділ 2. Форми вираження потреб слідчої діяльності 25
• Розділ 3. Методи вивчення потреб слідчої діяльності 35
• Розділ 4. Джерело інформації про потреби слідчої практики 46
• Розділ 5. Реалізація даних вивчення потреб слідчої практики 61
• Висновки 74
• Список використаної літератури 74

Участь правоохоронних органів у вирішенні задач по зміцненню законності і правопорядку неможлива без корінного поліпшення їх діяльності, істотного підвищення якості і результативності роботи. Для забезпечення цього необхідний всебічний аналіз практики, виявлення найбільш характерних її нестач і причин, їх породжуючих. Одним з основних показників того, що необхідно для розвитку і вдосконалення практичної діяльності, є потреби практики. Крім того, свого поліпшення вимагає і сучасний стан організації наукових досліджень діяльності в правоохоронній сфері. Серед основних напрямів роботи в цій області, крім матеріального забезпечення, можна назвати організацію постійного систематичного вивчення потреб практики, як основи планування і координації наукових досліджень, розвитку вітчизняних наукових центрів і шкіл [57, с. 31].

Потреби суспільства в правоохоронній сфері перетворюються в конкретні задачі органів розслідування, необхідність вирішення яких породжує відповідні потреби функціонування даних органів.

Потреби практики визначаються станом і умовами слідчої діяльності, задачами, які стоять перед нею на конкретному етапі і можуть бути пов'язані з будь-яким напрямом, формою і засобами її здійснення. Потреби слідчої практики - це об'єктивно зумовлена необхідність функціонування діяльності правоохоронних органів, а не чий - не будь суб'єктивний розсуд або бажання. Коли зміни в системі і порядку діяльності правоохоронних органів здійснюються без урахування закономірностей розвитку і відображаючи їх потреб, перетворення можуть нерідко носити необґрунтований та неоправданий характер. Обов'язковою умовою проведення наукових досліджень є вивчення потреб практики. У цьому виявляється зв'язок потреб слідчої практики з розвитком криміналістики, функцією якою є саме обслуговування практики, забезпечення її дійовими рекомендаціями. У інформаційному плані вивчення потреб - це витягання і накопичення даних, систематизація, переробка і осмислення яких служить для розвитку теорії. Як відмічає Р.С.Белкін, дослідження практики, дозволяє визначити її потреби і отже, перспективи розвитку криміналістичної теорії. Вона, в свою чергу, повинна задовольняти ці потреби, складати уявлення про помилки практики для встановлення їх причин, розробляти в теорії шляхи подолання помилок, а також новітні методи підвищення ефективності практики"[31, с. 145-146].

Термін "потреби" в юридичній літературі використовується переважно без деталізації пояснень, як однозначний і загально зрозумілий. Разом з тим, використання категорії " потреба" саме в криміналістиці потребує розкриття її суті і конкретизації даного поняття.

Одним з перших визначення потреб слідчої практики дав А.В.Іщенко, який розглядає їх як різним образом виражену необхідність в розв'язанні певних питань розкриття, розслідування і попередження злочинів. У цьому визначенні відмічається головне: потреба - це сигнал про необхідність змін [13, с. 21-25]. Справедливо підкреслюючи об'єктивний характер виникнення і формування потреб, обумовленість їх цільового вивчення для забезпечення функціонування відповідних систем, А.А.Садченко уточнює вказане визначення потреб як об'єктивну необхідність (потребу), що склалася в зміні умов функціонування, цільове виявлення і вивчення яких є основою для визначення заходів по забезпеченню подальшого розвитку і вдосконалення діяльності по розкриттю, розслідуванню і попередженню злочинів[1, с. 24]. Аналіз існуючих визначень дозволяє виділити ряд істотних ознак категорії "потреба":

· а) об'єктивний характер, що відображає закономірності розвитку соціальної системи і індивідума;

· б) зобов'язуючий мотив і настійна необхідність функціонування якої-небудь системи, що розвивається.

· в) нескінченність процесу виникнення і задоволення потреб, як умова розвитку і вдосконалення.

Очевидно, що з цих позицій необхідно підходити при розгляді суті, поняття значення і змісту потреб слідчої діяльності.

Потреби практики задовольняються переважно шляхом передачі інформації від дослідника до споживача, що є однією з необхідних умов науково-технічного прогресу. У більшості випадків передача знань про потреби практики відбувається шляхом інформування певного кола суб'єктів про отримані результати дослідження, на основі якого зацікавлені споживачі беруть на озброєння знання, які представляють для них інтерес. Такий спосіб отримання даних наукових досліджень не відповідає, як нам представляється, умовам розвитку суспільства на сучасному етапі і, насамперед, в плані взаємозв'язку науки і практики. Необхідність активізації і подальшого розвитку системи "науки-практика" вимагає, на нашу думку, створення умов, при яких наука повинна реалізовувати соціальне замовлення практики, тобто здійснювати розробку пропозицій по задоволенню найбільш значущих для практики потреб. Знання тенденції розвитку слідчої практики - це шлях зміцнення її взаємозв'язків з наукою, а знання потреб практики, є основою розвитку криміналістичною теорії, яка повинна задовольняти ці потреби. Тому, основне коло проблем розвитку криміналістики, як правило, повинне розглядатися в тісному зв'язку з проблемами практики. Необхідність вивчення потреб практики визначається законом обумовленості криміналістичних рекомендацій потребами практики боротьби із злочинністю. Дія даного закону, зокрема, вимагає від криміналістики дослідження практики з метою визначення її потреб для їх своєчасного задоволення, розробки нових методів підвищення ефективності практичної діяльності.

Виходячи з цього, потреби практики доцільно розглядати не тільки першопричиною розвитку науки взагалі, але і спонукачем розробки конкретних рекомендацій. З цього слідує, що, по-перше, потреби практики виступають специфічним оцінним критерієм стану слідчої діяльності, по-друге, потреби є своєрідним індикатором, вказуючим на наявність гальмуючих розвиток практики обставин; по-третє, потреби слідчої практики орієнтують на необхідність вирішення криміналістикою конкретних питань.

Сучасний стан криміналістики характеризується зростанням інтересу до її взаємозв'язку з іншими галузями знання, практичною діяльністю, до питань вироблення оптимальної процедури створення, конструювання наукових висновків і передачі отриманих результатів в практику боротьби із злочинністю. Активізація дослідження названої проблематики не тільки в криміналістиці, а і у всіх прикладних науках, залежить від обліку закономірностей науково-технічного прогресу, в умовах якого зростає значення ефективності наукових результатів і їх практичної застосовності.

У зв'язку з цим виділяються наступні етапи становлення науки:

1. Етап пізнання навколишньої дійсності;

2. Етап розробки засобів діяльності;

3. Етап трансформації отриманого знання.

Серед закономірностей, що вивчаються криміналістикою, необхідно виділити питання, що стосуються особливостей свого власного становлення і розвитку, а також взаємодії криміналістики і інших сфер діяльності, розкриття їх взаємодії і взаємозалежності.

Особливий інтерес представляє взаємозв'язок криміналістики з практичною діяльністю, що виражається у використанні досягнень науково-технічного прогресу в кримінально-процесуальній діяльності, або розробці певних засобів [10, с. 6]. Даний взаємозв'язок безпосередньо виявляється в реалізації наукових досягнень в слідчій практиці. Крім того, сама криміналістика знаходиться під плідним впливом практики, що розвивається. Практика озброює криміналістику передовим досвідом діяльності по боротьбі із злочинністю і пред'являє до неї підвищені вимоги по наданню допомоги при розкритті, розслідуванні, запобіганні злочинам. Потреби практики є безпосередньою зв'язуючою ланкою науки криміналістики і слідчої діяльності. Вони вказують науці на закономірності і тенденції розвитку практики, підказують напрями наукових досліджень в інтересах вдосконалення практики.

Безпосередній вплив потреб практики на криміналістику виявляється головним чином через розробку засобів діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів, що є вихідною позицією криміналістики по відношенню до практики боротьби із злочинністю. У сучасних умовах до найбільш важливих проблем відносять слідуючи:

- поява нових видів злочинів і способів їх здійснення;

- специфічність нових форм вияву механізму і формування доказів;

- зміна контингенту злочинців;

- формування невідомих раніше обставин, сприяючих здійсненню злочину;

- ускладнення структури кримінального середовища, поява і зміцнення професіоналізму в ній і інші обставини.

Всі ці і інші обставини обумовлюють необхідність відповідного реагування, тобто проведення досліджень для пошуку відповіді на потреби практики, що виникли. По мірі підвищення актуальності боротьби із злочинністю ускладнюються задачі по розкриттю і розслідуванню злочинів. При цьому необхідність вирішення нових задач породжує потреби практики в нових технічних засобах, методах, прийомах, зміцненні зв'язку науки і практики. У цих умовах виникаючі нові потреби практики несуть в собі багату інформацію для наукового пошуку, розробки різних теорій, засобів, методів і прийомів розкриття та розслідування злочинів. У цьому відбивається службова роль криміналістики по забезпеченню потреб практики боротьби із злочинністю.

Потреби практики є визначальною, але не єдиною, основою спрямованості і змісту наукових криміналістичних досліджень. Для розвитку науки необхідно не тільки пізнавати і використовувати потреби, що виявилися та склалися в слідчій практиці, але і дослідити напрями і тенденції її розвитку, які сформують нові(що ще не оформилися) потреби, тобто необхідно створити базу для задоволення майбутніх потреб. Виявлений в процесі вивчення слідчої практики фактичний матеріал, що інформує про тенденцію і потреби практики, служить не тільки базою для розробки криміналістичних рекомендацій, але і основою розвитку криміналістичної теорії. У цьому бачиться перспективний шлях зміцнення взаємозв'язку науки і практики, завдяки якому криміналістика стає одним з дійових "інструментів" розслідування.

Для розвитку науки першорядне значення має з'ясування проблеми функцій потреб, під якими розуміють різні способи вияву(дії) даних потреб. Аналіз різних поглядів на структуру функцій потреб дозволяє назвати три найбільш значущі функції потреб.

1. Стимулююча. Потреби є рушійною силою, спонукачем розвитку криміналістичною теорії і формою вияву об'єктивних законів реальної дійсності. спонукачем до активності розробки(вивчення, дослідження) окремих питань є виникнення, існування і розвиток невідповідностей між тим, що необхідно зробити і можливостями діяльності (сукупністю і умілим використанням сил, засобів, методів). Саме це виступає стимулом, сигналом до того, що саме для нейтралізації та усунення цієї невідповідності необхідні узагальнення досвіду і наукова розробка питання. При цьому, здійснення розробки може реалізуватися як практиками, так і вченими, хоча потенційно існують в сфері наукової діяльності більш широкі можливості.

2. Евристична. Вона виступає основним показником того, що необхідно для розвитку і вдосконалення практичної діяльності. Враховуючи те, що потреба являє собою сигнал про що-небудь, то через потребу визначаються напрями виправлення положення. Це забезпечує певну раціоналізацію діяльності і дозволяє вкладати кошти там, де вони найбільш необхідні. Пізнавальна сторона включає виявлення джерел інформації про потреби, систематизацію і оцінку інформації про них. Евристична функція потреб виявляється в тому, що потреби показують, які аспекти практичної діяльності потребують вдосконалення і в якому саме напрямі, що повинне бути пізнано і використано для підвищення рівня практичної діяльності на основі досягнень науки і техніки [13, с. 23].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10