p align="left">Інколи в юридичній літературі пишуть про версії «підозрюваного», «обви-нуваченого», «свідка», «захисника» та інших учасників кримінального процесу. Наголошуючи на тому , що у відповідності до закону слідчий зобов'язаний розгля-нути клопотання підозрюваного , обвинуваченого , їх захисників , а також потерпі-лого і його представника , цивільного позивача , цивільного відповідача або їх представників про виконання будь-яких слідчих дій і задовольнити їх, якщо обставини, про які заявлені клопотання , мають значення для справи (ст. 129 КПК України). Але також можна погодитись і з думкою А.А.Закатова про неправомір-ність класифікації таким чином на підставі того , що версії - це тільки припущення , які висуваються особами, правомочними здійснити їх перевірку Закатов А.А., Порудов Н.И. Семинарьі по криминалистике.- Минск,1984-с.68, що можна підтвердити статтею 114 КПК України , у якій зазначено, що при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування досудового слідства і про [ провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно , за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Розділ II. Висунення версій 2.1 Фактичні підстави висунення версій Виникнення версій по конкретній справі являє собою діалектичний стрибок у пізнавальному процесі, самостійний і чітко визначений етап мисленнєвої діяль-ності слідчого. Це не означає , що версії висуваються слідчим по кожній справі лише один раз . У процесі розслідування можуть з»являтися нові, додаткові версії, уточню-ються та конкретизуються раніше висунені. По мірі накопичення нових фактів і свідчень слідчий знову розмірковує над зібраним матеріалом, оцінює його з точки зору перевіряємих версій і можливостей нового пояснення події, що сталася. Висунення версій - це досить важливий та відповідальний крок слідчого у розслідуванні злочину: від того як продумані та обґрунтовані версії, залежить успіх розкриття злочину. Зміст версії у кожному конкретному випадку залежить від характеру злочину, Що розслідується, фактичних даних, якими володіє слідчий, його практичного досвіду , спеціальних знань , спостережень Ларин А.М. Версии //Проблемьі предварительного следствия.- Волгоград., 1974-с.79 . Розглянемо рекомендації загального характеру , пов'язаних з питанням про фактичне обґрунтування слідчих версій. 1. Версія повинна бути реальною , тобто обґрунтованою лише тими фактами і відомостями, якими володіє слідчий. Для висунення версій необхідна передусім конкретна інформація про перевіряємо подію , хоча б мінімальна фактична база, на якій версія повинна ґрунтуватися. Тільки у такому випадку версія буде обґрунтованою, реально можливою. У відриві від конкретних вихідних даних версія частіше за все формулюється абстрактно і може лише дезорієнтувати слідчого. Кожна версія будується на основі конкретних фактів , встановлених по кримінальній справі, але в той же час спирається на досвід оперативної і слідчої * роботи , наукові знання. Виходячи з цього слід вважати , що одним з найважливіших умов побудови версій являється творче відношення оперативного працівника і слідчого до своєї роботи , вміння аналізувати і узагальнювати досвід ,систематичне вдосконалення знань. Оскільки версії - це пояснення , що ґрунтується на припущенні, а не докази, кримінально-процесуальний закон не називає обов'язкових джерел і способів отримання фактичних даних для побудови версій. Відомості, на основі яких будуються версії, можуть бути отримані з різних джерел. Ними можуть бути : - джерела доказових фактів, передбачені ст. 65 КІЖ України (покази свідків, потерпілого , підозрюваного , обвинуваченого, висновки експерта, речові докази , протоколи слідчих та судових дій та інші документи ) , а також матеріали архівних кримінальних справ; джерела інформації, що використовуються в оперативній роботі (повідомлення агентури, апарату розвідки і т.п.), дані, зосереджені в криміналістичних, слідчих, оперативно-розшукових обліках. Для висунення версій може також використовуватись поведінка обвинува-ченого , підозрюваного , свідка, потерпілого при проведенні слідчих дій , а також поведінка осіб , за якими встановлено оперативне спостереження. Найбільш повна інформації може бути отримана одночасно із декількох джерел , що зазвичай досягається поєднанням слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, широким використанням науково-технічних засобів і методів, залученням сил громадськості, використанням слідчих, криміналістичних та оперативних обшуків , вивченням архівних справ і справ оперативного обліку Лузгин И.М. , Полевой Н.С. Криминалистика . Раздел 3. Криминалистическая тактика-М.,1964-с.8 . Обґрунтовані версії по справі будуються в результаті вивчення фактів , встановлених при проведенні таких невідкладних слідчих дій, як огляд місця події, обшук, допит потерпілого , свідків, а також при проведенні судових експертиз. При цьому слід встановити походження кожного факту і його зв'язок з подією злочину, робити логічні висновки по суттєвим питанням розслідування. Слідчій практиці відомі випадки , коли розслідування злочинів заходило у глухий кут тільки тому, що слідчий не оцінив чи поверхнево оцінив значення окремих фактів, встановлених їм по справі, і не міг у зв'язку з цим побудувати обгрунтовані версії. Зазвичай більш досвідчений слідчий , виявивши ці недоліки попереднього аналізу , без особливих складнощів розкривав злочин. Наприклад: громадянка А., одинока жінка , після отримання заробітної плати та грошової премії два дні не виходила на роботу. Коли відкрили її квартиру , то у спальні на ліжку лежав її труп. На шиї вбитої була рана, нанесена більш за все ножем. Лице знівечене , на руках та долонях виднілись порізи. При огляді було виявлено відсутність дорогого годинника і грошей потерпілої. Обстановка у кімнаті свідчила про те, що злочинець щось шукав. Висунувши версію про те, що у даному випадку вбивство було вчинено з метою пограбування сторонньою особою, слідчий вів розслідування в цьому напрямку і не досяг успіху. Інший слідчий , прийнявши справу до свого провадження, аналізуючи документи першочергових слідчих дій , звернув увагу на обставини, які логічно не мали зв'язку з висунутою версією: окрім грошей та годинника зло-чинцем більше нічого викрадено не було , хоча під час пошуків інші речі просто не могли не потрапити в поле зору злочинця; пошук, судячи по слідам , носив детальний та тривалий характер , проводився у шафах , на полицях столу, в валізах , у зв'язку з чим складалось враження, що метою пошуку були не цінності, а інші речі - документи , переписка і т.д. Все це дало змогу висунути версію, що вбивство було вчинено на ґрунті особистих відношень. Версія у подальшому підтвердилась Приклад взятий з статті Б.Я.Петелина. Осмотр места происшествия как источник получения даних о мотиве и цели преступления // Вопросыі борьбыі с преступностью. Вып. 21.М, 1976-С.7429. Як тут не згадати героя оповідань Артура Конан Дойля -Шерлока Холмса . Майже у кожній новелі настає такий момент , коли зібрані усі факти , необхідні у шфаиньому випадку для часткового вирішення проблеми. Ці факти часто здаються дивними, непослідовними і у цілому не пов'язаними між собою. Висунення версій Шерлок Холмс починав з детального аналізу фактів. По задуму Еонан Дойля , він володіє здатністю уважно і точно помічати у навколишньому середовищі такі явища, поряд з якими ми зазвичай проходимо , не помічаючи їх. Поряд з ним всі інші люди майже завжди здаються неуважними і незграбними. «Дедуктивний метод» Холмса - це глибокий логічний аналіз всіх обставин справи , у тому числі і незначних. «Вам відомий мій метод ,- говорить він своєму другу Ватсону,- він базується на співставленні всіх малозначних фактів». Мисленню він віддає дуже велике значення . «Справжній мислитель , побачивши один єдиний факт у всій його повноті, може вивести з нього не тільки весь ланцюг подій, що призвели до нього, а також і всі наслідки , що виходять з нього.» І він порівнює свою роботу з дослідженнями відомого французького зоолога Жоржа Кювьє, засновника палеонтології: «Як Кювьє міг описати правильно цілу тварину , на основі однієї кістки , так і дослідник , детально вивчивши одну ланку у серії подій, повинен вміти точно встановити всі окремі ланки , як минулі, так і попередні Приклад Шерлока Холмса взятий з кн.:Криминалистическая версия : гносеологический , психологический аспекти. ОАБандура ,В Г. Лукашевич-К., 1991-е.20-21 . 2. Версія може ґрунтуватися не лише на достовірно встановлених фактах , але враховувати і неперевірену інформацію. При побудові слідчих версій можуть використовуватись різні відомості. Поряд з доказами , отриманими у результаті проведення слідчих дій , для побудови версій можуть використовуватись також відомості із непроцесуальних джерел, зокрема дані, отримані у результаті проведених оперативно-розшукових заходів, дані, що надійшли від громадськості, із анонімних листів і телефонних іцзвінків, чутки. Допустимість такої широкої інформаційної бази пояснюється тим,що версії діляться на припущеннях , а виходячи з них висновки до їх перевірки носять умовний характер . В якості припущення версія не може бути покладеною в основу остаточного висновку про винність чи невинність особи у вчиненні злочину, але повинна враховувати можливо широке коло відомостей про перевіряєму подію. При цьому слід мати на увазі, що відомості - це інформація , що виходить від людей. А людям властиво не тільки помилятися , але і цілком свідомо брехати. З цього випливає те, що завжди слід пам'ятати про необхідність попередньої пере-вірки відомостей, що надійшли від непроцесуальних джерел. Основним прийомом перевірки даних , отриманих не процесуальним шляхом , слугує передусім співставлення їх з іншими фактами , встановленими шляхом проведення слідчих дій. Наприклад : з червня на місцевості між селами Ожогіно і Калинівка було виявлено труп зґвалтованої та задушеної 25-річної Малосієвої Світлани , незаміжньої, жительки села Калинівка . Труп знаходився у купі старої соломи , на півдороги між селами . Світлану останній раз бачили живою ввечері 31-го травня у оселі Ожогіно , куди вона приїхала як завжди рейсовим автобусом з роботи , щоб йти звідти пішки в село Калинівку , що в двох кілометрах від с. Ожогіно . Ввечері 31-го травня у Світлани були при собі нові туфлі у взуттєвій коробці, наручний годинник та сумочка. Цих речей біля вбитої не було. Лише в семи десяти метрах від трупу, в лісі, була знайдена зім'ята м'яка кришка від взуттєвої коробки. Біля купи cоломи лежало два недопалки від цигарок. Складалося уявлення про те, що злочинець бачив, як Світлана виходила із села Ожогіно і йшла у своє село ,знав її маршрут, врахував малолюдність дороги і вийшовши одразу ж за потерпілою, злочинець або наздогнав її в дорозі, або , обійшовши боковою стежиною , очікував іі біля дороги. Потерпіла скоріш за все знала ґвалтівника, що і спонукало його, боячись відповідальності за зґвалтування , вбити потерпілу. По справі було висунуто дві версії : а) вбивство вчинено з метою уникнення відповідальності за зґвалтування та грабіж - ким-небудь з місцевих жителів , що характеризуються негативно; - ким-небудь з числа осіб, що приїхали до рідних чи знайомих і які знаходились в с. Ожогіно чи Калинівка 31-го травня; б) вбивство вчинено на ґрунті ревнощів і помсти ким-небудь з близьких знайомих і потерпілої з послідуючим інсценуванням мотиву користі. Перевіряючи версію про те, що вбивство та зґвалтування дівчини міг вчинити хто-небудь з місцевих жителів , що негативно характеризуються, слідчий шляхом бесід з депутатським активом селищної Ради , з місцевими жителями, а потім і на допитах виявив коло місцевих жителів, які зарекомендували себе у побуті з негативної сторони. Одним з перших всі називали Куратова, жителя с. Ожогіно, раніше судимого ,який був відомий як п'яниця , від якого жінка вимушена була піти , як хуліган і розпусник. Куратов жив у своєму будинку один. Світлана Малосієва , йдучи від автобусної зупинки до себе додому в село Калинівка , повинна була проходити поруч з будинком Куратова . Останній міг бачити її в той момент. Куратов безумовно знав Світлану в лице , знав , куди і яким шляхом вона піде. Все це привернуло увагу правоохоронних органів до особи Куратова. На обличчі Куратова , що був присутній на допиті у слідчого , мались подряпини і синці недавнього пошкодження, які Куратов, працюючи водієм, пояснив тим, що нещодавно потрапив в аварію. Відомості, отримані від громадськості, місцезнаходження будинку Куратова , подряпини і синці на його обличчі, і негативна побутова характеристика послугували основою для конкретизації вису-нутої версії про причетність Куратова до злочину. У ході перевірки цієї версії, вона підтвердилася Приклад взятий з книги.: Г.В.Арцишевського - Вьідвижение и проверка следственньїх версий .-М.,1978-с.26 . Однак, які б відомості не використовував би слідчий при висуненні версій основою цих відомостей завжди будуть факти , встановлені шляхом проведення слідчих дій. 3. Версія може і повинна висуватися при наявності відомостей , що протирічать їй. Ця рекомендація орієнтує слідчого на те, щоб він не боявся висувати версію і тоді, коли маються протиріччя , не відмовлявся від її перевірки і достовірного підтвердження таких відомостей. Дані, які не співпадають з висунутою версією, необхідно детально перевіряти , оскільки протиріччя можуть бути лише уявними , а факти , які заперечують версію, можуть мати у дійсності не те значення , яке їм надавалось на початку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
|