Підряднику, у випадку неприйняття роботи замовником і направленням йому дворазового попередження, надане право продати результат виконаної роботи, оскільки інше не передбачено договором. Цей захід не виключає права підрядника вимагати від замовника погодженої в договорі неустойки за неприймання робіт.

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи:

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

У разі неякісного виконання роботи замовник наділяється колом альтернативних вимог ї до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. У випадку неусунення підрядником недоліків робіт у розумний строк замовник у силу ч. З вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Умовами договору може бути передбачене звільнення підрядника за деякі недоліки.

2. Договір побутового підряду

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК).

Правовому регулюванню договору побутового підряду в ЦК присвячено окремий параграф, що пов'язано, перш за все, з необхідністю законодавчого забезпечення інтересів замовника як споживача результату підрядних робіт за даним договором.

Згідно зі ст. 865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними, зокрема є: Закон України «Про захист прав споживачів» (далі Закон); Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Правила побутового обслуговування населення? затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. №313 (далі - Правила); низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг, затверджених наказом Українського союзу об'єднань підприємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 27 серпня 2000 р. №/20, зокрема: Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлення металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів, інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури тощо.

Договір побутового підряду належить до двостороннє зобов'язуючих, консенсуальних і оплатних договорів. Як прямо вказано в ч. 2 цієї статті, договір побутового підряду є публічним договором. Таким чином, договір побутового підряду буде відповідати тій діяльності, що здійснюється відповідною організацією стосовно кожного, хто до неї звернеться. Крім того, підрядник повинен надати замовнику до укладення договору інформацію про себе, про роботу, що пропонується, про ціни та форми оплати, права замовника та інші відомості, що стосуються договору побутового підряду. Якщо буде надана неналежна чи неповна інформація, замовник має право розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Комерційна організація в силу того, що договір побутового підряду є публічним не має права надавати переваги одним замовникам перед іншими, а також забороняється відмова від укладення договору.

Форма договору побутового підряду.

Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Оскільки стаття, що коментуються, не містить суворих обмежень, то договір побутового підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі й оформлений договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Якщо замовник втратив документ, яким був оформлений договір, йому видається на вимогу дублікат.

У документі, що підтверджує укладення договору побутового підряду, повинні міститися: юридичний адрес підрядника; дата приймання замовлення; строки початку та закінчення виконання замовлення; сума авансу (повна сума); підписи того, хто здав замовлення, та того, хто прийняв; вид послуги; заводський номер виробу, що здається в ремонт та інші реквізити.

Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства побутового обслуговування правових наслідків.

Оскільки письмова форма договору не є умовою дійсності договору побутового підряду, відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права на випадок спору наводити на підтвердження правочину та її умов будь-які докази та залучати свідків, що прямо передбачено статтею, яка коментується.

Стаття, 867 ЦК передбачає гарантію захисту інтересів замовника. Ця гарантія є наслідком загального правила про те, що робота виконується тільки за завданням замовника. Так, наприклад, якщо замовник уклав договір на ремонт машини, а підрядник у ході виконання робот за власною ініціативою пофарбував її, то замовник має право не сплачувати роботу, що не була замовлена. Крім того, трапляються випадки, коли підрядник нав'язує замовнику виконання додаткових робіт та послуг. Наприклад, громадянин бажав замовити пошив піджака, а йому пропонують тільки пошив костюму в цілому.

Стаття, що коментується, також надає замовникові право на відмову від договору побутового підряду в будь-який час до здачі йому роботи, але він повинен оплатити підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Замовник має право відмовитися незалежно від її підстав, що є виключенням із загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань. Однак слід мати на увазі, що правом відмови замовник може скористатися лише стосовно роботи, що не завершена підрядником. Якщо ж робота вже виконана, то замовник не може відмовитися від прийняття її результату, незважаючи на те, що він втратив інтерес до нього. Все виконане за договором побутового підряду до припинення (відмови) залишається у сторін і ніхто з них не може вимагати повернення, якщо інше не передбачене законом або договором. Таким чином, частина роботи, що виконана підрядником до відмови замовника від договору, залишається у замовника. Будь-яке обмеження права замовника на відмову від договору побутового підряду не допускається. Якщо договір буде містити умови, що позбавляють замовника цього права, то вони є нікчемними.

Стаття 868 ЦК встановлює обов'язок підрядника й тим самим право замовника на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про роботи (послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана замовнику до укладення ним договору побутового підряду чи замовлення роботи (послуги). Так необхідні відомості, що повинні бути повідомлені замовнику, мають містити інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну(тариф), форму оплати роботи, умови та правила виконання робіт (надання послуг), нормативні документи, вимогам яких повинні відповідати роботи, гарантійні зобов'язання підрядника, тощо.

Відповідно до статті 870 робота за договором побутового підряду може бути виконана підрядником як із власних матеріалів, так і з матеріалів замовника. Підрядник не вправі наполягати на передачі йому матеріалу замовником. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються підрядником відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із замовником [17].

Якщо підрядник надав матеріали для виконання замовлення, то він несе відповідальність за їх якість. Так, при виконанні підрядником роботи зі своео матеріалу, його оплата повинна здійснюватися замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, використання їх попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується ним після виконання послуг за цінами, що діяли на день надходження матеріалів.

Договір побутового підряду може містити умови, за якими підрядник може надати замовнику матеріали в кредит (із розстроченням платежу). Порядок надання кредиту на матеріал, термін і порядок його погашення визначаються договором побутового підряду або додатковою угодою сторін.

3. Договір будівельного підряду

Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, господарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об'єкта будівництва.

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім.родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 8 75 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний вид договору підряду [16, с. 37].

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться.у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-правових актів в галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. №1560-ХІ, «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. №2780-ХІІ, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. №687-XIV, «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 p.. №1490-II, «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від 6. квітня 2000 р; №1641-Ш; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р., Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. №609, Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1764, тощо.

Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає нормативно-технічні акти, до яких відносять будівельні норми та правила, державні стандарти, що регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.

Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокрема Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Міністерства у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993 р. №9), Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з супідрядними організаціями, затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. №4).

Поняття та значення договору будівельного підряду. Поняття договору будівельного підряду дається у ч. 1 ст. 875 ЦК. Відповідно до неї за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх.

Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання, зумовлений насамперед особливостями капітального будівництва як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Замовник - це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним керівництвом, організовує проведення торгів, укладає договори, тощо.

Підрядник - особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду.

Взаємовідносини організацій - генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядниками організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладанні та виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до «Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями», затвердженого Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування й архітектури 14 грудня 1994 р., яке має рекомендаційний характер [17].

Предметом договору будівельного підряду є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.

Нове будівництво (новобудова) - це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі знов затвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення - це здійснюване за новим проектом будівництво других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення діючих цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) - проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

У 1993 р. Науково-технічна Рада Міністерства України у справах будівництва й архітектури розробила Положення «Про підрядні контракти в будівництві», яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві, доцільність його врахування не викликає сумнівів.

Висновки

Отже, зараз я хотів би зробити висновки по всій курсовій роботі. Говорячи про суть всього договору підряду зводиться до наступного: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Список використаних джерел і літератури

1. Азімов Г.Н. Забезпечення виконання зобов'язань: Навч. посібник. - Харків, 1995.

2. Бірюкова І.А. Цивільне право». - Підручник. - Х, 2002 р.

3. Борисова В.І., Спасибо-Фаттєва І.В. «Цивільне право». - К, 2000 р.

4. Відомості Верховної Ради України №10 від 2000 р.

5. Гражданское право: Учебник. В 2 т. / Под ред. Е.А. Суханова - М.: Бек, 2000. - Т. 2, полутом І.

6. Дзера О.В. Цивільне право України: Підручник у 2 книгах. - К., Юрінком Інтер, 2002 р.

7. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.08.2000 р.

8. Курс трудового права. // Под ред. А.С. Пашкова, С.П. Маврина. Е.Б.

Хохлова. СПб., 1996. Т. 1 С. 107.

9. Лист ДПА в Дніпропетровській області №16244/10/31-238 від 27.09.2000 «Щодо укладання підрядного договору».

10. Мацепура І. Способи забезпечення виконання зобов'язань // Українське право. - 1997. - №3.

11. Мосейчук В. Чим відрізняється договір підряду від трудового

договору?. // Дебет-Кредит №21, 2002

12. Правознавство. Навчальний посібник./ За ред. В.В. Копейчикова, К.:Юрінком Інтер - 2000 р.

13. Самойленко В.М., Пушкін А.А., Гражданское право Украины, Київ, 1994.

14. Стефан М.Й. Цивільний процес. К:Ін Юре - 1997

15. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Учеб. пособие. - К.: А.С. К, 2001.

16. Харитонов Я.О. Цивільне право України. - К., 2002 р.

17. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., №435 - IV. - на сайті ВРУ.

18. Цивільне право України: Підручник: У 2 книгах / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

19. Шевченко Я.М. Цивільне право України: Академічний курс. - К., 2003 р.

20. Щербина В.С. Господарське право України: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 384 с.

Страницы: 1, 2, 3