За цією ж закономірністю визначається рівень корисливої злочинності в сучасній Україні.

Умовою, що сприяє зростанню корисливої злочинності в Україні є недостатній розвиток законодавчого забезпечення економічного порядку в Україні, а також неефективність правоохоронної діяльності.

Питання 3. Протидія корисливій злочинності

Основними в протидії корисливій злочинності є заходи, що сприяють формуванню належної культури задоволення громадянами своїх майнових потреб. Для цього необхідно зокрема створювати як найсприятливіші умови, щоб якнайбільше громадян могли займатися чесним підприємництвом і бізнесом. Розвиток цивілізованого ринку, коли чесним бути вигідно призводить до звуження поля для корисливої злочинності, до витіснення останньої. Лише за цих передумов з'являється також можливість зробити ефективною правоохоронну діяльність держави.

ТЕМА 11. НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ

План

1. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів.

2. Причини і умови, що породжують насильницькі злочини.

3. Протидія насильницькій злочинності.

Література

1. Криминология: Учебник. Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. - Киев, 1997.

2. Зелинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. - Харьков, 1996.

Питання 1. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів

Насильницькі злочини - це злочини, спрямовані на заподіяння шкоди певній особі чи суспільству шляхом застосування фізичного чи психічного насильства щодо неї безпосередньо чи щодо інших осіб або речей, які мають для неї значення.

Насильницькі злочини можна поділити на наступні групи:

1. Злочини проти життя, здоров'я, статевої свободи, честі, гідності, волі, що вчиняються шляхом фізичного чи психічного насильства: вбивства, доведення до самовбивства, тілесні ушкодження, побої і мордування, погроза вбивством, згвалтування, мужолозтво, незаконне позбавлення свободи, захват заложників, наклеп, образа та інші злочини.

2. Корисливі насильницькі злочини: бандитизм, розбій, грабіж, вимогательство.

3. Насильницькі посягання на державу, громадську безпеку, громадський порядок і порядок управління: терористичні акти і диверсії, пов'язані з загибеллю людей чи спричиненням шкоди здоров'ю, хуліганство, посягання на життя посадових осіб, опір представникам влади, а також інші насильницькі дії і погрози щодо посадових осіб.

Дослідження 00Н вказують на те, що при рості злочинності у всіх країнах злочини насильницькі характеризуються наступним чином:

а) вони займають друге місце у структурі усієї злочинності після майнових злочинів;

б) в міру економічного розвитку будь-якої країни майнові злочини, особливо крадіжки, частішають, а злочини проти особи, особливо злочини проти життя, стають рідшими. Так, наприклад, при зборі даних по 70 країнах за період з 1975 по 1980 р.р. було виявлено, що кількість насильницьких злочинів у світі подвоїлась, а майнових - майже потроїлась.

В Середньовічній Європі пограбування (біля 10%) і особливо вбивства складали більшу частину злочинів. Злочини проти життя охоплювали до 20% усіх кримінальних діянь, тоді коли зараз (наприклад, в ФРН) вони скоротились 0,1%.

Характеристика тяжких злочинів проти життя і здоров'я в Україні. В сучасних умовах насильницька злочинність, як і інші види злочинності, зростає, хоч темпи зростання в різні роки є різними. Щорічний приріст навмисних вбивств за останнє десятиліття - біля 5%.

В 70-80 роки в кримінологічній характеристиці насильницьких злочинів підкреслювався їх побутовий характер. У 90-і р.р., в роки розпаду тоталітарної системи і соціальної кризи суттєво змінилась мотивація кримінального насильства. Збільшилась доля насильницьких злочинів з корисливою мотивацією, поширення набувають вбивства "на замовлення".

Кожне третє вбивство вчиняється з корисливих спонукань, "побутові" вбивства складають біля 35%, з помсти - 12%, з ревності - 8%, з хуліганських мотивів - 2%, на сексуальному грунті - 1-2%. Застосування вогнепальної зброї для вбивства частішає з кожним роком і становить сьогодні біля 20%. Біля 60% вбивств вчиняється в стані сп'яніння. Майже 5% вбивць - неповнолітні.

Характеристика зґвалтувань та інших статевих злочинів.

За статистичними даними питома вага зареєстрованих згвалтувань останнім часом різко зменшилась. Це може бути пояснено: по-перше, різким підвищенням числа інших злочинів; по-друге - підвищенням латентності згвалтувань. Біля третини складають групові зґвалтування. Майже 25% згвалтувань вчинено неповнолітніми. У більш, ніж половини випадків згвалтувань має місце сприятлива віктимна поведінка потерпілих. Інші статеві злочини в кримінальній статистиці займають досить незначну долю.

Характеристика хуліганства, поєднаного з насильством.

Останнім часом доля хуліганства серед насильницьких злочинів, згідно із статистикою, скорочується. Процент п'яних серед хуліганів найбільш високий - більше 90 %.

Питання 2. Причини і умови, що породжують насильницькі злочини

Причиною насильницької злочинності, - згідно з культуроцентричною концепцією злочинності, - є відсутність у особи належного рівня культури відносин з іншими людьми, що проявляється у вигляді неповаги до фізичної і психічної недоторканості людини.

Умовами, що сприяють насильницькій злочинності є: недостатня ефективність правоохоронної діяльності держави, а також урбанізація, недоліки сімейного виховання, аномалії психіки, алкоголізація, пропаганда культу насильства у засобах масової інформації та інші фактори.

Це підтверджується, зокрема, сучасними кримінологічними дослідженнями. В кримінологічній літературі відзначається, що за останні 800 років насильницькі злочини, і особливо, злочини проти життя, неухильно скорочувались. Якщо у Середні віки насильницькі злочини складали 1/5 частину усіх злочинних діянь, то на даний час їх доля не перевищує 1% (цей показник може значно коливатись в окремих сучасних країнах). Кримінологи вважають, що ці зміни є наслідком підвищення соціальної і етичної цінності людського життя. Прогрес цивілізації нерозривно пов'язаний з ростом зовнішнього і внутрішнього контролю за проявами насильства. Насильство забороняється як на моральному, так і на правовому рівні. Поширюються норми поведінки, в яких утверджується необхідність використання ненасильницьких засобів досягнення будь-якої мети. Породжуваний розвитком цивілізації процес підвищення чутливості людей до насильства поки що поширюється більшою частиною на вищі і середні шари суспільства. Нижчі шари не встигають засвоїти ціннісні орієнтації, що стримують насилля. Особливості, властиві особам молодого віку, теж не є сприятливими для формування ненасильницьких форм поведінки, тому більшість злочинців і жертв злочинів ненасильницького характеру - особи молодого віку.

Дослідження сучасних кримінологів не підтвердили гіпотезу про те, що головна причина злочинності, і зокрема насильницької злочинності - є бідність. Навіть, коли жителям міських нетрів ("трущоб") надаються досить просторі і добротні квартири, соціопатологічні явища серед них не припиняються. Тому це виявляється недостатнім для профілактики злочинності. Міські нетрі ("трущоби") - це не лише місце, а й стиль життя, котрий засвоюється і передається з покоління в покоління. Стратегія виживання в нетрях заснована на насиллі. Засвоєння жителями гетто цієї стратегії і зумовлює стійкість кримінальних стереотипів життя.

Питання 3. Протидія насильницькій злочинності

Основним засобом протидії насильницькій злочинності є сприяння формуванню у особи такої культури взаємовідносин між людьми, котра проявлялась би у повазі до фізичної і психічної недоторканості людини, визнанні її найвищою цінністю у суспільстві.

Як свідчить історичний досвід необхідними умовами для формування такої культури є: по-перше, розвиток цивілізованого ринку, котрий має властивість культуризувати життя людей; по-друге, релігійне і натуралістичне просвітництво. Вказані фактори здатні усувати причину насильницької злочинності.

Для усунення умов, що сприяють насильницькій злочинності необхідно вдосконалювати правоохоронну діяльність держави, зменшувати негативні наслідки урбанізації, вдосконалювати сімейне виховання, забезпечувати психічне здоров'я населення, протистояти алкоголізації, пропаганді жорстокості у засобах масової інформації і таке інше.

ТЕМА 12. ЗЛОЧИНИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ

План

1. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності.

2. Причини і умови, що породжують необережні злочини.

3. Протидія необережній злочинності.

Література

1. Криминология. Учебник. Под редакцией Лихолоба и Филонова.

2. Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). - Киев, 1992.

Питання 1. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується не лише стрімкими темпами розвитку техніки і технологій, але і їх ускладненням, що зумовлює наростання різноманітних потенційних небезпек.

Підвищена актуальність боротьби з необережною злочинністю полягає в тому, що злочинна необережність спричиняє не менші, а інколи і більш тяжкі наслідки, ніж умисні злочини.

Особливістю необережних злочинів є те, що вони пов'язані з порушенням правил обережності, безпеки у використанні технічних засобів та інших джерел підвищеної небезпеки, з неналежним, непередбачливим ставленням до професійних і службових обов'язків, правил поведінки у побуті.

Суспільна небезпечність необережної злочинності характеризуються особливо тяжкими наслідками. Так, число смертей і тілесних ушкоджень від необережних злочинів навіть перевищує аналогічні показники для умисних злочинів проти життя і здоров'я людей, зокрема, саме необережні злочини дають більше 60% усіх випадків смерті потерпілих від злочинів. Рівень тілесних ушкоджень і смертельних випадків від необережних, головним чином транспортних, злочинів перевищує шкоду від усіх умисних злочинів проти життя і здоров'я разом узятих.

Найбільш небезпечними за тяжкістю наслідків є необережні злочини у сфері взаємодії людини з технікою. Біля 75% злочинів, скоєних з необережності, припадають на автомобільний транспорт; 10-15% складають злочинні порушення правил охорони майна, халатність; 4-6% - порушення правил охорони праці і техніки безпеки; 3-5% - необережні злочини проти особи (вбивства, тілесні ушкодження).

Особливу небезпеку для суспільства становлять необережні злочини у сфері охорони природи, зокрема про це засвідчує аварія на Чорнобильській АЕС.

В загальній структурі злочинності необережні злочини складають приблизно 13%. Однак в останні роки спостерігається стійка тенденція до росту і поширеності необережних злочинів.

В кримінологічній характеристиці особистості правопорушників, які скоюють необережні злочини слід відзначити наступне.

Особам, що вчиняють необережні злочини, властивими є недоліки соціальної культури, що проявляються в намірі задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю. здоров'ю чи інтересам інших людей. В той час як для умисних злочинців властивим є намір нанести шкоду життю, здоров'ю чи інтересам інших осіб, щоб таким чином задовольнити свої потреби.

Необережні злочини, як і умисні, є проявом комплексу сваволі і ілюзій особи, але:

а) при необережному злочині комплекс сваволі і ілюзій особи проявляється у вигляді наміру задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю, здоров'ю чи інтересам інших людей;

б) при умисному злочині комплекс сваволі і ілюзій проявляється у вигляді наміру нанести шкоду життю, здоров'ю чи інтересам інших людей, щоб таким чином задовольнити свої потреби.

Дефекти соціальної культури осіб, що вчиняють необережні злочини проявляються також в недооцінці суспільної небезпечності порушень техніки безпеки, правил охорони природи і т.п., халатним ставленням до їх виконання. Крім цього для необережних злочинів характерним є: егоїзм, байдуже ставлення до наслідків своїх вчинків, якщо вони уявляються особі вигідними чи зручними; зневажливе ставлення до правил експлуатації джерел підвищеної небезпеки та інше.

Певна частина необережних злочинів пов'язана з незнанням (неповним знанням) правил безпеки професійної чи побутової діяльності, або з невмінням їх застосувати в конкретній ситуації, наприклад, із-за недостатньої професійної підготовки, недостатнього досвіду. Але не менш 55-60% порушень вчиняються усвідомлено, в звичній, а не екстремальній ситуації.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9