підприємства. Показник “ валові витрати” значною мірою орієнтований на рух
грошових коштів підприємства , а не на обчислення ( розрахунок ) окремих
видів витрат.
Для проведення аналізу валових витрат на матеріалах СП “ Афамія “
використовуємо бухгалтерську звітність ( ф. № 2 “ Звіт про фінансові
результати діяльності підприємства ”) (додаток 4) за 1998-1999 роки. Згідно
звітності підприємства сума валових витрат дорівнює сумі витрат обігу.
Проаналізуємо динаміку витрат обігу за 1998-1999 рр. по СП “ Афамія “
, дані таблиці 2.2.1.
Аналізуючи дані бачимо , що загальна сума витрат обігу у 1999році по
СП “ Афамія “ зросла на 20,6 тис. грн., відповідно на 26,6% , що
негативно впливає на рост товарооборота ,який зменшився на 44,9
тис.грн.або на 7 %.
Середній рівень витрат обігу також збільшився на 4,6 тис.грн.. Витрати
на оплату праці зменшились порівняно з 1998 роком на 0,6 тис.грн., що
пояснюється зменшенням чисельності працівників. Витрати обігу без витрат на
оплату праці ( матеріальні затрати , на соціальні заходи, амортизаційні
відрахування, відсотки за кредит та інші витрати ) в сумі зросли на 21,2
тис.грн., відповідно на 51,3 % , рівень витрат без витрат на оплату праці
також збільшився на 3,8 %.
Дані таблиці свідчать , що витрати обігу у 1999 році збільшились, їх
середній рівень зріс , що негативно впливає не тільки на обсяг
товарооборота та на всі фінансові показники.
Розглянемо зміни витрат обігу за складом і структурою по СП “ Афамія
“, дані таблиці 2.2.2.
Аналізуючи дані таблиці , бачимо , що в постатейному розрізі витрат
відбулись такі зміни: матеріальні затрати у 1999 році зросли на 1,2 тис.
грн., відповідно на 18,75 %.
Витрати на оплату праці відносно минулого року по сумі знизились на
0,6 тис.грн. або на 1,66 %.
Витрати на соціальні заходи у 1999 р. збільшились на 2,4 тис.грн. або
на 33,33 %.
Амортизаційні відрахування у структурі витрат обігу займають основну
питому вагу, у 1999 році порівняно з минулим роком зросла на 12 тис. грн.,
відповідно на 148,14 %, що негативно впливає на розмір прибутку. Відсотки
за кредит зросли на 6,5 тис.грн. або на 1,2 %.
Витрати на обов”язкове страхування майна незначно змінились на суму
0,1 тис.грн., відповідно на 1,78 % , але питома вага у структурі витрат
обігу порівняно з минулим роком знизилась на 1,4 % . Інші витрати , що
включаються в структуру витрат обігу, зменшились у 1999 році порівняно з
1998 роком на 1,0 тис.грн. або на 25,0 %, відповідно, питома вага цих
витрат знизилась на 2,2 %.
В результаті аналізу структури витрат обігу за окремими статтями по СП
«Афамія» можна визначити, що критичною статтею витрат обігу є амортизаційні
відрахування. У 1998 році згідно закону “Про оподаткування прибутку
підприємств” на підприємстві застосовували норму амортизаційних відрахувань
з коефіцієнтом 0,7 %, а у 1999 році – коефіцієнт 0,8 %, що вплинуло на
збільшення суми витрат. Також підприємством були придбані і введені в
експлуатацію додаткові основні фонди (нове обладнання), що призвело до
перевитрат та зменшення розміру прибутку.
3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ І ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА ЙОГО ВЕЛИЧИНУ ПО СП «АФАМІЯ» ЗА
1998 – 1999 РОКИ.
Головним показником ефективності роботи торговельного підприємства є
прибуток, в якому відображаються результати всієї діяльності підприємства –
обсяг продукції, що реалізувалася, його склад і асортиментна структура,
продуктивність праці, рівень доходів та рівень витрат підприємства.
Прибуток торговельного підприємства розраховується, як різниця між всіма
його валовими доходами і витратами.
Визначення факторів, що впливають на величину прибутку, передбачає
вивчення економічних умов його формування.
Формування розміру прибутку залежить від слідуючих основних
показників:
1. обсягу реалізації товарів ;
2. валового дохода , його рівня ;
3. витрат обігу та їх рівня ;
Управління даними факторами дозволяє забезпечити отримання
необхідного прибутку.
Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел інформації
підприємства СП «Афамія»: форма № 2 “Звіт про фінансові результати “
(додаток № 4 ), форма № 1-КР “ Звіт про товарооборот “ ( додаток № 5 ) ,
форма №1 “ Баланс “ ( додаток № 3 ).
За даними СП “ Афамія “ м. Чернівці проаналізуємо, за рахунок яких
джерел доходів сформовано балансовий прибуток підприємства , дані таблиці
2.3.1.
Як видно з наведених даних , СП “ Афамія “ не здійснює розширення
своєї діяльності і отримує доходи тільки від одного виду діяльності :
роздрібної торгівлі.
За даними таблиці видно, що у 1998 році на СП «Афамія» прибуток від
реалізації товарів був у сумі 2,2 тис.грн., за 1999 рік спостерігається
погіршення ефективності діяльності підприємства, в результаті чого отримано
збитків на суму 18,4 тис.грн.
Далі проаналізуємо основні фінансово-господарські показники за 1998-
1999 рр. по СП “ Афамія “ , дані таблиці 2.3.2.
За даними таблиці бачимо, що у 1999 році порівняно з минулим роком на
СП «Афамія» обсяг товарообороту знизився на 44,9 тис.грн., відповідно на
17,19 %; валовий доход не змінився за два роки, що складає 79,7 тис.грн.;
витрати обігу збільшились на 20,6 тис.грн., відповідно на 26,6 %, що
негативно вплинуло на розмір прибутку підприємства. Якщо у 1998 році на
підприємстві спостерігається прибуткова діяльність: розмір прибутку складає
2,2 тис.грн., то у 1999 році значне зниження обсягу реалізації – на суму
44,9 тис.грн. та при загальному рості витрат обігу - на суму 20,6
тис.грн., що призвело до збитків на суму 18,4 тис.грн.
На загальну суму прибутку впливають і зміни інших запланованих і
незапланованих доходів, витрат і збитків, їх вплив визначають прямим
рахунком.
До незапланованих доходів відносять: штрафи, пені, неустойки, отримані
надлишки , товарно-матеріальні цінності та інше.
До незапланованих витрат відносять : витрати від списання дебіторської
заборгованості, збитки від стихійних лих, втрати по тарі , втрати зверх
норм природного збитку.
Для СП “ Афамія “ у 1998-1999 роках характерним є відсутність
позареалізаційних операцій. Через збиткову діяльність на протязі 1999 року
підприємство не сплачувало до бюджету податку з прибутку, хоча у 1998 році
сплатило 0,7 тис.грн.
Від розміру отриманого прибутку залежить поповнення фондів,
матеріальне заохочення робітників, сплати податків та інше. В зв”язку з цим
доцільним є дослідження напрямків витрачання коштів з чистого прибутку. Але
через збиткову діяльність СП “ Афамія “ у 1999 році такі дані відсутні.
В процесі аналізу прибутку вимірюють вплив факторів на його величину.
Розмір одержаного прибутку залежить від зміни обсягу товарооборота,
середнього рівня валового дохода , середнього рівня витрат та дохода від
реалізації.
Проаналізуємо вплив факторів на розмір прибутку за 1998-1999 рр. по
СП “ Афамія “ м. Чернівці ,дані таблиці 2.3.3.
В результаті проведеного аналізу видимо, що у 1999 році товарооборот
знизився на 44,9 тис.грн., що призвело до зниження суми прибутку на 0,2
тис.грн., це залежить від зниження реалізації товарів споживача і
підвищення цін постачальниками товарів. Рівень валового доходу зріс на 1 %,
це вплинуло на збільшення прибутку на 5,8 тис.грн.. Рівень ПДВ у 1999 році
порівнено з минулим роком знизився на 7,5 тис.грн., що не вплинуло на
розмір прибутку підприємства. Рівень витрат обігу у 1999 році зріс на 20,6
тис.грн., що негативно в цілому впливає на ріст прибутку. Рівень доходу від
реалізації СП «Афамія» у 1999 році порівняно з минулим роком знизився на
3,6 %, рентабельність знизилась, що складає 20,9 тис.грн.
Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно,
і на величину прибутку.
Далі проведемо аналіз рентабельності СП “ Афамія “ за 1998-1999 роки,
дані у таблиці 2.3.4.
Показник рентабельності характеризує прибутковість ( збитковість )
використання капіталу, який знаходиться в довгостроковому розпорядженні
підприємства.
Величина перманентного капіталу становить суму всіх джерел власних
коштів і довгострокових кредитів підприємства.
Показники рентабельності по СП “ Афамія “ свідчать про зниження
ефективності використання всього майна підприємства у 1999 році ,
коефіцієнт збитковості всього капіталу знизився з 0.008 грн. до 0.081 грн.
Коефіцієнт збитковості власного капіталу свідчить про те , що на кожну
гривню,вкладену власниками підприємства , СП “ Афамія “ отримано на початок
1999 року - 0,010 грн., а на кінець – 0,102 грн. збитку.
Прибутковість виробничих фондів на початок 1999 року 0,010 грн., а на
кінець –0,010грн. збитку на кожну гривню вартості основних і обігових
засобів.
Прибутковість продажу знизилась у 1999 році порівнянно з минулим роком
від 0,004 грн. до – 0,032 грн. тому , що зменшились обсяги реалізації.
Прибутковість перманентного капіталу знизилась з 0,010 грн. до – 0.102
грн. Це пояснюється відсутністю використання довгострокових кредитів на
протязі 1999 року і підвищенням збиткової роботи.
За рахунок зростання вартості основних фондів на протязі 1999 року і
збиткової діяльності рентабельність основних засобів та інших позабігових
активах від 0,009 грн.знизилась до –0,117 грн.
Про ефективність управління по СП “ Афамія “ за 1998-1999 рр. свідчать
дані таблиці 2.3.5.
Проведений аналіз даних таблиці свідчить про те, що у 1998 році на СП
“ Афамія “ всі показники рентабельності мають позитивне значення. У 1999
році спостерігаються негативні зрушення збільшення рівня збитковості
обороту ПО обороту всієї реалізації і по збитковості чистого прибутку +
0,02 грн. до – 0,23 грн. Однаковість розрахунків у 1999 році пов”язана з
тим , що відсутній податок на прибуток.
Таким чином, проведений аналіз свідчить про збиткову діяльність
СП “ Афамія “ і погіршення основних показників.
З метою виходу з зони збитковості , яка мала місце у 1999 році , СП “
Афамія “ повинно розробляти стратегічні заходи по плануванню прибутку та
підвищення прибутковості діяльності. Про це буде йти мова у наступному
розділі дипломної роботи.
3. ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА НАСТУПНИЙ
РІК.
3.1. СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА.
В третьому розділі дипломної роботи розглянемо стратегію управління
формуванням прибутку торговельного підприємства.
За спеціально розробленою політикою торговельне підприємство здійснює
розробку однієї з найбільш важких задач – це управління прибутком.
Ця політика призвана відображати вимоги загальної стратегії розвитку
підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку,Формувати
необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовільняти матеріальні інтереси
власників і персоналу.
В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні
задачі:
1. підвищення загального розміру прибутку в прцесі його формування ;
2. ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його
використання.
Серед цих задач найвагомішою являється перша , тому що від її
вирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельному
підприємстві.
Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (
робіт, послуг ) будується в тісному взаємозв”язку цього показника з
показникамиобсягу товарооборота, доходов і витрат обігу торговельного
підприємства.
Система цього взаємозв”язку дозволяє виявити роль окремих факторів,
які впливають на формування прибутку від реалізації товарів ( робіт ,
послуг ) та забезпечити ефективне управління цим процесом.
Стратегія управління підприємством пов”язана з визначенням головної
мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як
досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і ,
відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.
Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів , що одержує
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|