інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки,

водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право

власності підприємства на них.

При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються

правильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансі

підприємства цінних паперів, повнота і своєчасність відображення в

бухгалтерському обліку доходів з фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із

зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості,

термінів їх погашення.

Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання

спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків,

відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з

даними виписок спеціальних організацій.[2]

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:

а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення

цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії

від одного виду цінностей до іншого.

При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих

приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація

проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей

вхід до приміщення опломбується і комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні

цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями

відвантажені товари і цінності, та на ті, що

перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному

зберіганні, на комісії, у переробці);

в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непош-кодженій

упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при

обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що

надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально

відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за

підписом її голови робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням на

дату опису, де записані ці цінності;

д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які

відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства

і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за

підписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису

в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;

е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних

та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування

працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на

яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

При інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного

капітального будівництва і незавершеного ремонту:

а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія та

ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;

б) сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля

робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва

не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих

описах;

в) кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної

маси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними

розрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань

планування, обліку і калькулювання собівартості продукції;

г) інвентаризаційна комісія повинна перевірити чи не значиться у складі

незавершеного капітального будівництва устаткування, що передане до

монтажу, а фактично не розпочате монтажем, а також стан об'єктів, що

законсервовані, і будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і

підстави для їх консервації;

д) на збудовані об'єкти, що фактично введені в дію повністю або

частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними

документами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в Дію

об'єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються причини затримки

оформлення здачі в експлуатацію вказаних об'єктів.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і

платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату

інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом

керівника підприємства переліку створюваних резервів, для чого:

а) залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування на

державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року

визначається за розрахунком, який базується на кількості днів

невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та

середньоденної оплати праці працівників.

Середньоденна оплата праці визначається діленням на 25,4

середньомісячної заробітної плати одного працівника, що за діючим

законодавством приймається для оплати відпустки[3].

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками

підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за

два роки із зменшенням на кількість авансованої відпустки в тих випадках,

коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього

(невідпрацьованого) періоду;

б) при інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавством

винагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву, який не повинен

перевищувати суми нарахованої винагороди, і підлягає віднесенню на витрати

виробництва і обігу;

в) до суми резервів на оплату відпусток і винагороди за вислугу років

додаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальне

страхування з цих сум;

г) інвентаризація страхового резерву небанківської фінансової установи,

що створюється для покриття ризиків неповернення основного боргу за

кредитами полягає в обґрунтуванні відповідності залишку вказаного резерву

граничному розміру такого резерву на дату інвентаризації, який обчислюється

за Методикою визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартними

при створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву для

покриття ризиків неповернення основного боргу за такими кредитами (іншими

видами заборгованості), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України

від 28 жовтня 1997 р. №1182;[4]

д) залишку резерву на виробничі затрати для підготовчих робіт на

підприємствах промисловості з сезонним виробництвом на кінець року не

повинно бути. При складанні річного звіту затрати, пов'язані з

обслуговуванням та управлінням виробництва, які були включені до

собівартості продукції у кошторисно-нормалізованому порядку, що

визначається галузевими інструкціями з планування, обліку і калькулювання

собівартості, повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратами

на утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничими і

загальногосподарськими витратами;

е) інвентаризаційна комісія за документами встановлює і включає до

опису суму, що підлягає відображенню на рахунку обліку витрат майбутніх

періодів і резерву сумнівних боргів.[5]

є)перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів на

кінець року проводиться відповідно до галузевих вказівок, погоджених з

Міністерством фінансів України.

При інвентаризації розрахунків:

а) всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про

їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для

підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані

протягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або

заявити свої заперечення;

б) на суми заборгованості постачальників з невідфактурованих поставок

після їх перевірки бухгалтерія повинна зажадати від постачальників

розрахунково-платіжні документи. Постачальники зобов'язані подати покупцям

такі документи або повідомити причини щодо їх неподання чи про відсутність

такої заборгованості;

в) на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками,

постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повинні

залишатися виключно погоджені суми.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не

усунені або залишились не з'ясованими, розрахунки з дебіторами і

кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що

випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею

правильними.

Зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності на

вирішення відповідних органів;

г) суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і податковими

органами повинні бути погоджені ними. Залишення в обліку неурегульованих

сум за цими розрахунками не допускається;

д) до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторську

і кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, із

зазначенням осіб, винних у минуванні терміну позовної давності дебіторської

заборгованості, а також назви і адреси дебіторів або кредиторів, суми,

причини, дати і підстави виникнення заборгованості.

При регулюванні інвентаризаційних різниць:

а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути

допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування

і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і

той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка

перевіряється.

Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства,

можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно

однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що

входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в

однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);

б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість

цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились

у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці

розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з

віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими

сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути

наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути

віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості

цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на

збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів

фінансово-господарської діяльності;

в) протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін

розглянутий і затверджений керівником підприємства;

г) затверджені результати інвентаризації відображаються в

бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена

інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.

У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати

проведених у звітному році інвентаризацій за формою, що наведена у додатку

№3.[6]

Міністерства і відомства України можуть, враховуючи галузеві

особливості, розробляти вказівки по застосуванню цієї Інструкції.

ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ

рахунків бухгалтерського обліку для окремих господарських операцій

(без застосування рахунків класу 8)

|№ |Зміст операції |Сума |Кореспонденція |

|г/о| | | |

| | | |Дебет |Кредит |

| |І ПРИДБАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗА ОПЛАТУ |

|1 |Відображення суми за |1000 |15 «Капітальні |63 «Розрахунки |

| |договором постачання | |Інвестиції» |з |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5