рекомендується додатково вивчити склад інвестиційних цінних паперів

підприємства, дати оцінку їх ліквідності, а також ефективності доцільності

відволікання коштів підприємства на дані вкладення.

При аудиті першого розділу активу балансу також звертається увага на

тенденцію зміни таких його статей, як устаткування (рядок 035),

незавершенні капітальні вкладення (рядок 030), майно в оренді ( рядок 055),

оскільки вказані активи не беруть участі в виробничому обороті і, за

певних умов, збільшення їх частки може негативно впл\инути на результати

фінансової і господарської діяльності підприємства.

При аудиті власних оборотних засобів доцільно визначити показник

робочого капіталу (Рк), яких представляє собою різницю між оборотними

активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто

робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за

рахунок власних коштів та довгострокових зобов’язань. Наявність робочого

капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне платити власні

поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та

інвестування. Для визначення величини Рк слід від суми підсумків розділів

II та III активу балансу відняти підсумок III розділу пасиву.

Рк = Ф.1 (ряд 150+ряд 320-ряд 750)

Фактичне значення Рк необхідно порівняти з його нормативною величиною

( див. Ф.1 ряд 590).

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і

маневріністю його робочого капіталу.

Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути

негативною ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності,

обсягу реалізації, кон’юктури ринку.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал ( Рк ряд 482), то у такому випадку необхідно звернути увагу які саме статті

витрат призвели до збитку.

При аналізі господарської діяльності підприємства, в першу чергу,

вивчається загальна виробнича структура, наводяться основні техніко-

економічні показники його структурних підрозділів (обсяги виробництва,

чисельність, основні фонди, ФОП тощо), кількість та місцезнаходження

окремих структурних підрозділів, у тому числі допоміжних і обслуговуючих,

оптимальність їх розташування, а також стан будівель та споруд.

Висловлюється можливість їх відокремлення (виділення) в період можливої

реструктурізації. При цьому можуть додаватися план-схема підприємства, опис

опис окремих об’єктів, таблиці до них.

Визначаються основні види продукції, обсяги їх випуску та реалізації за

попередній та звітній роки, а також прогноз ні показники на настурний рік

для кожного струкурного підрозділу та підприємства в цілому. Визначається

частка кожного виду продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі.

Розглядається рівень існуючої технології виробництва: наявність

сучасних передрвих технологій, використання ноу-хай та власних розробок,

можливість заміни застарілих технологій новими, використання

автоматизованих систем управління. Звертається увага на циклічність

технологічних процесів (їх безперервність), повторне використання продуктів

переробки (відходів), наявність науково-обгрунтованих технологічних норм

виготовлення продукції, серійність виробництва.

При аудиті фінансово-господарського стану підприємства обов’язково

висвитлюється виконання Закону України від 25,06,1991року №1264 «Про

охорону навколишнього середовища». Необхідно звернути увагу на наявність

очистних споруд, їх стан та використання, а також вплив виробництва на

навколишнє середовище.

Окремо визначаються (за їх наявністю ) факти тимчасової заборони (

зупинення ) чи припинення діяльності підприємства чи його окремих

підрозділів в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього

середрвища.

Звертається увага на наявність чи відсутність споруд, устаткування,

пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, дотримання

лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних стандартів,

вимог екологічної безпеки. А також розміри штрафних санкцій за порушення

порівняно з платою за викиди і скиди забруднюючих речовин, що здійснюються

в межах гранично допустимих розмірів.

Виходячи з наявної аналітичної бази суб’єкта підприємницької

діяльності, аудитор вивчає та описує в аналітичній записці основні

параметри його маркетингової та товарної політики, які в подальшому будуть

використані при складані та виконанні бізнес - плану по виходу з кризи.

Аудитор спільно з керівництвом підприємства готує попередні варіанти

по вирішенню комплексу завдань по :

1.Визначнню попиту на продукцію (послуги), його прогнозуванню;

2.Вивченню конкурентоспроможності товарів, здатності бути виділеним

споживачем серед інших аналогів;

3.Забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

4.Розроблення концпції життєвого циклу товару;

5.Управлінню товарним асортиментом;

6.Розрахунку прогнозних обсягів виробництва та визначенню

номенклатури;

7.Розширенню інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових

товарів, з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

При проведенні аудиту слід брати до уваги те, що фінансовий стан

підприємства і переспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки

факторів фінансового характеру, але й факторів, що не мають вартісної

оцінки (політичні, загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна

форми власності, підвищення загального рівня підготовки персоналу і т.д.).

Частина 3. Нові теорії аудиту

Сучасні аналітики виділяють п’ять найбільших самостійних напрямків в

розвитку фінансового аудиту (6.с.182).

1 - Школа емпірічних прагматиків. Представники цієї школи проводять

розробки в галузі аулиту кредитоспроможності компаній, намагаючись

обгрунтувати вибір набору відносних показників, придатних для такого

аналазу. Цей аспект аналізу розглядається ними як найбільш важливий і всі

аналітичні викладки будуються на показниках, що характеризують обігові

кошти, власні обігові кошти, короткострокову кредитну заборгованість. Як

приклад, можна навести розробки Роберта Фоулка для компанії «Дан енд

Брендстріт». Ця компанія надає широкий спектр інформаційних послуг, однією

з яких є надання клієнтам спеціального рейтінгу, що відображає фінансовий

стан фірми та ступінь комерційного ризику при веденні справ з цією фірмою.

В наш час фірма «Дан енд Брендстріт» має інформацію про 35 мільонів

компаній світу.

2 - Школа статистичного фінансового аудиту. Головна ідея - коефіціенти,

що розраховуються за допомогою фінансової звітності, є корисними лише тоді,

коли існують критерії з граничними значеннями яких їх можна порівнювати.

Розробку таких нормативів пропонується робити в розрізі галузей,

підгалузей і груп однотипних компаній шляхом обробки розподіілу цих

коефіціентів за допомогою статистичних методів. Досі представники цієї

школи обговорюють нагальні питання і нові завдання, що постійно виникають.

3 - Школа мультиваріантних аудиторів. Основоположною ідеєю цієї школи

є побудова концептуальних основ фінансового аудиту, який базується на

тісному зв’язку окремих коефіціентів , що характеризують фінансовий сстан

підприємства і ефективність їх діяльності, а також показників, що

узагальнюють діяльність підприємства. Головне завдання, на їх думку,

полягає в побудові взаємопов’язаних та взаємозалежних показників.

4 - Школа аналітиків з прогнозування банкрутства компаній. Підхід до

аудиту подібен до (Школи емпіричних прагматиків), але основний акцент

робиться на фінансову стабільність компаній, приділяється уваги більше

перспективному, ніж ретроспективному аналізу. Аналізуючи наявну фінансову

звітність, можна передбачити можливе банкрутство, чи, навпаки, завчасно

запобігти йому. У найбільш завершеному вигляді ці розробки подані в роботах

Едварда Альтмана. Однією з найхарактерніших його розробок є показник «Z

Альтмана», розроблений на основі статистичного методу, що називається

«аналізом множинних дискримінант» і визначає рівень схильності до

банкрутства. На основі показника «Z Альтмана» визначаються групи компаній

за ступенем їх наближеності до банкрутства - безпечна зона, зона

невизначеності й зона високого ризику банкрутства.

5 - Школа учасників фондового ринку. Це наймолодший напрямок

фінансового аудиту. Основне, що відрізняє цей напрямок від інших, це його

більш широка теоретична спрямованість; ним займаються, здебільшого, вчені й

широкого розповсюдження на практиці цей напрямок поки що не отримав. Суть

методу у використанні звітності для прогнозування рівня ефективності

інвестування (у цінні папери компаній і оцінці пов’язаного з цим ризику.

В Україні також розроблена власна концепція аудиту, що отримала назву

«Аудит - 2000» {4.c.80). Кардинальних змін у здійсненні аудиторської

діяльності ця концепція не передбачає, однак доповнює її зміст:

1. Аудит приймає прогнозний характер, спрямований на виявлення

підприємницького ризику клієнта і ризику інвестора. Крім констатації

фінансового стану, аудиторський звіт повинен розкривати і перспективи

розвитку підприємства. Новим є те, що звіт про стан справ виконавчого

органу підлягає аудиту на предмет того, чи відображені у ньому майбутні

ризики, що загрожують підприємству, і чи відповідає інформація звіту

висновкам аудитора.

2. Посилюється роль аудиторів як консультантів, оскільки саме вони

мають найбільш повну інформацію про діяльність клієнта, а також порівняльні

дані по галузі.

3. Акцент аудиторської діяльності значно зміщується в бік аналізу

діяльності клієнта та сфери його діяльності; виявлення притаманнх їй

ризиків, для чого аудитору потрібні не тільки глибокі спеціальні, але й

галузеві знання. Особливістю є те, що недотримання діючого законодавства

також стає об’єктом перевірки аудиторів, так як вона може призвести до

наслідків, що загрожують існуванню підприємства. Перевірка та аналіз

системи внутрішнього контролю клієнта, її дієвості стають обов’язковою

складовою при здійсненні аудиторської перевірки.

4. Основними є ризико- та системно орієнтовані методи проведення

аудиторських перевірок. Детальні перевірки стають лише допоміжним засобом

при їх здійсненні. При чому ризико- і системно орієнтовані методи отримали

подальший розвиток. Так, якщо раніше вихідною точкою була звітність

підприємства і пов’язані з нею ризики, то тепер такою виступають процеси на

підприємстві, середовище, яке його оточує, і пов’язані з нею ризики.

5. Дедалі більшого значення набуває участь керівництва і працівників

клієнтів у проведенні перевірки, їх усвідомлення та обрахування ризиків

підприємства.

Концепція «Аудит - 2000» являє собою спробу розвинути методи

аудиторської перевірки відповідно до вимог сьогоднішнього дня. Ця концепція

вимагає від аудиторів в першу чергу :

-глубокого знання и розуміння господарської діяльності клієнтів, а

також сфери їх діяльності і притаманних їй ризиків;

-використання не тільки спеціальних економічних, а і галузевих знант

аудиторів, а також галузевого ноу-хау аудиторських фірм;

-використання нових методів при проведенні перевірки, у тому числі

подальшого розвитку ризико- і системноорієнтованих підходів, використання

інформаційних технологій.

«Аудит - 2000» розглядає звітність тільки у нерозривному зв’язку з

самим підприємством і умовами його функціонування в зовнішньому середовищі.

У зв’язку зцим аудиторська перевірка націлюється не на аналіз окремих

статей звітності, а на рівень принципового розуміння економічного

середовища і господарської діяльності підприємства.

Концепція передбачає побудову аудиту на поетапній основі- як

послідовність операцій. Що ідуть від загального до часткового. На першому

етапі здійснюється аналіз зовнішніх факторів та ризиків, стратегії

підприємства; далі аналізуються безпосередньо господарська діяльність та

окремі процеси підприємства, його система внутрішнього контралю та

Страницы: 1, 2, 3, 4